Тест на коррупцию. Почему важно поддержать изменения в Закон о госзакупках
Реформа держзакупівель вигідна і уряду, і депутатам, і кожному, хто платить податки. Проти можуть бути лише корупціонери. Тож, чому однозначно позитивний проект досі не прийнятий Радою?
50 мільярдів гривень. Стільки може заощадити бюджет України щорічно внаслідок запровадження прозорих і більш ефективних держзакупівель. Ця астрономічна сума – наш внутрішній резерв, який можна спрямувати на будівництво доріг, чи житла, чи на виплати заробітної платні та пенсій.
Завдання реформи державних закупівель полягає саме в тому, щоб змінити саму систему, звести зловживання до мінімуму і повернути довіру до держави. І, щоб уже з 2016 року, бюджет міг заощадити мільярди гривень.
Від проведення цієї реформи виграють усі – і місцева влада, і центральна, і платники податків. Таким чином представники влади зможуть витрачати менше коштів на закупівлю товарів і послуг, а значить, отримають додатковий бюджет на інші важливі напрямки.
А платники податків отримають більш якісні послуги, більше гарних доріг, більше дитячих садків і так далі.
Перші кроки на шляху реформи вже зроблено. Серед іншого, в пілотному режимі працює система електронних закупівель ProZorro, яка вже дозволила заощадити понад 180 (!) мільйонів гривень.
Середня економія на електронному тендері складає 17%. Змінюються й самі принципи організації, й проведення державних закупівель. Прийшов час закріпити реформу на законодавчому рівні.
В першу чергу, привести наявне законодавство у сфері державних закупівель до європейського зразку і закрити шпарини для корупції.
Відповідний законопроект № 2087а Кабінет Міністрів зареєстрував ще в червні. Документ містить низку антикорупційних змін, таких, як вимога розкривати кінцевих власників компаній-учасниць тендеру, чи заборона вимагати від учасників довідки, які вже містяться у відкритих реєстрах.
Та й брати участь у тендерах стане простіше – тепер весь комплект необхідних документів потрібно буде подавати лише компанії-переможцю, а не всім учасникам, як було до раніше.
Крім того, у проекті закону № 2087а є суто технічні уточнення в законодавство про держзакупівлі. Навіщо вони потрібні?
Вони дозволяють Україні, в рамках Світової організації торгівлі (СОТ), приєднатися до "Угоди про державні закупівлі" – Agreement on Government Procurement, GPA. Це відкриє іноземні державні закупівлі для українських експортерів.
А мова йде про потенційний ринок обсягом у $1,7 трильйонів, що більш ніж у 30 разів перевищує грошовий еквівалент експорту України в 2014 році.
Український бізнес зможе брати участь у державних тендерах США, Кореї, Тайваню, Сінгапуру, Гонконгу чи Канади. Це – найпростіший шлях для експорту, бо взяти участь у міжнародному тендері в рази швидше, дешевше і простіше, ніж самостійно пробивати собі шлях на полицю в закордонному супермаркеті.
Не потрібно оформлювати офіс за кордоном, платити збори й проходити довгі процедури – всі вимоги до тендерів іноземні держави публікують в мережі Інтернет. Достатньо буде просто обрати відповідний тендер і оформити заявку.
Тобто, вигоди проекту закону № 2087а очевидні, як для українського бізнесу, так і для української держави. А що буде, якщо не прийняти документ?
По-перше, це негативно відіб’ється на міжнародній репутації України. Мусимо показати світовій спільноті, що можемо проводити реальні реформи, а не лише підтримувати їх на словах.
По-друге, затримка з прийняттям законопроекту призведе до затримки із наступним кроком реформи державних закупівель – затвердженням проекту про електронні держзакупівлі. А це вже поставить під питання успішність реформи у сфері держзакупівель як такої.
Та, не зважаючи на активну позицію уряду в цьому питанні, законопроект досі не прийнято. Документ уже двічі включали у порядок денний, але кожного разу для його розгляду в Раді не вистачало голосів.
Прикро, що самі народні депутати цей проект повністю підтримують. В особистих розмовах вони кажуть, що готові голосувати, просто багато інших проектів на розгляді та – дуже щільний графік. Просто, руки не доходять.
Парламентарі не бачать приводу для занепокоєння – мовляв, нічого страшного, ви почекали місяць, почекаєте й ще. Є у нас і більш актуальні проблеми на часі...
Так, безумовно, актуальних питань сьогодні багато. Але, для успішної реформи затягувати голосування по держзакупівлях не можна.
Не те що місяць, навіть, тиждень затримки для цього – забагато. Тому що після законопроекту № 2087а потрібно буде прийняти законопроект про електронні закупівлі, а після цього – розробити й затвердити відповідні нормативні акти.
Тоді вже з 1 січня 2016 року почала працювати нова система державних закупівель. Тобто те, що депутатський корпус вважає "звичайною затримкою", може обернутися критичними втратами для однієї із найважливіших структурних реформ в державі.
Наступний тиждень буде пленарним. Крім того, саме наступного тижня, 16 вересня у Женеві будуть розглядати питання приєднання України до угоди СОТ про державні закупівлі (GТA).
Сподіваюся, що парламентарі все ж таки дослухаються до здорового глузду і продемонструють усій країні, що вони готові підтримати реальні реформи. І, що вони проти корупції!
Байдужість у цьому питанні так само шкідлива, як і протидія. Бо, як відомо, для того, аби перемогло зло – добрим людям достатньо сидіти, склавши руки. Законопроект № 2087а – це своєрідний тест для депутатів, і дуже хотілося, щоб вони склали його успішно.
Андрій Андрушків, для УП