Порошенко мог бы обменять ГПУ на кабмин. Обзор Facebook-активности марта

Проект "Медіа-розвідка" продовжує аналіз впливу новин на інтернет-аудиторію за методикою оцінки інтерактивного потенціалу (ІП) цих новин. Детальніше про методику можна почитати в аналізі минулого місяця. Матеріал дослідження – стрічка "Української правди".

У першій половині березня у Facebook була популярною конспірологічна гіпотеза – мовляв, "Володимир Путін навмисно організував теракти у Брюсселі для того, щоб відволікти світ від суду над Надією Савченко".

Це дуже характерно для вітчизняного споживача новин того часу: середньостатистичному активному українцеві – а ми виходимо з того, що активність є питомою рисою Facebook-юзера, – справа Надії Савченко здавалася найважливішою. А решта подій на її тлі виглядали несуттєво.

Проте наприкінці місяця тренд помінявся. Внутрішньополітична криза захопила людей іще більше.

Загальний тренд, який спостерігався у березні: новини сприймалися і поширювалися набагато активніше, ніж у лютому.

Якщо минулого місяця ІП більшості цікавих для громадськості публікацій був близько 0,5 і лише для окремих публікацій перевищував одиницю, то тепер новини щодо основних політичних серіалів – справи Савченко та політичної кризи – зазвичай мали показник ІП близько 0,7-0,8, а новина про звільнення Сакварелідзе взагалі досягла ефекту у 3,25.

Інформаційно-політичне тло

Від початку місяця і до 22 березня в українських медіа створювалося чимало інформаційних приводів щодо ув'язнення Надії Савченко.

Паралельно відбувалося декілька політичних процесів в Україні й у світі:

1. Продовжувалася урядова криза, що розпочалася минулого місяця зі звинувачень Айвараса Абромавичуса, і вилилася у нескінчену епопею навколо спроб змінити уряд.

2. Нечуваних масштабів набувала війна генерального прокурора Віктора Шокіна з призначеними до цього відомства реформаторами із команд Давида Сакварелідзе та Віталія Каська.

3. Тривала підготовка до перевиборів у Кривому Розі і самі перевибори.

4. Тривав наступ урядових військ у Сирії на позиції ІДІЛ, водночас Росія зробила заяву про нібито виведення військ з цієї держави.

5. Відбулися криваві теракти у Брюсселі, відповідальність за які взяла на себе та ж таки ІДІЛ.

Савченко заполонила ефір

Інформаційні приводи щодо стану та настроїв Надії Савченко створювали її адвокати, українські і міжнародні політики. Медіа транслювали ледь не кожну таку заяву, і частина із них дійсно "спрацьовували": привертали увагу аудиторії.

14 таких новин "розійшлися" соцмережами і потрапили до нашого огляду. Усього ж їх з 1 по 22 березня було 158.

Найвищий ІП був у новини з анонсом вуличних акцій на підтримку української льотчиці та депутатки.

Порівняння в часі уваги до основних "серіалів" (натисніть для збільшення)

тут і далі інфографіка "Медіа-розвідка"

Особливо активним був період до 10 березня, допоки тривало сухе голодування Савченко. За однією з версій, вона припинила свій протест через те, що повірила у жарт російських пранкерів. Ті від імені Петра Порошенка попросили ув'язнену зупинити голодування та пообіцяли призначити її до уряду.

Якщо це справді так – виходить, що російські "бійці інформаційного фронту" провели ефективну оборонну операцію.

Проте ця тема й далі надзвичайно хвилювала українську аудиторію. У новини від 16 березня про особисте прохання Барака Обами звільнити Надію Савченко ІП=0,86.

Увага до "серіалу" про Надію Савченко (натисніть для збільшення)

При цьому увага до новини про вирок політв'язневі путінського режиму була мінімальною.

Що ж сталося?

По-перше, рішення суду було очікуваним. По-друге, люди повірили повідомленням про те, що Путін неодмінно випустить Савченко після набуття вироком чинності. І по-третє, увага аудиторії переключилася на внутрішньополітичну кризу.

Люди згадали про політиків

Цілком можливо, що "злив" інформації про прем'єрство Гройсмана був невипадковим саме 22 березня, перед вироком Надії Савченко.

Активна частина суспільства воліла, щоб у результаті політичної кризи нова коаліція призначила реформістський, антикорупційний склад уряду. Скажімо, на чолі з Наталією Яресько – а не підконтрольний владі кабмін під керівництвом нинішнього голови ВР.

Політики могли розраховувати, що через Савченко громадськість не зверне великої уваги їхнє на намагання прийняти непопулярне рішення. Мовляв, "держава просто не помітить, як прокинеться з новим урядом". А на додачу у той день прозвучала "смілива" заява голови СБУ про те, що за терактами у Брюсселі може стояти РФ.

