Уouьre in the army now: Форма, дыра, РПГ

День 13-й.

4:00 Підйом. Видача зброї. Сьогодні ми їдемо на полігон. Їдемо на потязі. Потім ще пішки по лісу. 

А потім стрільби. 

Спершу просто АК. Потім РПГ. Потім ще різні вправи і навчання зі стрільбами. Раніше у Рівному стріляв з РПК (ручний кулемет (пулємйот) калашникова) то було легше влучити у ціль лежачи, бо є сошка (підставки, вилка) під стволом. А тут дали постріляти з АК, то важче.

Сьогодні на стрільбах жодного разу не поцілив. Але то я вперше в житті стріляв з АК, так що, можливо, надія навчитись ще є.

Метелик на АК

РПГ. Оце потужність! У кожному комплекті РПГ є такі закривачки для вух. Якщо стріляти без них, то можна залишитись без слуху. Ох воно і стріляяя! Воно, якщо я правильно почув, пропалює танкову броню, як масло.

Вогневий рубіж для стрільби з РПГ

Нам на перший раз видали холості. Про всяк випадок. Надто велика ймовірність, що хтось з першого разу поцілить не в макет танку, а в землю перед собою. А йти на наступний етап стрільб з обдристаними штанами не хочеться нікому. Тому видали холості. Але і холості ТАК бабахають! Від мого першого пострілу я навіть відчув тепло по спині (ні. Не в штанях. Цього разу). 

Відстрілялисі. У вухах - закривалки для вух

Після полігону на Десну висадився раптовий волонтерський десант в особі Юрія Бірюкова і Дани Ярової. Зустрілисі з ними біля їдальні.

Говорили в тому числі про форму.

Отже форма:

Та, яку видали мені - пікселька - має маркування "тканина тип 2".

Як виявилосі - не плавитсі.

Як бачите - форма не плавитсі

(Ще не плавитсі номер 3 (якщо я правильно все зрозумів)).

Так от моя форма не плавитсі. Перевірив особисто.

А нині на полігоні ще і сталасі подія, яка просто прокричала мені "сьогодні ти напишеш про форму!!!" 

У мене розпоролисі штани). 

..але поресі. Дірка на штанях в причинному місці

Отак між ногами. Спочатку по шву, а потім тріщина пішла вгору так, як сама собі захотіла.

Короче, якщо сказати, що "з полігону я повертався і світив майтками", то це буде правдов Смайлик "smile".

Розпоролосі воно в цікавий момент. Коли я біг і мені крикнули "в окоп!" Ну я і стрибнув, як тільки це почув.

Там пісок, то я впав на коліна і саме в цей момент почув такий звук "рррреп" і відчув пісок у тому місці, де не мав його відчувати.

Далі я знову побіг і знову впав. Як ви можете здогадатисі, в момент падіння я почув все той же звук "ррррреп". І піску в ТОМУ місці стало ще більше. 

Також я поговорив з хлопцями про форму. Зібрав, як її плюси, так і мінуси. І зара всьо розкажу. 

Отже плюси:

- Крій - однозначно.

- Зручність кишень, липучок, продуманість вентотворів та і взагалі дрібних деталей - дуже добра. 

Мінус:

- тканина. 

Так вона вже не плавитсі, але це не тканина для літньої форми. Звичайно, крім випадків, якщо ви не хочете покритися потом просто кліпнувши пару разів очима. А так і відбувається.

Я одягаю цю форму у зранку і коли я роблю 10 кроків, мої ноги мені кажут "Майкл, а може ну його той устав і голяка?" А коли я ще вирішую одягти кітель, то мій торс (назвімо це так) також хоче вступити до клубу нудистів.

Ця форма - це найбільше, що зараз запарило солдатів (ну після шикувань, заичайно). 

Отже висновок: не плавиться - добре. Літній варіант треба, робити більш дихаючим. 

Ну і шви (як я зрозумів це сьогодні). Може це одиничний випадок, але як я чув від солдатів, на закордонних камуфляжах нитка йде у три рядки. У мене - один, місцями - 2. 

Це про форму. 

Після обіду ще зустрічався з працівниками їдальні. Дізнався багато цікавого. Напишу окремо. 

Це обід. Попросив два чаї. Дуже пити хтів

Вечеря. Вже в одноразовім посуді

Отакий день. 

Добраніч.

Майкл Щур, журналіст, солдат ВСУ