Украинский парламент: что сделано и что делать дальше

Щоб музичний інструмент гарно грав, його спершу потрібно налагодити. Така ж ситуація і з Верховною Радою України. Чимало критеріїв, механізмів, підходів і звичок у її роботі виникли в минулому столітті, ще в доелектронну добу

За період своєї роботи з моменту обрання Верховна Рада України восьмого скликання прийняла втричі більше нормативно-правових актів, аніж попередній парламент за той самий період. Але кількість не означає якість.

Зараз, коли розпочинається нова сесія, - хороший момент для того, щоб проаналізувати результати і визначити пріоритети нашої подальшої роботи.

З одного боку, попри те, що на старому возі далеко не заїдеш, усе ж таки українському парламенту навіть без суттєвої модернізації своєї роботи вдалося прийняти та напрацювати низку важливих законопроектів.

Це доленосні рішення щодо боєздатності армії, національної безпеки, міжнародної політики, боротьби з корупцією та реформування правоохоронної системи, забезпечення реальних змін в економіці та децентралізації. Ці рішення відкладались роками або взагалі були немислимими для парламентів попередніх скликань.

З другого – все більш очевидно, що для якісної та ефективної роботи Верховної Ради потрібна системна внутрішня реформа парламенту, яка охопила б і законодавчий процес, і процедури, і роботу апарату.

Без такої модернізації законодавчий орган держави змушений буде працювати по-старому, продукуючи недопрацьовані закони, демонструючи низький рівень парламентської культури, послуговуючись застарілими підходами в організації.

Закономірно, що від внутрішньої реформи Верховної Ради України безпосередньо залежатиме і хід реформ у країні. Ключове завдання реформи – консолідувати всі зусилля і ресурси українського парламенту на прийняття пріоритетних для країни і якісних законів. Розпочнемо з пріоритетів.

Забезпечити захист суверенітету і територіальної цілісності держави

Саме на це мають бути спрямовані наші зусилля у сфері національної безпеки і оборони.

Практично кожного пленарного тижня парламент розглядав і схвалював законопроекти безпекової спрямованості. Загалом було прийнято чимало законів у цій сфері, серед найбільш значимих – зміни до Державного бюджету на 2015 рік, якими збільшено фінансування АТО (5,2 млрд. грн); розширення повноважень Ради національної безпеки і оборони України, збільшення чисельності Збройних Сил України (до 250 тис. осіб); запровадження військово-цивільних адміністрацій, про волонтерську діяльність і надання волонтерської допомоги ЗСУ.

Водночас прийнято низку надзвичайно важливих звернень до міжнародних організацій, національних парламентів у контексті російсько-терористичної загрози, зокрема:

1) до ООН, національних парламентів держав світу щодо створення міжнародного трибуналу для судового переслідування осіб, відповідальних за злочин, пов’язаний зі збитим літаком авіакомпанії Malaysia Airlines, що здійснював рейс MH17 17 липня 2014 року;

2) до ООН, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, світових лідерів та всіх членів міжнародного співтовариства щодо засудження порушень прав і свобод людини в АРК та місті Севастополь, кримськотатарського народу, щодо звільнення протиправно утримуваної під вартою в Російській Федерації народного депутата України восьмого скликання, члена Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї Ради Європи Надії Савченко;

3) до ООН, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором;

4) до Ради Безпеки ООН та Ради Європейського Союзу стосовно розгортання на території України міжнародної операції з підтримання миру і безпеки.

Прийнято зміни до Закону України "Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України", якими закладені правові засади залучення миротворчих сил для врегулювання конфлікту на Донбасі.

Однак у безпековій сфері закони досі приймались переважно у зв’язку з невідкладними завданнями протидії зовнішнім загрозам.

Для системного реформування сектору забезпечення національної безпеки та оброни України найближчим часом необхідно прийняти такі закони: про національну безпеку України, про оборону та сили оборони України, про кібернетичну безпеку України, про захист від інформаційно-психологічної агресії, про заходи з відновлення належного функціонування державних підприємств оборонно-промислового комплексу та низку інших.

Упевнений, що, як і досі, відповідні законопроекти, які мають бути напрацьовані Верховною Радою спільно з Адміністрацією Президента, Радою національної безпеки і оборони, силовими міністерствами, розглядатимуться і прийматимуться невідкладно.