Досі цей прийом спрацьовував: адже до 22 березня також час від часу виходили новини про переговори щодо формування кабміну.

Але люди звернули велику увагу хіба що на несподівані результати соціологічного опитування, які показали високий рейтинг Юлії Тимошенко. Решта політичних повідомлень проходили повз них.

Проте 22 березня тенденція змінилася.

Як озвучені плани щодо Гройсмана, так і наступна заява Наталії Яресько про готовність очолити уряд, викликали бурхливе обговорення. Цікаво, що обидві новини мали приблизно однаковий інтерактивний потенціал: близько 0,8. Це зайвий раз підтверджує валідність нашої методики: одна й та сама тема в один і той самий день сприймається аудиторією однаково.

Однак ситуація була не критичною: такий рівень уваги аудиторії все ще можна було би перекрити іншими "серіалами".

І в цей момент в інформаційне поле "влетіла" прокуратура.

Увага до "серіалу" про політичну кризу (натисніть для збільшення)

Прокурорський шок

Досі на повідомлення, які стосувалися ГПУ, громадськість реагувала мляво: у лютому звільнення Віталія Каська, заступника Віктора Шокіна, схвилювало людей набагато менше, ніж аналогічна відставка Айвараса Абромавичуса. У березні цей тренд продовжився.

Наразі невідомо, чи був "наїзд" на Центр протидії корупції частиною загального наступу команди Петра Порошенка на своїх суперників, чи це була "самодіяльність" судової влади.

Однак саме це рішення стало спусковим гачком.

Порівняння у часі уваги до новин про кризу у Генпрокуратурі та урядову кризу (натисніть для збільшення)

Після цього "прокурорська" тема опинилася на слуху: наступною всіх вразила новина про можливість допиту посла США, і зрештою, "вистрілило" повідомлення про звільнення Сакварелідзе з генпрокуратури, яке Віктор Шокін здійснив прямо перед відставкою.

Із трьох новин, які вийшли з цієї теми, найбільший інтерактивний потенціал мала третя: про реакцію Порошенка на цей інцидент.

Це природно, оскільки кожне наступне повідомлення "перебивало" поширення попереднього у соцмережах.

Тема ГПУ не тільки була активна сама по собі, але й посилювала увагу до теми політичної кризи. Зокрема, новина про позбавлення мандатів Томенка та Фірсова, яка вийшла в той самий день, що і "наїзд" на ЦПК, отримала несподівано високий ІП 0,98.

Не Савченко єдиною

І трохи про інші новини, які були популярними у березні.

На відміну від минулого місяця, серед них не було "серіалів", тобто тем, які продовжувалися і раз-по-раз продукували популярні новини. Виняток лише один: розмови про призначення Ріната Ахметова та Юрія Бойка керівниками окупованих територій.

Обидві новини з цього приводу так розхвилювали людей і отримали стільки негативу, що від спроб мусили одразу відмовитися.

Увага до поодиноких новин (натисніть для збільшення)

Окрім цього, найвищий показник серед ІП – 1,01 – у звістки про нібито виведення російських військ з Сирії. Іншими новинами із Сирії українці не цікавилися зовсім, але цю заяву гаряче обговорювали у соцмережах, вважаючи її ознакою поразки РФ.

Тільки теми про Ахметова та виведення військ змогли у свої дні отримати увагу більшу, ніж у "серіалу" про Надію Савченко.

Вибори у Кривому Розі мали зовсім невеликі показники поширюваності та інтерактивного потенціалу. Так само, як і заява нового уповноваженого з питань сім'ї Адріана Буковинського про те, що геї нібито знищують світ. Як бачимо, увага аудиторії до проблем ЛГБТ не завжди така інтенсивна, як під час проведення маршу у столиці.

Набагато більше зворушило користувачів соцмереж "топ-повідомлення" про те, що російським чиновникам більше не дозволять годувати людей млинцями з лопати.

Замість висновку

Наш аналіз показує, що якби Петро Порошенко вольовим зусиллям вирішив скандал у прокуратурі і віддав її "реформаторам" – суспільство в обмін на це пробачило б йому призначення Гройсмана керівником кабміну.

Адже кількісні показники впливу на людей інформації про зловживання у ГПУ набагато вищі, ніж показники впливу даних про непрозоре формування уряду.

З цього ж випливає ще один наслідок: якщо непопулярна політика ГПУ триватиме, то з боку активної частини суспільства виникатиме запит на вуличні акції.

Перші такі події уже спостерігаємо під ГП, Адміністрацією президента та наразі – в Одесі.

Артем Захарченко, кандидат наук із соціальних комунікацій, спеціально для УП