The Show Must Go On!

16 лютого український політикум зробив черговий крок до суспільно-політичного протистояння. Цифра 16 взагалі є фатальною для України.

Відразу зазначу, що у цьому протистоянні винні не волонтери, не добровольчі загони і не громадські активісти, а політики, які щоденно з екранів запевняють український народ у патріотизмі, вірності і служінні на благо держави.

Позавчора, президент Порошенко де-факто відправив у відставку Яценюка. Після голосування у ВР, думаю, прем'єр зрозумів, що Порошенко мав можливість його "посунути", адже в числі 194 депутатів, які підтримали відставку уряду, не було голосів найближчих соратників президента.

Попри усі емоції, які вирували в країні напередодні звіту Кабінету міністрів, можна констатувати, що станом на позавчора, в Украйні була урядова криза. Вона спричинена неефективними, а інколи і злочинними діями урядовців і відсутністю співпраці з парламентом.

Цю кризу можна було б зупинити, якби народні обранці прислухалися до думки більшості громадян, мали б здоровий глузд і відправили б Кабмін Яценюка у відставку.

За таких умов ми б переконалися, що в Украйні є дієздатний парламент, який виконує основні свої функції: створення ефективної виконавчої влади та її законодавче забезпечення.

Але парламент проігнорував бажання більшості своїх виборців, чим фактично взяв на себе відповідальність за злочинні дії та бездіяльність уряду. Перемогли політична доцільність та особисті інтереси.

Тепер можемо спостерігати наступну фазу загострення в Україні – парламентську кризу. Яка супроводжуватиметься внутрішньо парламентською боротьбою, демаршами і взаємними звинуваченнями

В гіршому випадку, політики знову згадають про народ і почнуть закликати до вуличних масових протестів.

Тож ситуація може розвиватися за кількома сценаріями.

Перший, напевно він є найбільш бажанішим для АП, – Яценюк, отримавши гарантії недоторканності, сам подасть у відставку.

Як наслідок, президенту буде легше пояснити західним партнерам зміни в уряді. Буде на кого перекласти відповідальність за усі невдачі і це реальна нагода створити новий уряд без позачергових виборів ВР.

Проте, цей сценарій розвитку подій залежить від позиції Яценюка.

Другий – у ВР відбудеться повторне голосування за відставку Кабміну. Буде спроба сформувати нову коаліцію і уряд. Але станеться це тоді, коли Порошенко відчує для себе особисту загрозу, або на такі дії дадуть згоду західні партнери.

Третій – під тиском вулиці Яценюка таки поженуть з уряду, але нова коаліція не з'явиться. Це дасть можливість гаранту оголосити дочасні вибори ВР і зняти суспільно-політичну напругу.

Тут, на мою думку, президентові не варто тягнути до осені, бо він і його партія почали втрачати довіру громадян дуже стрімкими темпами.

І створення проектів-супутників йому не допоможуть. Ще кілька зайвих місяців "рішучих реформ", і парламентські вибори виграє Опоблок та інші антиукраїнські сили! І це буде небаченим подарунком для кремлівських карликів!

Четвертий – затягування процесу відставки уряду. Цей сценарій може призвести до масових вуличних протестів, які в подальшому переростуть в суспільно-політичну кризу, на що також чекає Путін.

Наслідком такого розвитку подій можуть бути як дочасні вибори парламенту, так і дочасні вибори президента. Хто переможе – невідомо, але точно не український народ.

Якою дорогою підуть можновладці – це питання. А от їхня здатність наступати на граблі – поза питанням.

Ігор Курус, для УП