Подолати корупцію і  повернути людям відчуття захищеності і справедливості

За останні місяці саме у  правоохоронній і правосуддя прийнято, можливо, найбільш реформаторські закони:

1) щодо формування необхідної правової бази для ефективної боротьби з корупцією; це акти для забезпечення ефективної роботи Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції (закони щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції, щодо уточнення підслідності Національного антикорупційного бюро);

2) щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції; передусім, це закон про відкриття доступу будь-якої особи до відомостей про нерухоме майно, землі, транспортні засоби, що належать будь-якій особі, про розкриття інформації про кошти та інші активи високопосадовців, а також членів їхніх сімей як в Україні, так і за її межами, про відкритість використання публічних коштів, про доступ до публічної інформації у формі відкритих даних;

3) щодо притягнення до відповідальності: оперативний розгляд подань Генерального прокурора України про притягнення до кримінальної відповідальності двох народних депутатів України, про надання згоди на затримання та арешт восьми суддів;

4) щодо перебудови системи правоохоронних органів за європейськими зразками; найбільш показовим тут є Закон України "Про Національну поліцію", що покликаний створити нові підходи у роботі поліцейського стосовно охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку;

5) щодо розблокування реформи прокуратури. Прийнятий закон щодо удосконалення та особливостей застосування окремих положень Закону "Про прокуратуру"" дозволяє вже до середини грудня цього року повністю очистити прокуратуру та здійснити добір професійних кадрів до місцевих прокуратур.

Подальші кроки вимагатимуть від нас насамперед прийняття змін до Конституції в частині правосуддя. Минулої п’ятниці Конституційна комісія попередньо схвалила проект таких змін.

Схвалені напрацювання найближчим часом будуть направлені на розгляд Венеціанської комісії. У проекті пропонується, зокрема, запровадити конкурсні процедури при призначенні суддів на посади, формування Вищої ради правосуддя, де більшість складатимуть судді, обрані самими суддями.

Запроваджується новий інститут – конституційна скарга, передбачається можливість визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду та багато інших новацій.

Готується також до подальшого розгляду зміни до Конституції щодо недоторканності народних депутатів України з урахуванням висновку Конституційного Суду України.

Хочу однак підкреслити, що, незважаючи на те, що процес змін розпочався,  у суспільства є виправдані нарікання,  реформи цього блоку просуваються повільно.

Тому вважав би за необхідне зосередитись не тільки на подальшому напрацюванні необхідного законодавчого забезпечення реформ у цій сфері, а й на моніторингу виконання уже прийнятих законів.

Змінити систему прийняття рішень в державі

Реформа системи управління в державі є, без сумніву, передумовою успіху всіх інших реформ.

Децентралізація та захист інтересів територіальних громад. Однією з ключових у парламентському порядку денному з перших днів нашої роботи була, зокрема, реформа децентралізації.

Практично всі постсоціалістичні країни почали свій євроінтеграційний шлях саме з цієї реформи і саме її вважають запорукою досягнутих успіхів.

Першим нашим важливим кроком стало голосування за зміни до Бюджетного і Податкового кодексів, якими було відкрито шлях до фінансової децентралізації. Серед головних новацій: зарахування до місцевих бюджетів 10% податку на прибуток підприємств, акцизного податку, 80% замість 35% екологічного податку, податку на доходи фізичних осіб за новими нормативами.

Законодавчі зміни надали право органам місцевого самоврядування затверджувати місцеві бюджети незалежно від прийняття закону про Державний бюджет.

Територіальні громади зможуть здійснювати зовнішні запозичення, самостійного обирати установи з обслуговування коштів місцевих бюджетів у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ.

За підсумками першого півріччя ми бачимо зростання місцевих бюджетів майже на 40%, або до 23 млрд. грн. Кошти починають працювати на територіях, і вже найближчими місяцями ми помітимо позитивні тенденції.

У рамках Бюджетного кодексу був також передбачений запуск Фонду регіонального розвитку, в який закладено 3 млрд. грн. для реалізації стратегічних проектів для регіонів та місцевих громад.

Був прийнятий також Закон України "Про засади державної регіональної політики". У результаті – нарешті в Україні задіяні європейські механізми регіонального розвитку.

Критично важливим кроком для успіху реформи стало також прийняття Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад". Уже 22 області (крім Закарпатської та Тернопільської) прийняли перспективні плани формування спроможних громад, а близько 1000 рад висловили готовність до об’єднання. І уже на поточній сесії ми прийняли рішення, яким дали зелене світло для проведення виборів у таких об’єднаних громадах.

