"Тройка с плюсом" или Год неоправданных надежд от НАЗК

15 серпня виповнився рік із початку роботи Національного агентства з питань запобігання корупції. Цей рік був сповнений надій, віри, критики та розчарування.

На жаль, НАЗК поки що так і не став тим органом, який повинен був побудувати ефективну систему із запобігання корупції, яка допомогла б очистити політичну систему від корупції.

Втім, можна впевнено сказати, що зміни все ще можливі.

Якщо проаналізувати, як у Європі борються із корупцію, то можна виділити два головних методи: превентивний (запобігання корупції ще до її виникнення) та покарання порушників (слідчі дії та судові рішення по факту скоєння злочину).

Розуміючи, що усіх порушників не зловиш, європейці акцентують свою роботу на запобіганні злочинів.

Для цього їхніми урядами та правоохоронними інституціями створюються умови, коли чиновники та їх робота стають максимально прозорими та відкритими для громадян. У Європі навіть існує таке поняття, як "золота клітка чиновника", що означає: як багато би ти не отримував, працюючи при владі – ти все одно будеш видимим для тих, хто платить податки.

Для втілення цієї ідеї у більшості європейських країн існують антикорупційні органи – аналоги наших НАБУ та НАЗК, які покликані виявляти корупційні злочини вже після їх здійснення.

Перший варіант такого органу – це коли своєрідні НАБУ і НАЗК є єдиною установою і працюють злагоджено, доповнюючи один одного у своїй роботі.

Другий – коли аналоги НАБУ та НАЗК є окремими органами (як це є в Україні), і тим самим їх робота побудована на конкуренції. Така конкуренція, у свою чергу, породжує більшу кількість рішень, пов'язаних із боротьбою із корупцією і вищу якість їх роботи. Тому, безперечно, є плюсом, що в Україні вибрали саме таку модель існування антикорупційних органів.

Агентство відповідальне за понад 20 функцій з протидії корупції, ключові з яких:
– розробка та втілення національної Антикорупційної стратегії,
– координації роботи уповноважених з протидії корупції в органах державної влади та місцевого самоврядування,
– слідкування за дотриманням конфлікту інтересів,
– налагодження роботи з викривачами,
– контроль за фінансами політичних партій,
– моніторинг та перевірка е-декларацій чиновників та депутатів всіх рівнів,
– погодження Антикорупційних програм органів державної влади,
– залучення громадян до антикорупційного моніторингу.

Однак, як бачимо, після року роботи НАЗК все ще не виконує свої функції на тому рівні, якого всі очікували. Через це на адресу агентства з усіх боків летять звинувачення у беззубості, некомпетентності та політичній заангажованості.

Втім, можна знайти цілком логічне пояснення, чому в НАЗК "не змогли".

1. Перша проблема полягає у тому, що протягом всього існування установи, вона ніколи не працювала у форматі повноцінного колегіального органу, коли були б набрані усі 5 членів Агентства.

Спочатку, ще під час запуску НАЗК, орган полишив обраний туди Віктор Чумак. А пізніше, вже влітку цього року, у відставку подав Руслан Рябошапка. Робота у форматі "четвірки," а потім "трійки" перешкоджала оперативно ухвалювати будь-які рішення, адже для цього необхідно "3" голоси із 4-х, а потім і з трьох обраних членів Агентства.

Присутність Громадської ради при НАЗК під час засідання членів виявила проблему: в органі існують настільки кардинальні погляди на деякі з питань, що дискусії між членами можуть точитися по 2-3 години – а до розгляду суті так і не доходять. Як результат, останні півроку більшість голосувань за рішення відбувались у форматі 2:2, а після відставки Рябошапки 2:1, що, по суті, блокувало роботу Агентства.

2. Інша проблема полягає в тому, що у НАЗК відсутнє програмне забезпечення, яке необхідне для здійснення автоматизованої логістичної та арифметичної перевірки е-декларацій чиновників.

На сьогодні у розпорядженні агентства є лише три з п'яти необхідних модулів. При чому два ключові, які мали б забезпечувати комп'ютерний аналіз даних е-декларацій, згідно 40 вагових коефіцієнтів корупційних ризиків – відсутній.

Замість цього усі звіти, документи, е-декларації, які потрапляють до НАЗК перевіряються працівниками вручну. І це у 21 сторіччі! До речі, ця проблема стосується і фінансових звітів політичних партій, які так само подаються у паперовій, а не електронній формі.

3. Також залишається невирішеною проблема автоматизованого доступу НАЗК до держаних електронних реєстрів (реєстр речових прав на нерухоме майно, єдиний реєстр довіреностей тощо), які адмініструє Мін'юст.

У міністерстві стверджують, що не можуть надати дозволу через відсутність у законі прямих зобов'язуючих норм, і вимагають внести зміни до нього.

Втім, дивлячись на те, як працюють наші депутати, та скільки хвостів вони залишили з минулої парламентської сесії, можна передбачити, що питання реєстрів для агентства далеко не в пріоритеті. Тому залишається сподіватися, що у керівництва Міністерства юстиції України буде політична воля, і вони все ж допустять працівників НАЗК до баз даних.

*   *   *

Усі ці проблеми показують, що до Національного агентства з питань запобігання корупції ставляться, як до некоханої дитини: створити – створили, а от до розвитку та функціонування сил не докладають.

Проте саме підтримка, підказки та коригування роботи на цих ранніх етапах допоможе уже за кілька років стати НАЗК саме тим органом, якого так очікувало українське суспільство і яке допоможе позбутися політичної корупції. Адже, якщо поглянути на ту ж Румунію, за моделлю якої і створювались наші антикорупційні органи – їх аналог НАБУ повноцінно запрацював лише через 7 років після запуску!

Тому вже сьогодні необхідно не ставитися до НАЗК упереджено, і максимально докласти зусиль до втілення дорожньої карти, яку вже давно розробила громадськість:

1) дообрати членів Агентства,

2) запустити програмне забезпечення, яке б дозволило здійснювати логістично-арифметичний контроль е-декларацій чиновників,

3) підключити цю систему до реєстрів, які адмініструє МінЮст,

4) створити територіальні відділення НАЗК.

Лиш у такому разі Агентство зможе ефективно запрацювати та створити ефективну систему з протидії корупції. І через рік "трійка," яку виставила цього року Громадська рада Агентству, зможе перетворитися на тверду четвірку.

Віктор Таран, голова ГромРади НАЗК, голова Центру "Ейдос", спеціально для УП