Революция Достоинства - последствия и перспективы

В Україні відбулася революція Гідності. Український народ вкотре підтвердив свою щиру відданість ідеалам свободи та справедливості. Але на цьому зміни в суспільстві не мають права закінчитись.

Ми усі повинні зрозуміти, що позитивні наслідки від революції Гідності настануть лише тоді, коли усе українське суспільство усвідомить, що кожен з нас з поваги до жертовності Героїв, з відповідальності перед власними дітьми та перед Богом мусить стати відповідальнішим за свої вчинки.

Мусить краще та плідніше працювати в ім’я побудови демократичної, справедливої та заможної української держави, за яку впродовж останніх сімсот літ віддали життя десятки мільйонів Героїв.

Наразі події в суспільстві вкотре доводять, що основна маса наших громадян прагне жити не за законами совісті та суспільного розвитку, а є рабом рефлексів.

Як доказ цього наведу наступне. Уявіть ситуацію, що ви зробили в кімнаті ремонт та змінили місце розташування вимикача світла – перемістили його на 50 сантиметрів нижче від попереднього рівня. Ви так зробили, бо це – зручніше.

Але ще місяці поспіль, заходячи ввечері в кімнату, будете спочатку інстинктивно шукати вимикач світла на старому місці, і лише через те, що вимикача там немає, переноситимете руку на нове місце його розташування. І тут немає нічого дивного.

А тепер до реальної ситуації в нашій державі. Герої Небесної сотні не лише наголошують нам бути більш уважними при "пошуку вимикача", але на прикладі своєї жертви вимагають від нас відмовитись передусім від власного лінивства та багатьох інших гріхів, які є чи не повсякденним побутовим явищем, зокрема – для більшості посадовців нашої держави.

Суть проблеми в тому, що ці "відмови" потребують не лише уважної поведінки до рефлексій власної психіки, але й несуть за собою вагому загрозу багатьох неправомірних благ, з чим велика маса населення, наприклад, тих же посадовців, відверто не бажає погоджуватись.

Але мова сьогодні не про хабарників, здирників чи ледарів. Нашою метою має бути допомога в бажанні стати реально кращими, досвідченішими та заможними тим членам нашого суспільства, для яких ідеали справедливості та свободи є святими від народження, бо так нас Українців виховали наші батьки та прабатьки.

На основі відповідальності перед дітьми та прийдешніми поколіннями ми всі повинні усвідомити, що у сьогоднішніх реаліях життя України замало бути готовим віддати життя за ідеали справедливості та свободи.

Сьогодні кожен патріот МУСИТЬ задуматися над тим, що він має зробити, щоб жити більш справедливо у власних вчинках, краще виконувати власні посадові обов’язки.

І тут мова не про фанатизм, а про елементарну культуру поведінки, зміни якої не потребують мільярдних інвестицій, але ефект від цих змін має потенціал на сотні мільярдів додаткових благ для суспільства.

Саме з поваги до жертви як сьогоднішніх, так і Героїв минулих років та століть кожен патріот мусить ставати з дня у день більш вихованим, стриманим, розважливим та відповідальним.

Більш повний перелік усіх чеснот вам наведе кожен український священик, зокрема на самій віддаленій парафії. Особлива роль у цьому процесі належить еліті нації, зокрема й релігійній, яка зобов’язана допомогти загалу знаннями та досвідом, не лише практичним, але й психологічним у реалізації вищенаведених змін.

Також для забезпечення еволюції українського суспільства еліта нації вже сьогодні має зробити реальні кроки щодо припинення відвертого грабування мафіозними кланами населення.

З гіркого власного досвіду та на основі наявних належних документів відповідально наголошую, що ці клани діють під безпосередньою опікою та керівництвом колишніх чільників міліції, прокуратури та СБУ як регіонального, так і загальнодержавного рівнів.

Першим кроком української еліти щодо припинення цього "Чикаго" має бути вимога до президента щодо скасування закону "Савченко", який достроково випускає на волю тисячі закоренілих злочинців.

Особливо слід врахувати, що відловлювати цих паразитів та законно притягати до відповідальності за вчинені злочини у нас сьогодні реально немає належних спеціалістів ні в поліції, ні в прокуратурі чи СБУ. Про це наочно свідчать результати розслідувань злочинів "пташенят гнізда" Януковича.

Особливу увагу українська еліта повинна приділити аграрній сфері держави, наявний потенціал якої сьогодні використовується не більше як на 25%.

Наочним доказом важливості аграрної сфери в економіці сучасної держави є Нідерланди, які, зокрема, є світовим лідером у вирощуванні квітів.

