Восстание бюрократов: как власть ополчилась против своих клиентов
Тріумвірат української влади вирішив зіграти в публічне єднання на тлі розхитаної коаліції у Верховній Раді.
Тріо головних людей України: президент, прем'єр і спікер, звернулися до народу. Документ вийшов напередодні дати ключового голосування у парламенті, у тому числі, за бюджет на наступний рік.
Сумнівний шедевр епістолярного жанру покликаний нібито нагадати громадянам про єдність влади та її готовності до реформ. Насправді ж він виглядає скотчем, яким намагаються склеїти хитку конструкцію нинішньої бюрократичної більшості.
Чому бюрократичної? Останній рік яскраво продемонстрував зміну полеглого на Майдані клептократичною режиму. Жадібний президент і свита пішли, змінившись нібито ліберальною верхівкою.
Середня ланка і низи управлінської машини залишилися, вони уклали союз з новим керівництвом країни – і ведуть боротьбу за збереження своєї могутності. З неї виживають супротивників. Згадайте, як стрімко пішли Павло Шеремета і Денис Бродський, як йде Андрій Пивоварський.
Гучний скандал із таблоїдним відтінком спалахнув між Арсеном Аваковим і Міхеілом Саакашвілі. Всього за пару днів до цього українські та світові медіа розбурхало фото нардепа, на якому відтягали главу Кабміну з парламентської трибуни вельми маскуліним способом.
Всупереч цьому урядовий флегматик Наталя Яресько заявила: "На адресу уряду були висловлені звинувачення в корупції, і уряд їх спростовує. Незважаючи на те, що це коаліційний уряд, ми працюємо як єдина команда".
Увечері у вівторок Порошенко, Яценюк і Гройсман опублікували "лист трьох". У ньому вони, як представники бюрократичної еліти, заявили, що за рік зупинили наступ агресора, отримали світову підтримку і позбулися енергетичного шантажу Росії.
Безсумнівно, частина їхньої роботи в цьому була – але на тлі щоденного тиску і зрадо-переможного обурення публіки.
Примітна інша фраза, в демагогічній частині листа: "Ми засуджуємо істеричну антивладну, антиурядову і антидержавну кампанію, організовану корумпованими олігархами".
У цьому владна трійка, що називається, попалилась. Знайшла винного у своїй же проблемі. За визначенням, олігархи не можуть бути корумпованими – це прерогатива можновладців.
Корупція просочила наскрізь всю систему держуправління: беруть хабарі і приймають рішення на користь "своїх" саме бюрократи. Саме корупція породила олігархічні клани – вони просто клієнти прогнилої вертикалі, непрозорих кабінетів і тихо підкладених конвертів.
Ідеальна модель демократії пов'язує виборців і чиновників відносинами патрон-клієнт. Обраний патрон захищає інтереси свого електорату, останній гарантує йому підтримку.
Все засноване на довірі та зобов'язаннях, у принципі, неформальних. У пострадянській Україні патрон-клієнтські відносини побудувалися між чиновниками та багатющими бізнесменами. Прикладів тому достатньо, ЗМІ і без того часто називає різних міністрів, депутатів та інших функціонерів "людьми" того чи іншого олігарха.
Цим листом топ три чиновника України фактично анонсують відповідну війну з олігархами. По суті, після революційних подій 2013-2014 саме олігархат так і не уклав новий пакт з політичною елітою.
Суспільство і влада задовольнялися сумнівною обіцянкою: ми вам реформи – ви нам підтримку. Капітал чітких гарантій не отримав. У цю користь свідчать, зокрема, недавні інтерв'ю Ігоря Коломойського і Костянтина Григоришина: в них звучать явні "тертя" з владою.
Порошенко і Яценюк, безсумнівно, прагнуть переукласти цей договір на більш вигідних для себе умовах, погрожуючи добробуту мільярдерів.
Положення бюрократів ускладнюється тиском знизу: запит на реформи так і нереалізовано, невдоволення зростає.
І тиском зі сторони: Джо Байден виніс останнє попередження Києву. У Москві ж тільки й чекають, що уряд в Україні зжеруть внутрішні чвари.
Владна еліта опинилася між декількох вогнів. Діяти варто швидко, поки пожежа не охопила весь палац бюрократичного режиму.
Печерському тріумвірату необхідно активніше і рішучіше протидіяти апологетам колишніх правил: масі чиновників і великому капіталу.
У цій боротьбі народ виступить на боці влади. Останній потрібно лише зважитися обірвати пуповину з корупцією, тим пострадянським монстром, який їх породив. Інакше нового сум'яття і хаосу точно не уникнути.
Леся Шевченко, для УП