Привлекательный инвестклимат и борьба с коррупцией: первое невозможно без второго

Моя місія - це створення привабливого інвестиційного клімату і боротьба з корупцією. А одне - неможливе без іншого.

Протягом вже дев’яти місяців ми працюємо за цими зрозумілими напрямками, і вони не змінюються. Ми вивчили успішний досвід країн-реформаторів спільно з кращими економістами нашої країни. Разом з ними та іноземними експертами ми розробили Принципи економічної стратегії для нашої країни.

Вони, насправді, дуже прості. Вони просто базуються на тих ідеях, які дозволять досягти високого і стабільного економічного зростання. Нам потрібно створити умови, за яких бізнесу надається додаткова економічна свобода, а роль держави в економіці істотно зменшується.

Передумовою для усіх цих перетворень є макроекономічна стабілізація. Це і було головним економічним завданням всього Кабінету міністрів ще з 2 грудня 2014 року.

За умов різких коливань національної валюти й значної інфляції, за умови падіння промислового виробництва 36 місяців поспіль, звичайно, важко очікувати бурхливого розвитку економіки. Завдяки ординарним і неординарним, зокрема й багатьом непопулярним заходам, а ще - всупереч складній ситуації на зовнішніх ринках, тендітна макроекономічна стабілізація - досягнута!

Останні цифри свідчать, що економіка почне рости не у наступному році, як ми припускали спочатку, а, можливо, навіть вже в IV кварталі цього року.

На останній зустрічі з НБУ ми домовилися, що, виходячи з макроекономічної стабілізації, ми спільно поступово будемо знімати обмежувальні заходи. Бізнесу стане легше.

Що стосується зростання і розвитку економіки - мої головні пріоритети з першого дня були, є і будуть: дерегуляція, боротьба з корупцією, реформа державних підприємств, державні закупівлі, просування експорту українських товарів за кордон.

Тим не менш, цих позитивних результатів можна буде досягти лише завдяки правильній кадровій політиці всередені міністерства. Всіх заступників міністра я вже замінив. Замінив, також, 85% директорів департаментів і скоротив штат на 30% (близько 400 людей). Внаслідок цього вже в останні 2 місяці ми спостерігаємо дуже серйозне підвищення заробітної плати співробітникам, що залишилися. Це факт!

Давайте проаналізуємо, що відбувається з дерегуляцією. З 201 больової точки, які ми разом визначили з бізнесом, ми вже позбулися 89, викорінення ще 84 обробляється. Я впевнений, що до кінця року з більшістю цих завдань ми обов'язково впораємося.

Із найпомітніших проблем, яких ми позбулися спільно з міністерством аграрної політики, міністерством інфраструктури та міністерством юстиції, можна назвати  скасування карантинного сертифікату, спрощення та прискорення видачі фітосанітарного сертифікату, скасування неефективного підходу до перевірок у портах, а також скасування обов'язкового моніторингу використання надр.

Що це означає? Це - мільярди гривень, які повертаються з кишень корумпованих чиновників назад у бізнес. Ми вивільняємо дуже великі гроші.

Чого очікувати у майбутньому? Не секрет, що у бізнесу найбільшою проблемою є контролюючі органи. Тож, уряд створив велику консолідовану інспекцію, яка включає в себе безліч старих інспекцій. У цей орган ми призначили за прозорою процедурою висококваліфікованого керівника з "новими цінностями". Наскільки мені відомо, він планує скоротити штат із 68 000, з моєї точки зору "шкідників", до 12 000.

З нашого ж боку, ми вже подали до Верховної Ради готовий законопроект про реформування контролюючих органів, який, зокрема, створить інтегровану базу даних перевірок.

Стане зрозумілим, хто, чому, коли, й до кого "прийде в гості". Все буде прозоро і публічно. Тим не менш, поки ми не навели порядок у контролюючих органах, ми підтримуємо продовження мораторію на перевірки бізнесу.

З важливого. Хотілося також відзначити, що ми подали до Верховної Ради проект закону про скорочення кількості адміністративних послуг. Це відчує кожен громадянин.

