Верните право на суд
Майже три місяці минули з того часу, як набув чинності закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, яким розмір збору суттєво збільшений, а підстави га його застосування – розширені.
Нагадаю, стаття 3 Конституції встановлює, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава забезпечує права і свободи людини, це є її головним обов'язком.
Та очевидно, що в жебрацьких умовах неможливо реалізувати більшість тих прав, що передбачені Конституцією: на житло, освіту, медичну допомогу, тощо.
А після збільшення ставок судового збору – і право на суд!
Судіть самі – аби оскаржити в адміністративному суді бездіяльність посадовця, який ігнорує ваші заяви, та не надає відповідь, потрібно сплатити судовий збір в розмірі 551 гривня.
Це лише вартість звернення до суду.
А якщо суддя винесе в справі незаконне рішення?
Тоді ви мали б звернутися до апеляційного та касаційного судів. Сплативши, відповідно, 606 та 671 гривню.
Якщо вам спричинили моральну шкоду – ціна цивільного позову складе щонайменше 1378 гривень.
А якщо суперечка майнового характеру, скажімо, треба підтвердити право власності на житло, розмір судового збору сягне 7 тисяч.
Звертаю увагу, що сплата такого розміру судового збору не є гарантією законного та справедливого судового рішення. Це лише вартість доступу до суду.
Ще одна новація закону – податкові спори були прирівняні до майнових, внаслідок чого платники податків позбавлені можливості подавати адміністративні позови до адміністративних судів. І змушені платити півтора відсотка ціни позову.
І це ще не все. Сплативши навіть такого розміру судовий збір, марно сподіватися, що суд з власної ініціативи щось з’ясовуватиме. Він буде досліджувати лише ті докази, що надали йому учасники процесу.
Якщо знадобиться отримати якісь докази, викликати свідків, або забезпечити позов, за це знов доведеться платити судовий збір. Проведення експертизи – теж за рахунок її ініціатора.
Плату стягнуть за отримання звукозапису процесу, роздруківку технічного запису, надання об’яви в газеті при заочному розгляді справи, тощо.
І якщо в першій судовій інстанції процес триває декілька місяців, то в апеляційній колегія з трьох суддів розглядає апеляції в середньому 15 хвилин. Ціна цих хвилин – 7,5 тисяч!
А в касаційній інстанції, де більше половини справ взагалі не допускаються до розгляду колегією суддів, розмір судового збору сягає 8000.
Слід зазначити, що в господарських справах ставки судового збору більші в рази. Максимальний розмір складає 206700 гривень.
Саме так – до 150 мінімальних заробітних плат.
А за звернення із цивільним позовом юридичної особи передбачена сплата 1,5% ціни позову, але верхньої межі немає! А тому, теоретично, розмір судового збору може бути будь-яким.
Ще кілька років тому за подачу позовної заяви про розірвання шлюбу люди платили 8,5 гривень, цивільного позову майнового характеру – 1% ціни позову, але не більше 1700, за скарги на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що утискають права громадян, – трохи більше трьох гривень.
Навіть із позовних заяв до господарського суду справлялося мито у розмірі 1% від ціни позову, але не більше 22500 гривень.
Оскарження процедурних ухвал суду – про забезпечення позову, залишення його без розгляду, про зупинення або поновлення розгляду чи відмову поновити пропущений термін – взагалі не стягали платню!
Ціна апеляції виросла більш ніж вдвічі, касації – майже вдвічі!
Чи відповідають встановлені розміри судового збору затратам часу, та зусиль суддів по розгляду скарг?...
Хіба припустимо встановлювати такі "ціни" на суд в державі, де пенсії у 80% громадян складають трохи більше 1000 гривень, а мінімальна заробітна плата – 1378?
Чи справедливо так чинити в ситуації, коли, за твердженням міністра юстиції, виконуються лише 20% судових рішень? Тобто, жодних гарантій!
Фактично в Україні створені умови, за яких державі вигідно, щоб незаконних та несправедливих рішень було більше. Бо на порушенні прав громадян суди заробляють чималі гроші.
Не вигідно це тільки громадянам, які спочатку сплачують податки, за які утримуються суди, а при зверненні до суду знов платять судовий збір та покривають судові витрати. Держава при цьому не гарантує ані винесення справедливого судового рішення, ані його виконання, ані відповідальності судів.
Це і є реформи?
Тим, хто вважає, що здороження права на суд – це європейська практика, хочу зацитувати рішення Європейського Суду з прав людини "Креуз проти Польщі": "судова влада не змогла забезпечити належного балансу між інтересами держави у стягненні судових зборів за розгляд позовів, з одного боку, та інтересом позивача у відстоюванні свого позову в суді, з другого. Збір, який вимагався від заявника за розгляд його справи, був надмірним. Внаслідок цього він утримався від позову, і його справу так і не було розглянуто судом. Це, на думку Суду, завдало шкоди самій суті його права на доступ до суду. наявність порушення пункту 1 статті 6 Конвенції".
Втім, підвищення судового збору намагаються виправдати необхідністю покращення фінансування судової влади.
"Недостатнє фінансування судової системи з державного бюджету мало частково компенсуватися за рахунок перерозподілу на користь органів судової влади бюджетних коштів, які сплачуються в порядку судового збору, Основна мета, яка закладалася в прийняття закону про судовий збір, мало вдвічі збільшити надходження по судовому збору до бюджету", – повідомив на пленарному засіданні ВР голова комітету з питань правової політики та правосуддя Князевич.
Про фінансові можливості громадян та позбавлення їх доступу до суду – ніхто не думав.
Яким ж є наслідки таких "реформ"?
Ну от, хоча б такі: "У Київському районному суді міста Одеси підвищення ставок судового збору призвело до зменшення кількості судових справ майже удвічі".
Тобто наразі кількість заяв і скарг до судів різко впала. То чи вирішили проблему?
Ця стаття – не що інше, як звернення до влади з вимогами повернути раніше діючі ставки судового збору! З передбаченням механізму поновлення строків на звернення до суду, апеляційне та касаційне оскарження судових рішень тим особам, що не змогли скористуватися цим правом у зв’язку із підвищеними ставками збору.
Суд не може бути привілеєм для багатих!
Олег Несінов, адвокат