Импичмент: как манипулируют мнением общества

Українці неодноразово гостро ставили питання імпічменту своїх президентів. Але жодного разу цю процедуру не було реалізовано.

Щойно в українському суспільстві починається обговорення імпічменту президента, воно завершується на тому, що в нас немає закону про імпічмент. Тобто інститут імпічменту Конституцією передбачений, але як його реалізувати – ніхто не знає. 

Варто зазначити, що відсутність спеціального закону не зупиняла Верховну Раду, якщо була політична воля.

Приміром, коли у 2016 році достроково припиняли депутатські повноваження Миколи Томенка і Єгора Фірсова. Тоді обійшлися без прописаної законом процедури та керувалися безпосередньо статтею 81 Конституції. Хоча у самій статті йдеться про застосування спеціального закону.

Але щодо ситуації з імпічментом справа навіть не в цьому.

Процедура імпічменту врегульована законом

У нас є закон, який врегульовує процедуру імпічменту. Це закон "Про регламент Верховної Ради".

Глава 30 зазначеного закону має красномовну назву "Порядок дострокового припинення повноважень президента України у зв’язку з неспроможністю виконання ним своїх повноважень за станом здоров’я, а також у разі усунення президента України з посади в порядку імпічменту".

У зазначеній главі детально прописано процедуру імпічменту на виконання відповідної норми Конституції, а саме:

– підстави та порядок ініціювання імпічменту;

– порядок утворення спеціальної тимчасової слідчої комісії;

– порядок обрання спеціального прокурора та спеціальних слідчих;

– порядок діяльності та повноваження спеціальної тимчасової слідчої комісії;

– порядок ухвалення рішення про звинувачення президента України тощо.

Тобто процедура імпічменту врегульована українським законодавством достатньою і належною мірою для того, щоб це реалізувати.

Громадяни, які вимагають від ВРУ ухвалення закону про імпічмент, звісно, мають право на власну думку та мирний протест. Але подібна постановка питання вводить суспільство в оману. Бо з такої вимоги витікає, ніби відсутність закону про імпічмент унеможливлює його. Але це не так.

Потрібно змістити акценти

Суспільна дискусія мусить зводитися не до того, чи є в Україні законодавство для реалізації імпічменту – бо воно є, а до того, які існують станом на зараз підстави для імпічменту.

Відповідно до статті 111 Конституції президент може бути усунений з посади в порядку імпічменту в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Ключовим тут є слово "злочин".

Тобто, щоб ініціатива імпічменту не ставала передвиборчим популізмом, парламентарі повинні бути впевненими в тому, що президент вчинив злочин.

Але розслідувати його будуть не правоохоронні органи чи суд, а тимчасова слідча комісія ВРУ. Тому не треба плутати імпічмент з притягненням до кримінальної відповідальності. 

Конституційна процедура розслідування і розгляду справи про усунення президента України з посади в порядку імпічменту здійснюється без відкриття кримінального провадження проти нього.

Як зазначив у своєму рішенні Конституційний суд України у справі щодо недоторканності та імпічменту президента України, "президент України на час виконання повноважень не несе кримінальної відповідальності, проти нього не може бути порушено кримінальну справу".  

Що насправді унеможливлює імпічмент 

Для ухвалення рішення Верховної Ради про імпічмент необхідно три умови:  

1) три чверті голосів від конституційного складу ВРУ; 

2) висновок Конституційного суду щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент; 

3) висновку Верховного Суду про те, що діяння, у яких звинувачується президент, містять ознаки державної зради або іншого злочину. 

Тож процедура імпічменту складна і потребує консолідації парламенту, Конституційного і Верховного судів. Реалізацію імпічменту унеможливлює встановлена Конституцією процедура, а не відсутність закону про імпічмент.  

Закон про імпічмент зміцнить позицію президента 

Якщо на меті протестів – не політична вистава, а ефективні зміни до законодавства про імпічмент, тоді потрібно вимагати внесення змін до Конституції, які б спростили цю процедуру, тобто зробили її можливою для реалізації.

Ухвалення закону про імпічмент лише закріпить де-факто нереальну для виконання процедуру імпічменту та зміцнить позиції президента.

Не тільки нинішнього президента, а всіх, хто буде обраний та здійснюватиме президентські повноваження в межах цієї Конституції.  

Адже формально інститут імпічменту буде закріплений у законодавстві – у Конституції та спеціальному законі, але реалізувати його на практиці шансів не буде. Бо назбирати близько 340 голосів у парламенті та об’єднати проти президента Конституційний і Верховний суди не змогли навіть щодо Януковича, чиї злочини були очевидними.  

Тож за умов збереження чинного порядку імпічменту президент може спати спокійно. Реалізувати наявний порядок імпічменту не є можливим.  

Анна Маляр, кандидат юридичних наук, експерт-кримінолог, спеціально для УП