Хорошим сигналом стало також прийняття закону щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства, який з 1 вересня уже набрав чинності.

Тепер органам місцевого самоврядування надано право самостійно визначати містобудівну політику, чим завдано потужний антикорупційний удар, який руйнує одну з найбільш корупційних вертикалей.

На черзі – прийняття ще низки законів щодо децентралізації повноважень і регулювання земельних відносин.

Уже пройшли перше читання чотири законопроекти, які дозволять децентралізувати надання базових адміністративних послуг, повернути органам місцевого самоврядування повноваження, що їм належали – реєстрацію нерухомості, бізнесу, передати на місця повноваження із реєстрації місця проживання особи.

Готовий законопроект про муніципальну варту, завдяки якому органам місцевого самоврядування буде надано інструмент контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами норм, які входять до сфери їх повноважень (правил благоустрою, паркування тощо).

Крім того, прийнято новий закон про місцеві вибори – завдяки цьому почнеться оновлення місцевих політичних еліт.

Минулого понеділка відбулось результативне голосування в першому читанні змін до Конституції в частині децентралізації. Після остаточного ухвалення ці зміни стануть доленосним рішенням, зроблять безповоротною реформу, направлену на наближення України до Європи, забезпечення заможного життя наших громадян.

Наше пріоритетне завдання – максимально швидко напрацювати і прийняти пакет законів, які пов’язані з реалізацією запропонованих у змінах до Конституції європейських засад місцевого самоврядування в Україні.

Удосконалення системи державного управління. У подальшому необхідно зосередитись також і на інших напрямах удосконалення системи врядування. Допрацьовуються прийняті в першому читанні законопроекти про державну службу і службу в органах місцевого самоврядування, які відповідають європейським засадам врядування.

Ці проекти законів спрямовані на те, щоб запровадити механізми об’єктивного добору та сформувати професійну, прозору та підконтрольну публічну службу.

Парламент прийняв низку законів у сфері е-врядування: серед них – закон щодо електронного звернення та електронної петиції, який спростив можливості громадян на звернення до вищих органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Але і в цій сфері необхідно ще багато зробити.

А загалом, реформа органів державної влади лише розпочнеться.

Ключовим пріоритетом у нашій спільній з урядом роботі стане підготовка та розгляд законопроектів щодо формування сучасної системи державного управління: реформування Кабінету Міністрів та системи центральних органів виконавчої влади, в тому числі – відповідні зміни до Конституції.

Вийти з кризи і запустити економіку

Закономірно, що парламент також зосередився на антикризових законопроектах, зокрема фінансово-економічних та соціальних. Бойові дії, спровоковані російсько-терористичним вторгненням, завдали серйозного удару по нашій економіці, а це позначилося й на доходах і платоспроможності наших громадян. Парламент у силу своїх можливостей реагував і на ці виклики. 

Стабілізація фінансової системи. Було прийнято декілька блоків законів, спрямованих на стабілізацію фінансової ситуації в країні та посилення співпраці з МВФ.

Щодо стабілізації фінансової системи – це Закон України "Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу", зміни до Податкового кодексу України, якими збільшувалася дохідна база Державного бюджету, важливий акт щодо стабілізації фінансового стану НАК "Нафтогаз України", а також закони, спрямовані на стабілізацію банківської системи.

Важливим став закон щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Його реалізація надасть змогу підвищити суми надходжень до гарантування вкладів фізичних осіб від реалізації активів неплатоспроможних банків та прискорить початок виплати вкладникам, що зменшить соціальну напругу.

Завдяки низці законів Україна отримала другий транш МВФ у розмірі $1,7 млрд. Крім згаданих вище законів, спрямованих на боротьбу з корупцією, в цьому переліку також два закони щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України.

Наступний блок прийнятих законів спрямований на розбудову нової інфраструктури держави. Серед них – Закон України "Про ринок газу", який важливий для функціонування вільного конкурентного ринку природного газу, здатного до інтеграції з відповідними ринками держав Енергетичного Співтовариства.

Змінами до Податкового  кодексу збільшено ставки за транзит аміаку і рентної плати за видобуток залізної руди, природного газу. Як наслідок, до загального фонду Державного бюджету у І півріччі 2015 року надійшло 11,8 млрд. грн. рентної плати за користування надрами, що на 4,4 млрд. грн., або на 59,6% більше за аналогічний період минулого року.

