Останні дві доби країна спостерігає за перебігом справи Насірова. Затягування судових процесів всіма способами, відомими адвокатам відстороненого голови ДФС, вкотре продемонструвала неспроможність українських судів.
Щоб робота НАБУ була справді результативною, в країні має запрацювати незаангажований антикорупційний суд.
Що важливо, створення антикорупційного суду зазначалося і серед оновлених вимог МВФ для продовження програми кредитування, так званих "маяків". Причому термін виконання досить короткий – новий орган має бути створений до середини червня 2017 року.
Це означає, що влада таки пообіцяла провести складну реформу в обмін на чергове поповнення золотовалютних резервів.
Та чи встигне Україна виконати обіцянку у встановлені строки?
Вітчизняна політика, звісно, річ непрогнозована. Transparency International Ukraine спільно з колегами з проекту PolitEyes спробували відповісти на поставлене питання за допомогою статистики.
Ми проаналізували дані по двом параметрам, які найбільш точно можуть відобразити ситуацію навколо законопроекту про створення антикорупційного суду.
З одного боку, ми подивилися, як проходять Верховну Раду так звані "законопроекти МВФ" – законопроекти, розроблені для виконання кредитної програми та досягнення "маяків". З іншого – як розглядаються законопроекти в профільному для цього випадку Комітеті з питань правової політики та правосуддя.
Якщо абстрагуватися від політичних чинників, ці два тренди дозволять спрогнозувати, скільки часу може знадобитися для появи антикорупційного суду в Україні.
Тенденції проходження "законопроектів МВФ"
Для аналізу ми взяли дані з 2015 по 2016 рік, оскільки розстановка сил у парламенті в цей час була найбільш наближеною до сьогоднішніх реалій.
За два роки до Верховної Ради було подано 57 законопроектів, спрямованих на виконання програми МВФ. Основні тенденції їх проходження відображені в інфографіці.
Ініціатором більшості законопроектів був кабмін: 72% становили саме урядові ініціативи. Ще по вісім законопроектів подали президент та народні депутати.
Показово, що Верховна Рада підтримала більше половини законопроектів – 32 з 57 проектів (56%) стали законами.
Тобто шанси пройти ВР у "законопроектів МВФ" достатнього високі. Головне – заручитися підтримкою профільного комітету. Верховна Рада дотрималася рекомендацій комітетів у 88% прийнятих рішень.
На весь процес розгляду означених законопроектів від дати реєстрації до ухвалення в середньому витрачалося 99 днів. Проте час проходження у парламенті варіювався в 7 разів залежно від необхідних етапів розгляду. Якщо прийняті одразу в цілому проекти ухвалювалися менше, ніж за місяць – то на розгляд у двох читаннях депутати витрачали до півроку.
Загальні тенденції законопроектів на виконання Меморандуму свідчать, що ініціатор і рішення комітету мають значення для долі ініціативи і часу її проходження.
Щоб припустити, скільки часу знадобиться для створення в Україні антикорупційного суду, залишилося зрозуміти логіку рішень відповідного комітету.
Коли очікувати на антикорупційний суд
Рішення про створення антикорупційного суду, ймовірніше за все, ляже на плечі Комітету з питань правової політики і правосуддя. Саме в цьому Комітеті зареєстрований схожий законопроект №6011, ініційований колективом нардепів за авторством Єгора Соболєва.
Щодо ініціаторів законопроекту на виконання вимоги "маяка" МВФ є два основних варіанти: або президент України, або депутати з "демократичних" фракцій.
Для прогнозу по антикорупційному суду, ми проаналізували роботу профільного Комітету із законопроектами від обох категорій.
Виявилося, що авторство законопроекту відіграє вагому роль, причому на користь президента. Більше половини (55%) законодавчих ініціатив гаранта стали законами. Депутатських законопроектів комітет схвалює в 14 разів менше – лише 4% від усіх поданих.
Правда, більшу частину президентських законопроектів комітет рекомендує прийняти за основу в першому читанні. Це істотно збільшує час їх проходження.
У середньому з моменту реєстрації до ухвалення в цілому проходить п'ять місяців.
Успішні ж депутатські законопроекти в середньому проходять в 5 разів швидше і виходять з Ради законами менше, ніж через місяць. Але в даному випадку швидкість – це результат того, що в законопроектах від депутатів, скоріше, технічні правки, які приймаються одразу в цілому.
Ті ініціативи нардепів, які приймаються у два читання, розглядаються в середньому три місяці. Тому не варто розраховувати, що авторство депутатів змогло б пришвидшити процес створення суду.
Чи встигнемо до дедлайну?
Теоретично, Україна може створити законодавчу базу під антикорупційний суд навіть раніше передбаченого МВФ терміну.
З точки зору статистики, ця довгоочікувана реформа має шанс на успіх, якщо ініціатива буде подана президентом. Хоч парламент підтримає її з більшою вірогідністю – проте на розгляд піде не один місяць.
До середини червня залишається лише 7 пленарних тижнів.
Навіть якщо президент представить свій законопроект у найближчі дні, навряд чи остаточне рішення Ради буде винесене раніше червня. Більш того, цей варіант має бути погоджений з депутатами, інакше процес максимально затягнеться.
Як показали події останніх днів, кожне потенційне затягування президента і комітету на даному етапі зменшують не лише шанси країни на виконання обіцянки МВФ – вони подовжують строк існування правового вакууму та старої судової системи.
Якщо не поламати цю систему, тяжко хворих корупціонерів та їхніх послідовників буде більшати, а разом з ними – і не розкритих антикорупційних справ. Наслідки такого "прогальмовування" не виправить жоден кредиторський транш.
Роман Супрун, керівник проекту PolitEyes, Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Україна, спеціально для УП