Как не потерять шанс на преодоление политической коррупции?
16 липня Рада зробила перший крок для позбавлення олігархів впливу на політичні партії. 245-ма голосами "за" депутати прийняли в першому читанні законопроект "Щодо запобігання і протидії політичній корупції", розроблений громадськими експертами спільно з народними депутатами та представниками Кабміну.
Підтримали закон депутати партій, що утворюють колацію. Представники "Опозиційного блоку" та груп "Відродження" і "Воля народу" зайняли нейтральні позиції, переважно не голосувавши за цей законопроект.
Головна новація – законопроект передбачає впровадження державного фінансування політичних партій, що користуються великою підтримкою виборців. Водночас він запроваджує і нечуваний контроль та вимоги щодо прозорості за усіма надходженнями та витратами партій як під час здійснення статутної діяльності, так і під час проведення ними передвиборчої кампанії.
Сьогодні перед громадськими активістами та депутатами стоїть завдання зробити текст максимально однозначним, а також таким, що якнайбільше відповідатиме інтересам українського суспільства.
Головні запити регіональних активістів та експертів такі:
1. Експерти пропонують впровадити державне фінансування не лише для партій, що набрали на парламентських виборах понад 3% голосів, як це передбачено у чинній редакції закону, але й виділити частину коштів (10-15% від загальної суми, яка буде запланована у бюджеті) для партій, що отримали від 0,5% до 3% голосів.
Це дозволить молодим, маловідомим партіям, які ведуть активну діяльність, отримати можливості для подальшого розвитку. Одночасно, це зможе розконсервувати українську партійну систему і надати їй більшої динаміки.
Норми стосовно підтримки малих партій існують в багатьох європейських країнах – в Естонії, Норвегії тощо. Крім того, саме до впровадження такої моделі закликають Україну і міжнародні організації, наприклад, ОБСЄ.
2. Закон передбачає, що інформація про партійні кошти стане прозорою та доступною для громадян. Проте необхідно, щоб ця інформація була одночасно доступною в зручному вигляді.
Відтак, активісти пропонують передбачити у тексті закону існування спеціалізованого веб-сайту, який акумулював би усю передбачену законом фінансову інформацію про партійні надходження та видатки. За основу можна було б взяти аналогічний сайт, який працює в Чехії.
3. Щоб уникнути зловживань у використанні державних коштів, пропонується закріпити законом, на які сфери можуть витрачатися отримані з бюджету кошти та затвердити максимальний обсяг для кожної зі сфер.
Активісти пропонують обмежити максимальний об’єм витрат на зарплати партійцям у 10% від суми отриманих коштів. Також вони наполягають на тому, що кошти мають рівномірно розподілятися між Центральним офісом партії та обласними осередками.
4. Пропонується передбачити норму, за якою партійні закупівлі, здійснені за кошт із державного фінансування, будуть прирівнюватись до державних і підпорядковуватимуться відповідному закону. Це хоч і ускладнить життя партійним клеркам, але стане іще одним запобіжником проти політичної корупції.
5. Також активісти пропонують чітко закріпити максимальне співвідношення між обсягами державного та приватного фінансування, якого може досягати партія.
6. Одним з найбільш дискусійних лишається і пропозиція встановити мінімальну суму внеску, нижче якого інформація про громадянина, який пожертвував цю суму, не потрібно буде публікувати у відкритому доступі. Називалася наприклад сума 10-30% від мінімальної заробітної плати - від 120 до 360 гривен.
З одного боку, це могло би значно зменшити об’єми паперової роботи і сприяло тому, а процес жертвування невеликих сум значно спростився би. З іншого ж, це залишає ризик, що олігархи продовжуватимуть фінансувати партії через підставних осіб.
Дискусії щодо остаточного тексту закону триватимуть в наступні тижні. Якщо у вас є пропозиції щодо того, як можна поліпшити текст закону, пишіть на адресу office@cpsa.org.ua з темою "Пропозиції щодо закону №2123а".
Віктор Таран, експерт РПР, голова Центру Політичних Студій та Аналітики, спеціально для УП