Быстровпареваемая гречка
Як перемогти на виборах без мішка грошей та потужного адміністративного ресурсу? – Ніяк.
Довибори на проміжних виборах народних депутатів по 205 виборчому окрузі є нічим іншим, як грою м’язів влади та олігархату перед місцевим виборами, які пройдуть в жовтні цього року.
Мільйонні ресурси кинуто в Чернігів виключно для того, щоб визначити, чия команда крутіша: Порошенка чи Коломойського.
На жаль, увесь цей фарс та бруд задає тон на наступні виборчі кампанії.
В той час, коли всі завмерли в очікуванні остаточної редакції вже проголосованого закону про місцеві вибори, який викликав шквал критики з боку політиків та експертів, неприхований прямий і не прямий підкуп виборця вже став реальністю.
Вимушений констатувати, що протидіяти цьому в правовому полі майже неможливо. За приклад можна взяти два позови ДемАльянсу проти Сергія Березенка, який через свої штаби за 400 гривень скуповує голоси виборців, та Геннадія Корбана, команда якого влаштувала ганьбу для всієї України через роздачу продпакетів.
Відповідно до норм Кодексу про адміністративне судочинство, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їхні позовні вимоги. Докази мають бути належними та містити інформацію щодо предмету доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами. Тут можна поставити крапку, бо навіть дані з офіційних реєстрів юридичних осіб, які підтверджують той факт, що Засновником БО "УКРОП" та головою Політичної Ради партії "УКРОП" є одна і та сама особа Пильченко Андрій Олегович, на думку суду не доводять умисел щодо підкупу.
Хоча перша організація фактично займається непрямим підкупом, а інша висунула в кандидати в народні депутати Геннадія Корбана.
Що вже говорити про інші докази, такі як фото та відео матеріали.
Суд вирішив, що фотокопії не можуть вважатися належними та допустимими доказами, оскільки на їх зображеннях неможливо однозначно встановити час та місце фіксування.
Твердження позивача про наявність символіки на наметах Політичної партії "Українське об'єднання патріотів "Укроп" та продуктових наборах, спростовується судом через відсутністю державної реєстрації символіки саме цієї політичної партії, в установленому законом порядку.
Суд, під сміх журналістів, навіть дослідив вміст продпакету. Скоріше за все, тут перемогла звичайна людська цікавість суддів.
Про участь свідків в судовому процесі про підкуп виборців – окрема тема. З цілого міста членам команди ДемАльянсу вдалося знайти лише одну дівчину, яка погодилася дати свідчення про підкуп виборців за 400 гривень Сергієм Березенком.
Юлія Г. розповіла про підписання соціальної угоди з кандидатом в народні депутати та про пропозицію отримати після цього грошову винагороду за підтримку кандидата. Від якої свідок, до речі, відмовилася.
Суд не побачив в словах Юлії достатньо підстав для того, щоб визнати ці факти підкупом. Представник Березенка в суді заявив, що ця соціальна угода є лише агітаційним матеріалом зареєстрованим в ЦВК і нікого ні до чого не зобов’язує.
Та якби Юлія таки взяла гроші від Березенка і прийшла з ними до суду свідчити, то це б автоматично зробило б її співучасницею злочину вже в кримінальному провадженні і для неї пом'якшуючою обставиною було б дієве каяття та співпраця зі слідством.
Вже в коридорі суду в приватній розмові юрист Березенка сказав, що в їхнього штабу не має жодного документу, який суд би визнав як належний доказ.
Зрозуміло, що ці два кандидати вміло використовують шпарини в законодавстві для своїх чорних справ, які очевидні навіть суддям.
Сподіватися на ЦВК, міліцію та прокуратуру також не доводиться. Підтвердженням того є 14 кримінальних проваджень, про які заявив Геращенко, які, з урахуванням швидкоплинності виборчого процесу, не створюють серйозних перешкод для підкупу виборця.
Отже, для того щоб мати бодай якийсь шанс в адміністративному судочинстві довести факт та умисел підкупу виборця кандидатом в депутати, потрібно переглянути порядок можливості отримання належних фактичних даних (доказів), які можуть бути розглянуті судом.
Наразі, елементами цього порядку є: уповноважена на одержання доказу посадова особа чи орган, незабороненість джерела, процесуальна форма одержання; спосіб закріплення і підтвердження.
Все це потрібно максимально спростити, аж до можливості зафіксувати порушення виборчого законодавства камерою мобільного телефону.
Також, виборець, який пішов на угоду з кандидатом, та отримав від нього будь-яку неправомірну вигоду за вчинення або не вчинення будь-яких дій пов’язаних з реалізацією виборчого права, має бути позбавлений кримінальної відповідальності. Тоді, з’являється хоч якийсь шанс отримати свідка в суді.
Загалом, зараз вже створено підґрунтя для розподілу влади між великими партіями з необмеженим фінансовим та адміністративним ресурсом. Невеликі партії за таких нерівних умов просто втрачають шанс представляти свого виборця в органах місцевого самоврядування.
Максим Панов, для УП