Патрульная полиция: пиар или усиление борьбы с преступностью?
Вже більше 3-х місяців у місті Києві функціонує патрульна поліція. Відповідно до статті 2 закону України "Про національну поліцію", одними із її основних завдань є забезпечення публічної безпеки і порядку та протидія злочинності. Отже пройшов квартал з моменту створення поліції і можна робити перші висновки щодо ефективності її діяльності.
Весь цей час з подачі керівництва МВС України факт створення і функціонування цього виду поліції використовувався як піар-акція та подавався, у тому числі, із залучення керівництва держави, як найбільше досягнення у реформуванні органів внутрішніх справ держави.
При цьому я жодного разу не почув переможних реляцій керівництва МВС про успіхи поліції у попередженні злочинів на вулицях, що призвело до покращення стану криміногенної ситуації в столиці, що мене, як пересічного громадянина та жителя міста Києва, цікавить у першу чергу.
Що ми отримали позитивного від діяльності патрульної поліції: а) більш оперативний виїзд на місце події, хоча ще далеко до європейського стандарту у 3 хвилини; б) достатньо високу культуру поведінки при спілкуванні з правопорушником; в) намагання забезпечити принцип рівності всіх перед законом.
Можливо є й інші позитивні речі. Але, чи не варто зосередитися на тому, що варто виправляти?
Автор скористався офіційними статистичними даними Єдиного реєстру досудового розслідування (ЄРДР) щодо зареєстрованих на території міста Києва кримінальних правопорушень, які є у вільному доступі на сайті прокуратури міста Києва.
Отже, якщо у ІІІ кварталі 2015 року середньомісячна реєстрація заяв про злочини у місті Києві у порівнянні з І півріччям 2015 року знизилася на 66,1% – з 5624 до 3723 на місяць, то реєстрація кримінально караних порушень правил дорожнього руху за статтею 286 КК України зросла на 69,5% – з 46 до 78 на місяць, а з смертельними наслідками – у 2,2 рази, а саме з 4 до 9 на місяць.
Але ж після ліквідації у столиці ДАІ, за профілактику цього виду злочинів, у першу чергу, несе відповідальність патрульна поліція.
Не кращі здобутки і у профілактиці таких вуличних злочинів, до припинення яких має опосередковане відношення патрульна поліція, як: незаконне заволодіння транспортними засобами (стаття 289 КК України) +23,8%, з 134 до 166 на місяць, грабежі +46% – з 300 до 438 на місяць.
У той же час дещо знизилась кількість зареєстрованих розбоїв – на 16,4% – з 36 до 28, хуліганства – на 33,3%, з 39 до 26.
Наведені дані показують, що позитивних досягнень у боротьбі з вуличною злочинністю, завдяки діяльності патрульної поліції, у ІІІ кварталі поточного року у місті Києві не досягнуто. Навпаки, криміногенна ситуація з цих питань набула загострення.
Чому так сталося? Мене, в першу чергу, цікавить відповідь на питання, чому кримінальний травматизм на дорогах столиці після появи патрульної поліції не зменшився, а зріс? На мою думку, ці причини є наступними:
По-перше, керівництво МВС не могло не розуміти, що за 3 місяці підготувати професійного поліцейського, який би оволодів всіма навиками роботи, у тому числі фіксацією адміністративних і кримінальних правопорушень, неможливо.
При такій ситуації, на перших порах в екіпаж поліцейських необхідно було б включати, як консультантів, досвідчених працівників міліції. На практиці це призвело до тяганини при оформленні ДТП, складанні протоколів про взаємну вину водіїв, а не одного з них, і так далі.
По-друге, після ліквідації у столиці ДАІ, його функції повністю патрульна поліція виконувати не стала. Це стосується, насамперед, питання раптового контролю швидкості транспортного засобу за допомогою радару.
Склалася ситуація, коли стаціонарні камери ще не функціонують, а швидкість руху вже більше трьох місяців ніхто не контролює. Цю обставину досить швидко зрозуміли учасники руху. Це, на мою думку, є якраз однією з основних причин перевищення водіями швидкості руху, а звідси такий високий ріст травматизму і смертності на дорогах.
По-третє, в погоні за піаром, інакше це назвати я не можу, керівництво МВС надало явно незаконну вказівку про постійне знаходження на вулиці патрульних поліцейських машин з включеними проблесковими маячками синього кольору.
На думку очільників МВС, це мало сприяти попередженню правопорушень на дорозі. Насправді воно ж тільки нервує учасників дорожнього руху, особливо засліплюванням у вечірній час.
Незаконність постійного використання проблескових маячків патрульними поліцейськими машинами полягає у наступному.
Як це питання регулюють Правила дорожнього руху, затвердженні постановою Кабінету Міністрів від 10 жовтня 2001 року, №1306?
У пунктах 3.1 і 3.2 сказано: "3.1. Водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху.
За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.
3.2. У разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом, водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу і супроводжуваних ним транспортних засобів".
Отже, відповідно до вказаної правової норми, водії поліцейських патрульних машин можуть включити проблесковий маячок тільки при виконанні невідкладного службового завдання. На практиці таким визнається виїзд на місце вчинення злочину або іншого правопорушення, переслідування злочинця тощо. А не їздити з ним постійно включеним, тому що комусь так хочеться.
З іншого боку, їзда поліцейських з постійно включеними проблесковими маячками без необхідності забезпечення їм безперешкодного проїзду, призводить не тільки до порушення ними самими правил дорожнього руху, а й до виховання у інших учасників руху правового нигилізму, у розумінні того, що дорогу уступати не обов'язково.
Натомість хотілося би бачити на дорозі професійного патрульного поліцейського, який своїми діями викликає повагу в учасників дорожнього руху.
А керівництво МВС – попросити перестати піаритися на самому факті створення патрульної поліції, вжити заходи до посилення профілактики вуличної злочинності та навчити молодь, в якої ще не згас вогонь в очах, професійності.
Микола Гошовський, заслужений юрист України, для УП