ВВП Нідерландів в розрахунку на душу населення у декілька разів більший за аналогічний показник України, а 6,3 мільйони нідерландців при загальній площі держави 41,5 тисяч квадратних кілометрів (за відсутності металургійних комбінатів та копалень природних ресурсів) виробляє більший ВВП, ніж 42 мільйони українців на площі 603,7 тисяч км2.

Еліта нації зобов’язана допомогти сімейним фермерам навчитися як з чесної праці власних рук на основі інтелектуальних надбань заробляти вже завтра у десятки разів більше та за кілька років зробити свою родину реально заможнішою.

Саме за таких обставин праця на землі стане не лише прибутковою, але й престижною та перспективною. Ми зобов’язані відновити господаря на землі.

За таких обставин діти селянина-фермера не тікатимуть світ за очі з обдертого злиднями села, а гордитимуться малою батьківщиною, своїм родоводом та батьками, які забезпечили нащадкам не лише заможне життя, але й пристойне виховання та належну освіту.

У цьому напрямку активно включились в роботу члени наукового товариства імені Сергія Подолинського на Львівщині, які прагнуть не лише віддати належну шану та увагу столітнім надбанням теоретиків української школи фізичної економії, але й сприяють поширенню цінного успішного досвіду сьогоднішніх практиків аграрної сфери.

Успіх реформ в аграрній сфері, наведення елементарного порядку в державі та зростання добробуту пересічних громадян також сприятиме підвищенню обороноздатності України, що за існуючих реалій є вкрай важливо.

Ми повинні вкотре згадати слова Степана Бандери, що "кремлівське керівництво не дасть українцям спокою доти, допоки російська імперія не розвалиться".

Нинішній російський фюрер доведе імперію уже найближчим часом до розвалу щонайменше на чотири державні утворення.

І час цей вимірюється уже не роками, а місяцями. За таких обставин нам варто на загальнодержавному рівні реально оцінити та обговорити наслідки державної пропаганди.

Пересічний німець сьогодні з соромом дивиться на фільм, де німці шаленіють від виду фюрера. Але мало з нас погодяться, що стан сьогоднішнього російського суспільства є результатом пропаганди їх нинішнього фюрера.

У наших серцях має запанувати не лише ненависть до ошаленілих шовіністів, а й християнське співчуття до одурманених жертв російської пропаганди, які завтра опиняться біля розбитого корита та будуть голодні куска хліба, як це сьогодні уже має місце на окупованій Росією території Донбасу.

Основна проблема в тому, чи росіяни, після розвалу імперії, спроможуться надати належну оцінку результатам діяльності нинішнього фюрера та чи зречуться його шизофренічних месіанських ідей, як це свого часу зробили німці.

Адже нам жити по-сусідству. І кожному українському патріотові не байдужа подальша доля росіян і ми б бажали, щоб вони будували нормальне суспільство, подібно сучасним німцям.

Наразі, завдяки російській пропаганді все складається так, що росіяни з дитячою наївністю, у злиднях вперто надіються на фюрера, який одним махом збудує для них комунізм, підвищить урожайність полів та якість автомобілів шляхом винищення "бандер" та будування мурів від сусідів.

Тож центральним питанням майбутнього в україно-російських стосунках залишається те, чи російська некегебістська еліта спроможна буде зробити належні висновки з наслідків діяльності Лєніна, Сталіна, Путіна.

Українська еліта повинна зробити все від неї залежне, щоб наша пропагандистська машина зазнала суттєвих позитивних змін та сприяла приходу до влади в Україні не ненаситних безсовісних політиканів, а успішних,  сумлінних трудяг, які рутинною щоденною працею вперто будуватимуть справедливу, демократичну заможну державу.

Як це, наприклад, мало місце у Чехії при приході до влади президента Гавела.

Про його скромні успіхи свідчить хоча б те, що на дорогах України уже чи не кожна п’ята машина – чеська Шкода, а рівень життя чехів у п’ять разів вищий від нашого.

Революція Гідності відкрила нам можливості доступу до основної маси ресурсів, необхідних для реалізації вищенаведених цілей. Переконаний, що об’єднавшись, ми разом зможемо подолати опір бюрократів, які, як викопні яйця динозаврів, є закам’янілими "рабами рефлексів".

З поваги до світлої пам’яті Героїв, з відповідальністю перед власними дітьми ми мусимо це зробити, бо іншого шляху, іншої можливості для українців не існуватиме.

Богдан Іличок, доцент НУ "Львівська політехніка", для УП