Реформа ГФС: "Говорили, балакали – сели и заплакали!"

Коли морозного грудня 2012-го року так звана "Сім'я" створила Міністерство доходів і зборів, яке народ миттєво назвав "Мінздохом", ніхто вже нічому не дивувався.

Закінчувався третій рік панування майбутнього втікача Януковича, і ситуація в країні здавалася безнадійною. Малий бізнес вже давно платив данину, середній – поступово здавав позиції перед натиском нових "господарів" України, а непричетні до "сімейних" структур олігархи завзято і гарячково виводили свої активи за межі країни, добре розуміючи, що нічого хорошого тут їм не світить.

Власне, саме створення "Мінздоху" стало квінтесенцією економічної політики попередньої влади, її програмною заявою: "Усе належить нам, і так буде завжди". Між тим, до першої запаленої на Майдані шини лишалося менше року…

Що було далі – усі добре пам'ятаємо.

Та не все сталося, як гадалося.

Здавалося б, нова влада була зобов'язана залучити принципово нові, ефективні і беззаперечні з точки зору європейської практики фіскальні механізми. Адже ще на початку березня минулого року прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявляв буквально таке: "Митниця виконує план надходжень до бюджету лише на 50 відсотків. Державна скарбниця порожня. Надходження до держбюджету через систему Державної податкової адміністрації складають не вище 65 відсотків. Ми маємо справу із фактичними неплатежами".

І це минуло. Митниця за липень 2015 року перевиконала планові показники на 1 мільярд 220 мільйонів. Я не хочу цим пишатися, оскільки можна було, напевне, більше. Митниця готова суттєво збільшити свій потенціал в контексті наповнення бюджету.

Але є одне "але".

Це "але" з'явилося не далі як 6 серпня, у вигляді свіжої постанови №548 кабінету міністрів. Саме тоді на урядовому сайті опубліковано зміни до положення про Державну фіскальну службу. Цими змінами, зокрема, абсолютно знівельовані повноваження заступника Голови ДФС щодо порядку ведення державної митної справи та кадрових питань на митниці.

Власне, давайте говорити мовою документів і трішечки – цифр.

Якщо виходити з концепції інституційної реформи ДФС, презентованої Мінфіном 24 червня цього року, передбачалося створення колегіального органу для керівництва ДФС, а також чіткий розподіл повноважень між головою ДФС та його профільними заступниками. Зокрема, передбачався мінімальний вплив голови ДФС на питання операційної роботи за напрямками діяльності ДФС.

Саме такий підхід до реформування ДФС відображений у звіті МВФ, що був зроблений перед наданням Україні другого траншу програми EFF. Тобто, була ініційована досить зрозуміла програма.

Що ми маємо на сьогодні?

На моє глибоке переконання – це ніщо інше як зворотний процес... Навіть якщо не вдаватися до читання Митного кодексу, який авторам кабмінівської постанови принесе чимало юридичних несподіванок у процесі імплементації зазначених змін.

Наразі всі повноваження в ДФС сконцентровані в руках її голови, що прямо суперечить концепції презентованої Мінфіном реформи ДФС.

Я сподіваюсь, що нинішня ситуація є непорозумінням. Утім, подивимось, що буде далі. The show must go on...

Костянтин Лікарчук, заступник голови Державної фіскальної служби, спеціально для УП