Верховный Суд – навстречу оптимизму
7 листопада 2016 року увійде в історію українського правосуддя як день початку конкурсу на посади суддів Верховного Суду.
Саме так називатиметься оновлена найвища судова інстанція у системі судоустрою України, що прийде в результаті реалізації судової реформи на зміну нинішньому Верховному суду України.
Конкурс проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
Завершує процедуру Вища рада правосуддя.
Насамкінець, Указ про призначення нових суддів видає президент.
Конкурс є безпрецедентною подією не лише для вітчизняної судової системи, а й для світової практики загалом. Жодного разу в Україні ще не проводився відкритий конкурс до Верховного Суду. Жодна інша держава світу не обирала одночасно 120 суддів до найвищої судової установи.
І, мабуть ніде така процедура не здійснювалась в процесі глибокої судової реформи, яка відбувається під час військової агресії з боку сусідньої держави.
Нещодавно я мав нагоду спілкуватися з колегами з Канади. Коли вони дізналися, у які терміни ми обираємо 120 суддів нового Верховного Суду – а конкурс, нагадаю, триватиме до березня 2017 року – то не повірили, що таке можливо.
Утім, хотів би розчарувати вітчизняних скептиків: Комісія підійшла до цього конкурсу добре підготовленою, маючи успішний досвід проведення первинного кваліфікаційного оцінювання.
Коротко про основні цифри на даному етапі.
Отже, пройшли процедуру електронної реєстрації, тобто заявили про свій намір взяти участь у конкурсі – 1436 осіб. З цих заявників подали документи на участь у конкурсі, тобто реально прийшли на конкурс до ВККС – 846 осіб.
Далі Комісія здійснила перевірку поданих цими особами документів – і допустила до участі у конкурсі 653 кандидата з тих, хто подав документи.
23 відсотки тих, хто подав документи, не були допущені до участі у конкурсі. Основною причиною відмов стала відсутність у кандидатів тих чи інших обов'язкових документів, передбачених правилами конкурсу, або доказів наявності 10 років практичного досвіду у сфері права.
Далі на тих, хто був допущений до участі у конкурсі, чекає ще одна процедура – спеціальна перевірка. І лише за її результатами Комісія остаточно вирішить питання допуску кандидатів до першого етапу конкурсу – кваліфікаційного оцінювання.
Зміни до законодавства України у частині правосуддя створили небачені раніше умови для оновлення судової гілки влади. Так, зокрема, претендувати на посади суддів тепер можуть представники трьох юридичних професій: судді, адвокати та науковці, що відповідають визначеним законом кваліфікаційним вимогам.
Зокрема, серед 653 кандидатів, яких допущено до конкурсу, – 31%, або кожен третій кандидат не є суддею, тобто має десятирічний адвокатський, науковий чи сукупний стаж.
Серед кандидатів-суддів, що подали заявки на участь у конкурсі, суддів ВСУ та касаційних судів – 29%, решта інших кандидатів – судді судів нижчих інстанцій, які вперше отримали можливість безпосередньо претендувати на найвищу суддівську посаду.
Ця статистика є важливим підґрунтям того, що в новому Верховному Суді з'являться нові обличчя, серед яких будуть не тільки судді, а й адвокати і юристи-науковці.
Для порівняння: у Верховному суді Португалії судді-адвокати або науковці в минулому – складають 10 відсотків від складу суду.
Загальний статистичний портрет кандидата на посаду судді Верховного Суду за результатом етапу допуску на сьогоднішній день виглядає наступним чином:
- суддів – 69%, науковців – 12,5%, адвокатів – 11%, кандидатів з сукупним стажем – 7,5%;
- чоловіків – 423, жінок – 230;
- докторів наук – 43, кандидатів наук – 183.
Найбільше подало документів на конкурс кандидатів з міста Києва – 265 осіб, найменше – з Хмельницької області – 4 особи.
Розподіл заявок за касаційними судами у складі Верховного Суду виглядає так:
- Касаційний цивільний суд – 211 осіб, або 32,3%
- Касаційний кримінальний суд – 185 осіб, або 28,3%
- Касаційний господарський суд – 134 осіб, або 20,5%
- Касаційний адміністративний суд – 123 осіб, або 18,8%.
У пакеті документів кандидати подали надзвичайно детальну анкету, мотиваційний лист, декларації родинних зв'язків і доброчесності – також вперше! Комісія буде також мати змогу дослідити електронну декларацію та матеріали Національного антикорупційного бюро щодо кандидатів.
Ще однією принциповою новацією, на яку хотілось би звернути увагу, є безпрецедентна відкритість процедур під час конкурсу.
Ми – єдина країна світу, де практично всі процедури конкурсу відбуваються відкрито для громадськості та ЗМІ.
Представники ЗМІ та громадськості зможуть спостерігати за процедурами не тільки під час написання тесту й практичного завдання, а й під час співбесіди з кандидатами за результатами дослідження суддівського досьє. Також вперше кандидати будуть проходити психологічний тест, результати якого будуть додані до досьє кандидата.
Кандидати будуть оцінюватися за критеріями професійності, доброчесності та відповідності етичному принципу.
Так само у жодній країні світу не існує й аналогів Громадської ради доброчесності, що була створена при ВККС на початку листопада 2016 року.
Цей орган є одним з багатьох фільтрів по недопущенню негативних персонажів на посаду судді Верховного Суду. Її завданням є сприяння у роботі Комісії через надання вмотивованих висновків про кандидатів на посади суддів. Діяльність цього органу – це небачений раніше рівень співпраці держави з громадськістю у процесі відбору суддів. І я сподіваюсь, що вона стане конструктивною.
Створення нового Верховного Суду є, фактично, національним проектом тривалістю приблизно у 25 років. Саме стільки часу зможе працювати суддею кандидат на посаду судді Верховного Суду, якщо на момент перемоги у конкурсі йому виповниться 40 років.
У країні змінюватимуться президенти, міністри, депутати – а обрані нині судді Верховного Суду лишатимуться на посадах та вершитимуть правосуддя.
Тож насправді високої поваги та визнання заслуговує кожний кандидат, що подався на конкурс до Верховного Суду. Незалежно від того, чи стане цей кандидат суддею, чи зрештою зійде з дистанції на півдорозі – своїм рішенням брати участь у конкурсі він чи вона вже зробили дуже відповідальний і сміливий вчинок, щоб змінити нашу країну і допомогти їй збудувати якісно нову систему правосуддя.
Чи можливі помилки в процесі проведення конкурсу? Так, можливі.
Тому й вирішено на першому етапі набрати не 200 суддів (ця можливість передбачена законом), а лише 120.
Чи є можливим, що помилки у підборі кадрового складу Верховного Суду виявляться лише згодом? Так, можливо.
Але найвища в країні заробітна плата (суддівська винагорода) з одного боку і увага Національного агентства з питань запобігання корупції та Національного антикорупційного бюро України з іншого – є запорукою професійної роботи і доброчесної поведінки майбутніх суддів Верховного Суду.
Не маю сумніву у тому, що усі разом ми впораємося з цією задачею та досягнемо успіху. Вже навесні 2017 року країна матиме якісно новий Верховний Суд.
Сергій Козьяков, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, спеціально для УП