Ліцензування, сертифікація та інтереси бізнесу. Парламент трохи почистив "авгієві стайні" у дозвільному законодавстві, скасувавши близько 30 документів.

Скоротив майже на половину кількість видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню; запровадив новий уніфікований порядок нагляду і контролю у сфері ліцензування, відповідальності за порушення законодавства.

Бізнес скоротить витрати на офіційні платежі за підготовку документів, зменшиться корупційна складова.

За попередніми підрахунками, ці закони зможуть надати економічний ефект у розмірі 40-60 млрд грн до 2020 року, сприятимуть підвищенню позицій України у міжнародних рейтингах, стимулюватимуть розвиток підприємництва та надходження інвестицій. Тепер Уряд має на практиці реалізувати ці рішення.

Також парламент прийняв низку законів, спрямованих на покращення показників України в рейтингу Світового банку Doing Businnes, зокрема за індикаторами "Реєстрація підприємств" та "Захист міноритарних інвесторів".

Важливим документом став Закон України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", що сприятиме подоланню технічних бар’єрів у торгівлі, вільному доступу українських товарів на європейські ринки.

Його впровадження надасть можливість здійснення в Україні випробувань та отримання сертифікатів, що визнаватимуться в ЄС. Це зменшить витрати суб’єктів господарювання, які отримують такі послуги та документи в акредитованих установах держав ЄС.

Податкове законодавство. Низкою змін до Податкового кодексу зменшено кількість податків та зборів з 22 до 11. Серед загальнодержавних податків залишилося 7 та 4 місцеві податки та збори.

Спростилося адміністрування та зменшилося навантаження на малий та середній бізнес. Також оптимізовано кількість груп платників єдиного податку (із 6 до 4), запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ, що має спростити ведення бізнесу та сприяти подоланню "податкових ям".

Щодо податку на прибуток, то усунуто дублюючий податковий облік і встановлено єдиний, за стандартами бухгалтерського обліку. Відтак, кількість податкових різниць скорочується з 49 до 3 (амортизація, резерви, фінансові операції (цінні папери, проценти, тощо). 95% платників податків (з доходом до 20 млн грн/рік) не вестимуть облік та не застосовуватимуть різниць.

Запроваджено дворічний мораторій на податкові перевірки малого бізнесу (з обсягом доходу до 20 млн грн на рік).

Важливим сигналом для бізнесу стало прийняття законного механізму податкового компромісу з державою, що дозволяє платникам уникнути фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності за заниження податкових зобов’язань з податків на прибуток та додану вартість.

Також були прийняті акти лібералізації податкового законодавства: щодо трансфертного ціноутворення, щодо зменшення податкового тиску на платників податків та щодо оподаткування неприбуткових організацій.

Першим законом національний механізм встановлення трансфертних цін для податкових потреб приведено у відповідність до загальноприйнятої у світі системи.

Змінено параметри контролю відповідності ринкових цін у такий спосіб, що суб’єктів малого та середнього бізнесу виключено з обтяжливих фіскальних процедур.

Обмежено сферу податкового контролю, з якої вилучено податок на додану вартість, скорочено перелік підстав для проведення спеціальних перевірок.

Наступний закон – про зниження податкового тиску на бізнес – сприятиме реалізації права платника податків на оскарження рішення контролюючого органу. Також платникам податків дозволено не нараховувати пеню при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання.

Останній закон – щодо оподаткування неприбуткових організацій – забезпечує рівність підходів до оподаткування неприбуткових організацій та дозволяє зменшити податкове навантаження на благодійну діяльність.

Парламент також ухвалив закон, яким зменшено кворум, необхідний для проведення загальних зборів акціонерного товариства, з 60% до 50%+1 акція.

Реалізація цього закону повинна підвищити ефективність прийняття та виконання рішень про виплату дивідендів у першу чергу акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави.

Прийняті зміни до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення. Це передбачає використання світових товарних бірж при визначенні бази оподаткування для біржових товарів. Таке рішення дозволить мінімізувати втрати бюджету від ненадходження податків.

Прийняті в економічній сфері закони також розпочали вирішення надважливого для України завдання – деолігархізації української економіки.

Однак, оцінюючи напрацювання в економічній сфері в цілому, слід визнати, що більша частина системної роботи з формування законодавчої бази економічних реформ ще попереду.