Наразі держава сама винаходить послуги, і, так само, сама збирає гроші за надання цих послуг. Новим законом ми пропонуємо скоротити перелік адмінпослуг, що надаються державою з 3000 до 562. Підсумкова мета – зробити так, щоб більшість цих сервісів надавалися б в онлайн-режимі, як це робиться в більшості розвинених країн.

Що далі? Вже найближчим часом ми запускаємо дерегуляційний офіс, який за гроші наших Західних партнерів і донорів працюватиме над повним переглядом регуляторного середовища день і ніч - називайте це "гільйотиною", "rolling reviews" - як хочете. Спочатку 30, а у підсумку - до 100 професіоналів будуть працювати над поліпшенням бізнес-клімату. Їх першочергове завдання: реформування контролюючих органів, спрощення адміністрування податків та спрощення дозвільної документації для будівництва.

Ще одна наболіла тема - державні компанії. Долаючи серйозний опір, непросто, але просувається вперед реформа державних підприємств.

Де-юре, ці підприємства багато років належать державі, але де-факто вони вже давно відносяться до сфери впливу окремих угруповань і фізичних осіб!

Як ми з цим боремося?

Провідні державні підприємства ми зобов’язали проводити аудит визнаними світовими компаніями і публікувати їх фінансову звітність. Начебто проста річ, але це ніколи не робилося, тому давайте разом дізнаємося, як у цих державних компаній насправді ідуть справи. Чекайте аудит 2015 вже на початку 2016!

Крім того, уряд підтримав законопроект про введення нових західних стандартів корпоративного управління і ми подамо його у Верховну Раду цими днями. Навіщо це потрібно?

Ми хочемо, щоб держкомпанії стали управлятися ефективно і запрацювали на державу. Відповідно, закон передбачатиме створення наглядових рад та інституту незалежних директорів. Управляти бізнесом мають не чиновники, а професіонали, як це робиться у всьому світі!

Перепризначення керівників для самих "топових" 60-ти компаній також відбувається "зі скрипом" і не так швидко, як хотілося б. Кандидати проходять через номінаційний комітет, який в себе включає 5 незалежних експертів з міжнародних фінансових організацій і 5 міністрів.

Через такий номінаційний комітет далеко не кожен пройде. Проте,  призначень недостойних керівників точно не буде.

У нашого міністерства в управлінні 128 працюючих державних підприємств і ми поміняли 25% керівного складу. Потрібно подивитися правді в очі й сказати, що через низьку оплату праці кількість та якість кандидатів залишається недостатньою.

Що ми робимо для того, щоб вийти з ситуації – ми подали законопроект, а так само постанову уряду - про підвищення фінансової мотивації керівному персоналу державних підприємств. Заробітна платня керівників має бути ринковою і прив'язаною до результатів їх роботи.

Дав хороший результат - отримуй бонус, не дав доброго результату - живи "на одну зарплату"!

Підсумкова мета реформи - залишити стратегічні підприємства у державній власності, а все інше - продати. Для стратегічних компаній ми розробили та відправили на узгодження центральним органам влади постанову про створення холдингової компанії.

Нехай найкращі державні компанії будуть керуватися окремо холдинговою компанією, бо не треба, щоб окремі міністри: Абромавичус, Демчишин і всі інші управляли цими компаніями.

Кажуть, що міністр перебуває на своїй посаді в середньому 11 місяців. За цей час ніяк не можливо порозумітися у справах кожного держпідприємства, яким опікується твоє міністерство, тож давайте віддамо це професіоналам. Хоч нашим вітчизняним, хоч іноземним. Нехай вони професійно підійдуть до управління найбільш стратегічними, найбільш важливими нашими підприємствами.

Все інше - приватизувати, але тільки якісно і прозоро. Як ви знаєте, нещодавно ми підтвердили це наше бачення, скасувавши конкурс із продажу 5% Одеського припортового заводу. Ми просимо парламент, щоб законопроект, який був поданий Фондом держмайна щодо скасування старої норми про продаж через біржу 5% акцій, було прийнято у найближчі терміни і щоб ми могли приступити до приватизації за новими принципами.

