Уouьre in the army now: подъем в 4:30, стрельбы и 16 км пешком

Приїхали на місце. До нас приїхав інструктор Сергій. Майстер спорту зі стрільби (я не пам'ятаю всіх його регалій, тому щось міг забути). Трохи про нього:
- цитує Подерв'янського;
- каже, Єдиним довбо₴&@ом, який бігає з пальцем на спусковому гачку є Сталоне. Всіх інших зврок Голівуду навчили, що так не можна. 

Пристрілювали зброю. Довго. Разів 5 стріляли, аналізували, куди вцілюємо і прикручували мушку. Туда-назад, туди-назад. Поки не попали туди і так, як треба. 

Було повно різник вправ. Разом ми займались з 9-ї до 16-ї. 

Стрільби. Лиш одне фото, але ми тут працювали весь день

Наприклад вправа:
8 куль. Треба на швидкість поцілити стоячи в район грудей мішені. На час. 
9,5 - час моєї стрільби. Поцілив. 

Моя мішень. Незаклеєні дірочки - мої

Це була мегакорисна стрільба. Ми розбирали практично кожен постріл. Інструктор пояснював, чому, наприклад, одна куля пройшла вище і правіше від двох інших. Він ставив стійку і всі потім стріляли краще. 
Це дуже круто. 

Повні берці піску.
Пробував сьогодні наколінники і налокітники. 
Наколінники - ок. Лише тре звикнути. Налокітники - зняв взагалі на другій вправі. Тільки заважають. 
16:00 - кінець стрільб. 

Після стрільб дали потримати таке

На полігоні - оновлення. Гільзи шукаємо магнітами. Ну а що - вже не вручну (хоча вручну таки швидше)

16:47 поїли там же в лісі. Відпочиваємо. О 17-й вирушаємо в казарми. 16 км. Пішки. ПІШКИ. Ви собі навіть не уявляєте, як це - викладаєшся по-повній весь день, щоб потім лягти і відпочити. А потім ти чуєш "ми йдемо пішки в казарми". Нагадаю підйом сьогодні був о 4:30. Лежу зараз - в лісі - ноги вище голови - це блаженство. 

Відпочинок догори ногами

Вирушили в казарми на 10 хв. раніше. Йдемо. Дехто в броніках. Періодично міняємось. А дехто не міняється. Так всю дорогу в броніках і йшли (це не про мене - приховувати не буду). У роті так пересихає, що важко рухати язиком. 

Йдемо по колії

Десь о 18:50 згадую, що у мене в наплічнику є смоктальна цукерка. Ура!!! Кидаю її в рот, щоб виділилась слина. Не виділяється. Не виділяється. Все рівно не виділяється. Хвилини три йшов отак і дряпав смокталкою щоки з середини, коли оп - і прорвало. Полегшення. Далі йти було легше. 

О 19:11 дійшли до КПП. 
Зупинились. Дочекались хвоста. Вишикувались. 
- Слава Україні!
- Героям Слава!
На весь голос. Бо я радів, що дійшов. 16 км після того, як весь день пропрацювали зі стрільбами. 

Вечеря

Лінзи - ок на полігоні. Нічого не запилюжилось чи щось таке. Добре себе проявили. Завтра знову в них піду. 

Завтра знову підйом о 4:30. 

Добраніч.

Вибачте, що майже не відповідаю. Валюся з ніг.