Всё очень Кириленко
Міністр не розчарував: в День української писемності та мови він урочисто звернувся до українського народу шляхом свого блогу на "УП".
Розрекламувавши свій же допис через соціальні мережі.
Як і годиться справжньому celebrity.
Ні тобі заяв про якісь квоти щодо українськомовної продукції, ні анонсу – принаймні анонсу! – якихось програм чи заходів... Так, якесь переливання з пустого в порожнє щодо поваги до мови.
Так давайте поговоримо про повагу до мови. Та й до культури заодно.
* * *
Уряд пана Кириленка, в якому він, як той весільний генерал, займає посаду віце-прем'єра, до української мови жодної поваги не має.
Адже пана Авакова навіть суд не може змусити спілкуватись українською.
Кому, як не міністру культури відповідати на питання, чому міністр внутрішніх справ не володіє державною мовою?
Кому, як не міністру культури, треба було заступитись за пані Магдиш, коли на неї нападали клерикали?
Кому, як не міністру культури, займатись питанням квот україномовної продукції та підтримки "національного" культурного продукту?
По великому рахунку – й справді не обов'язково міністру культури. Тому що міністр цей – порожнє місце. А його міністерство – просто ще одна рекламна площадка для власної ж персони.
Мінстець не дарма назвали так. У нас уже давно заведена форма подачі матеріалів – шеф зустрівся, шеф побував, шеф сказав. І портрети шефа – всюди.
Але щоб анонсувати якісь теле- та радіопередачі шляхом офіційного сайту міністерства – хіба це не переходить уже всі границі?
Відкривати якісь недолугі виставки кандидата безпосередньо перед виборами і в якості офіційного представника – це як називається?
Проанонсувати якусь незрозумілу ініціативу "Ідеї для Мінкульту" літом – і мовчати до листопада про те, чого ж з нею щось не склалось, – хіба не привід для відставки?
Схоже на те, що ні.
Ні скандали, ні нищівна критика – нічого не змусить Кириленка покинути насиджене місце. Як і Авакова заговорити українською.
* * *
Культура трішки більше, ніж те, що про неї думає пан Кириленко. І людина, яка принаймні трішки вміє критично мислити, розуміє, який же абсурд, наприклад, оце "Шевченко мобілізує".
Шевченко називав "москалями" найманих солдатів, і не обов'язково навіть росіян – а українців вважав нацією козаків та вільних людей.
Недарма таки у нас з'явилось слово "вишивата". Адже все дуже Кириленко.
Олександр Геревич, спеціально для УП