Верховна Рада розраховує, що вже з осені розпочнеться ефективна спільна та системна робота з Урядом щодо формування економічної політики держави на наступний рік і на подальшу перспективу.

Мова йде і про спільну роботу над основоположним документом для визначення найближчих перспектив соціально-економічного розвитку – законом про Державний бюджет на 2016 рік, який не може і не повинен більше розглядатись у передноворічну ніч.

Уже йде робота над проектом принципово нового Податкового кодексу, підходи до якого обговорювались на останньому засіданні Національної ради реформ на чолі з Президентом України.

Ефективність співпраці Верховної Ради і Кабінету Міністрів повинна бути підвищена з обох боків і має базуватись на спільному баченні стратегічних пріоритетів економічного розвитку.

Підвищити соціальні стандарти

Підвищення соціальних стандартів має бути кінцевою метою всього комплексу внутрішніх реформ.

Верховна Рада України цього скликання вирішила чимало конкретних завдань.

Так, був підвищений соціальний захист учасників АТО та їхніх сімей.

Серед важливих законів соціальної спрямованості необхідно назвати такі, що стосувалися: 1) запровадження спрощеного порядку закупівлі ліків за рахунок коштів державного бюджету через спеціалізовані міжнародні організації; 2) забезпечення оздоровлення та відпочинку дітей учасників бойових дій; 3) збільшення строку збереження місця роботи та компенсації середнього заробітку на підприємстві для працівників, призваних на строкову військову службу, та інші.

Парламент захистив права пенсіонерів-військовослужбовців на перерахунок пенсій: органи Пенсійного фонду повинні здійснювати цей перерахунок із дати виникнення у пенсіонера права на нього, а не з моменту подачі необхідних документів.

За рахунок економії грошових коштів на оплату праці та соціальне забезпечення народних депутатів України 131 млн грн направлено на купівлю підручників учням загальноосвітніх шкіл.

Уже найближчим часом ми очікуємо надходження в парламент рішення уряду про індексацію грошових доходів громадян і підвищення соціальних стандартів. На прийнятті такого рішення депутати наполягали ще з весни, і добре, що нинішня фінансова ситуація в державі нарешті дозволяє зробити цей крок.

Але в цілому досягнення у цій сфері, на мій погляд, досі не можна вважати задовільними. Проведення системних реформ соціального і гуманітарного характеру також потребує більш активної співпраці з урядом.

Трудове законодавство. Уже підготовлено проект Трудового кодексу України, що дуже довго "маринувався". Це депутатська ініціатива, узгоджена з профільним міністерством. Його положення адаптовані до Європейської соціальної хартії та інших міжнародно-правових актів, зокрема Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці.

У кодексі чітко визначено поняття "сторони та суб’єкти трудових відносин", "робоче місце", "трудові відносини", "система охорони праці"; запроваджено правонаступництво у трудовому законодавстві в разі злиття/поділу юридичної особи тощо; встановлено право на репатріацію; визначено порядок прийняття працівника на роботу за рішенням суду.

Передбачено збільшення тривалості основної щорічної відпустки (з 24 до 28 днів), зберігається середній заробіток для вагітних жінок за час проходження медогляду під час вагітності. Окрім того, у кодексі детально виписано характеристики шкідливих та небезпечних умов праці.

Охорона здоров’я. Після руїн, залишених урядом Азарова у сфері охорони здоров’я, парламент здійснив кілька зважених дій. 7 липня 2015 року було зареєстровано три урядових законопроекти щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я. З процедурних причин їх розгляд неможливо було здійснити в останній пленарний тиждень, оскільки це суперечило б Регламенту Верховної Ради.

Законопроекти пропонують зміну правового статуту закладів охорони здоров’я (перехід від бюджетної установи до інших організаційно-правових форм – підприємство, господарське товариство) та повну автономію в управлінні. Вони зможуть керувати своїми бюджетами, фінансовими планами, ресурсами, залучати кошти приватних фондів і донорів. Пропонується перейти від фінансування за ліжко-місця до фінансування за наданні медичні послуги, що дозволить прив’язати заробітну плату персоналу до обсягу наданих послуг.

Звісно, все це можна сприймати як латання дір у дірявому лантусі, але, виходячи з реальних можливостей країни, інституційної спроможності органів державної влади в умовах економічної кризи та бойових дій, для парламенту це був непростий час. Саме тому посилення соціально-економічної складової у роботі парламенту є особливо важливим пріоритетом.