Моя принципова позиція і позиція міністерства: щоб ключові державні підприємства продавалися тільки за участі міжнародних радників - і тільки найкращих у світі! Як показує практика щодо реструктуризації боргу, до якої був залучений №1 у світі інвестиційний банк з реструктуризації боргів Лазард (Lazard), із такими радниками ми можемо досягти набагато кращих результатів.

Боротьба з корупцією. Хотілося б звернути увагу на всього "лише" 4 теми: "Укрнафта", "Укрекоресурси", Державний резерв і Державні закупівлі.

Що стосується "Укрнафти". Ми скасували 15% дисконт з продажу нафти українського видобутку. За старої ціни на нафту, коли вона була ще 100 дол. за барель, це було 100 млн дол. на рік, які йшли в кишеню конкретним фізичним особам. Сьогодні все залишається у державної компанії "Укрнафта".

"Укрекоресурси" збирали 300 млн грн на рік і нічогісінько не утилізовували, а гроші йшли на фінансування політичних партій. Скасувавши цю монополію, ми наполягаємо, щоб міністерство екології в найближчі терміни все-таки подало  законопроект про утилізацію тари, який, за нашими підрахунками, якщо він базуватиметься на європейському досвіді, дозволить створити до 10 000 робочих місць, сприятиме очищенню країни й залученню інвестицій.

Державні закупівлі. Ми впровадили електронну систему державних закупівель ProZorro, підключили до неї більшість міністерств і державних компаній. Це все запрацювало вже у лютому. Державні закупівлі в Україні - це 250 млрд грн щороку. Ми вважаємо, що 10% втрачається через корупцію, а ще 10% - через неефективні закупівлі.

У підсумку, коли повністю запрацює електронна система, а до кінця наступного року всі закупівлі повинні бути в електронній формі, ми зможемо заощадити 50 млрд грн. Хоч справді великих закупівель у системі поки мало, але заощадження для державного бюджету в розмірі сотень млн грн вже є!

Для того, щоб уся система запрацювала потрібні лиш 2 законопроекти. Один з них вже подано до Верховної Ради, а ще один буде подано у жовтні.

У Державний резерв призначили нового керівника, з "правильними" цінностями, зробили експрес-аудит і що ми дізналися... Що безліч палива витекло крізь "шпарину", а не одну сотню тисяч тонн зерна "з'їли миші", птахи або хтось там ще... Сподіваюся, що винні будуть покарані за результатами перевірки вже зовсім іншими органами.

Хотілося б згадати ще й про експорт. Вихід наших виробників на нові ринки - один з ключових пріоритетів. Зона вільної торгівлі з ЄС обов'язково повністю запрацює з 1 січня 2016 року і жодних відтермінувань не буде. Тим не менш, наші експортери вже зараз можуть користуватися перевагами доступу до найбільшого об’єднаного ринку в світі, які нам в односторонньому порядку надали ЄС.

Звичайно, деяким нашим сусідам це не зовсім подобається. Розуміючи це, ми допомагаємо нашим виробникам знаходити нові ринки, такі як Єгипет, Казахстан, Іран. Ми закінчили переговори щодо Зони Вільної торгівлі з Канадою, активізували переговори з Ізраїлем і Туреччиною.

До кінця року, ми визначимося з 6-ма країнами, де відкриємо торгові представництва і ще 14 будуть відкриті у наступному році. Ми провели успішний бізнес-форум у США, який завершився значними інвестиціями в нашу країну. Два аналогічних бізнес-форуми відбудуться у Німеччині та Франції ще цього року.

Резюмуючи, хотілося б зазначити, що у нас безліч ініціатив і напрацювань. Успішність їх впровадження буде залежати від командної роботи уряду і тісної взаємодії з Верховною Радою України.

Ми відкриті! Давайте працювати разом, давайте змінювати країну разом!