Президент сказал "Нет", или О вероятности досрочных выборов в Украине

Чи то спекотне літо підігріває політичні амбіції деяких парламентарів, чи то й справді в законодавчій обителі назріває виверження політичного вулкану…

Як би там не було, але тема можливих переформатувань, себто перевиборів до Верховної Ради – знову на слуху та вустах як вузького експертного кола, так і всього суспільства.

Цього разу розпочалось усе із заяви заступника голови фракції "Народний фронт" Андрія Іванчука в інтерв'ю українським ЗМІ, де він розповів, що не виключає можливості об'єднання своєї політичної сили з Блоком Петра Порошенка.

Чи це був своєрідний тест на реакцію електорату, аби прийняти виважене рішення стосовно того, яким форматом йти на вибори буде вигідніше, чи то справді затівається "велике об'єднання" – але як би там не було, багато експертів розцінили заяву Іванчука як сигнал до чергових парламентських перевиборів. Особливо враховуючи той факт, що подібні політичні симбіози найчастіше виникають саме напередодні виборів.

Втім, у БПП таку інформацію не підтвердили.

Розбурхані пристрасті взявся вгамовувати сам президент Петро Порошенко, який під час свого виступу на недавніх всеукраїнських зборах Асоціації міст України заявив, що повністю виключає можливість дострокових виборів в Україні.

За його словами, уряд, обраний в 2014 році, провів найбільше реформ за всю історію України – тому популізм, який супроводжує кожні вибори до парламенту, є наразі не на часі.

"Вибори, друзі, ще дуже не скоро. Підкреслюю: не скоро. Виборчий сезон почнеться в 2019 році, згідно із законодавством", – заявив президент, додавши, що потрібно зупинити популізм і дати країні чотири роки попрацювати без виборів, аби провести справжні реформи.

То чи будуть все ж таки позачергові парламентські вибори? І головне – чи потрібні вони зараз Україні?

Спробуємо розібратись.

В теорії, вибори – це дієвий політичний інструмент, який відкриває дорогу до якісного оновлення державної політики та стабілізації всіх суспільних систем.

Перевибори – це також своєрідний шлях до розв'язання політичних криз, які іноді назрівають майже у всіх демократичних суспільствах.

До прикладу: не так давно, саме через труднощі, що виникли на фоні рішення про вихід з Європейського Союзу, оголосила про перевибори до парламенту прем'єр-міністр Великобританії Тереза Мей. До слова, саме Великобританію вважають колискою європейського парламентаризму та демократії.

То чи можуть сьогодні перевибори принести вигоду Україні? Переконаний, ні. Чому? Спробую навести декілька аргументів.

1. Перевибори у країні, де триває війна, – це абсурд, адже це не тільки додатковий стрес для суспільства, але й витрати інтелектуального та чималого фінансового ресурсу, який краще було б спрямувати в інше русло.

2. Навіть на фоні війни Україна зараз демонструє поступовий економічний ріст, і це хороша динаміка. Тому ставити хрест на розпочатих реформах поки зарано – хоча й слід визнати, що просуваються вони не так швидко, якби нам того хотілося.

3. І нарешті – аргумент для скептиків, які вважають, що зараз все геть погано: чи багато ви згадаєте випадків, коли перевибори в Україні дійсно якісно змінювали політичну ситуацію?

4. Попри всю справедливу критику, поки що парламент таки здатен домовлятися і є абсолютно працездатним. Тому підстав говорити про глибоку парламентську кризу немає.

На жаль, політичні еліти в Україні керуються зовсім іншими цінностями, ніж в Європі, а рівень політичної свідомості та культури населення залишається таким, при якому досить легко маніпулювати.

Тож якщо в парламенті таки вибухне поки приспаний вулкан політичних пристрастей, і ці пристрасті будуть постійно підігріватися популістами, – перевибори неминучі.

Олег Петровець, спеціально для УП