Внутрішня реформа парламенту

Аналіз завдань у сфері законодавчого забезпечення реформ переконливо свідчить, що на народних депутатах лежить велика відповідальність перед країною.

Вона вимагає об’єднання зусиль на основі спільного прагнення прокласти шлях до європейського майбутнього.

На цьому фоні політичні розбіжності мають відступати на задній план. 

Одночасно мають бути закладені основи нової парламентської культури.

Щоб музичний інструмент гарно грав, його спершу потрібно налагодити. Така ж ситуація і з Верховною Радою України. Чимало критеріїв, механізмів, підходів і звичок у її роботі виникли в минулому столітті, ще в доелектронну добу. І багато людей, які перебувають у нашому парламенті, також залишилися в ХХ столітті. Необхідно всім усвідомити просту річ: без внутрішньої реформи Верховної Ради ми не зможемо досягти ефективних результатів у реформах країни.

Виступаючи півроку тому у Брюсселі на засіданні Комітету Європейського Парламенту у закордонних справах, я окреслив ключові завдання українського парламенту: Верховна Рада України має стати локомотивом системних перетворень, які відповідатимуть внутрішнім і міжнародним зобов’язанням України, фабрикою реформаторських законів, а не друкарнею нескінченних поправок до недосконалих законів, як це було раніше

Тоді й почались переговори з Європейським Парламентом про спільний проект реформування Верховної Ради України: узгоджено деталі проекту, підписано меморандум із Президентом Європарламенту Мартіном Шульцом.

Восени почне працювати спеціальна місія на чолі з відомим європейським політиком, колишнім президентом Європейського парламенту  Петом Коксом, яка проведе глибинний аудит роботи парламенту і підготує пропозиції щодо удосконалення нашої повсякденної роботи.

Разом, з урахуванням європейського досвіду, ми сформуємо дорожню карту реформи Верховної Ради.

Чому визріла така реформа? Бо від попередніх періодів нам у спадок дісталась низка хронічних болячок, що гальмують подальший розвиток: 1) недосконалість процедур, зокрема Регламенту Верховної Ради, що часто обмежує можливість швидкого прийняття невідкладних законів; 2) слабкість демократичних традицій і низька дисципліна та відповідальність певної частини депутатського корпусу; 3) недостатня ефективність роботи апарату і низький рівень використання інформаційних технологій; 4) відсутність належного досвіду та організації роботи парламентських коаліцій, співпраці коаліції та уряду, а також відсутність досвіду з приведення нашого законодавства до вимог ЄС.

Вже ведеться клопітка робота з удосконалення процедур, застосування технологій е-парламенту, реорганізації роботи апарату. Впроваджено електронний протокол, підготовлено перехід на електронний документообіг, напрацьовано низку пропозицій щодо змін Регламенту Верховної Ради.

До кінця року ми повинні добитись успіхів в організації діяльності парламенту та в законодавчому забезпеченні реформ. Апарат парламенту стане сучасною сервісною службою.

А поки що ми маємо опір старої системи, яка складалась роками. Далеко не всі депутати та представники апарату готові до змін. Навіть від стін віє "радянським духом", і протистояти цьому непросто.

Важливим кроком є напрацювання та прийняття системного документа – Плану законодавчого забезпечення реформ, який узагальнив низку законодавчих та стратегічних документів, що регламентують діяльність держави й суспільства.

З осені ми спробуємо впровадити організаційний механізм, який дозволить перетворити цей документ на реальний план роботи Верховної Ради.

Я переконаний, що внутрішня реформа Верховної Ради України підніме українське законодавство на істотно вищий рівень, а відтак – прискорить та оптимізує втілення доленосних реформ. Іншого не дано!

Хочу сподіватись – і докладу до цього максимум зусиль зі свого боку, – що наступний період роботи Верховної Ради України восьмого скликання буде ефективнішим із багатьох міркувань.

Усі ми – суспільство, органи державної влади та місцеві громади – вистояли дуже складний і напружений період, починаючи з часу окупації Криму і донині.

Не лише вистояли, а й самоорганізувалися, налагодили роботу, подолали багато загроз і викликів.

Тепер наше ключове завдання – посилювати інституційне забезпечення реформ, щоб цей процес був незворотним.

Володимир Гройсман, голова Верховної Ради України, для УП