Кого должны бояться судьи, принимая судебные решения?

"Без гарантій безпеки судді боятимуться приймати справедливі рішення", – так висловився один із моїх колег-судій, беручи участь в обговоренні проблем проведення судової реформи на одному з телеканалів.

Аналізуючи твердження колеги, можна зробити висновок, що "судді не ухвалюють справедливих рішень, бо бояться свавільного звільнення або ж спричинення шкоди їхньому здоров'ю чи майну, бо не відчувають захисту".

Тобто, не маючи гарантій безпеки, у суддів з'являється почуття страху, котре не дає можливість прийняти справедливе рішення.

А що ж тоді це почуття приносить в життя судді?..

Основне завдання судді – захист особи від порушників закону, якими можуть бути як інша особа, так і держава.

Людина свідомо приймає рішення стати суддею. А тому вже допускає можливість того, що комусь не сподобається її рішення, і вона може стати об'єктом злочинного посягання.

На мій погляд, суддю можна порівняти зі спецпризначинцем. Обидва захищають людину і державу. Відмінність полягає лише у тому, що зброєю судді є закон, а спецпризначинця – вогнепальна зброя і фізична сила.

Спецпризначинець також обирає професію свідомо і допускає можливість втрати життя. Отже, цей вибір є самопожертвою.

Яка ціна страху спецпризначинця втратити власне життя при виконанні завдання? Вона велика – життя іншої людини.

Яка ціна страху судді прийняти справедливе рішення? – Це життя іншої людини. Ціна така ж.

Переконаний, що кожен суддя повинен усвідомити, що його професійний вибір – це також самопожертва.

Гарантії безпеки судді, які закріпленні на законодавчому рівні – це дуже добре. Але не існує ідеальної форми захисту, оскільки його здійснює людина, котра є слабкою.

Це знають дуже добре люди, які йдуть працювати суддею. У судді не може бути страху приймати правосудні рішення. Якщо такий страх з'являється, то є два варіанти поведінки: побороти його, або ж піти разом з цим страхом туди, звідки суддя прийшов. Маю на увазі – звільнитись і не мучити ні себе, ні людей.

Життя судді з цим страхом – це пекло в середині себе.

До речі, є чудовий рецепт позбавитись суддям згаданого страху. Він полягає у заміні його Божим страхом. Сподіваюсь, хоча б такий страх принесе в життя людини те, що вона шукає – мудрість і розум. Для суддів - особливо актуально.

Роман Брегей, суддя Кіровоградського окружного суду, спеціально для УП