Тимошенко возвращается в большую политику

Рейтинги політичних сил прем’єра і президента знаходяться у вільному падінні. Місцеві вибори восени за логікою розвитку ситуації має виграти "Батьківщина". Але у влади, як завжди, залишаються маленькі хитрощі.

Остання соціологія, оприлюднена авторитетним КМІСом несподівано для багатьох показала вибух рейтингу Юлії Тимошенко і її політсили. Хоч за великим рахунком несподіванки тут ніякої немає.

На фоні надзвичайно невдало проведеної воєнної операції і не менш невдалого реформування економіки хтось має відбирати у невдах бали.

Цим "хтось", як і слід було очікувати, стала вже добре очищена від одіозних фігур і завжди спеціалізована на соціальних питаннях "Батьківщина" колишньої прем’єрки Юлії Тимошенко.

Власне геть не обов’язково було особливо напружуватися в доказах слабкості діяльності уряду й команди президента.

Коли втричі девальвувала національна валюта, а вслід за цим втричі здорожчав і весь імпорт, коли на 40% зросли ціни на продукти харчування, вдвічі на паливо, на 30% на комунальні послуги – годі очікувати, що тобі за це хтось дякуватиме.

Тим більше, що країну раз-по-разу стрясають корупційні скандали.

Згадаймо лише останній прокурорський, коли лише в двох високопоставлених служителів Феміди несподівано невідомо звідки й взялося в робочих сейфах купа грошей і дорогоцінностей. І це тільки перевірено в двох.

А якби там пройти коридорами й перевірити всіх… Так, може б за ці кошти країна зовнішні б боргові зобов’язання й не закрила б, але ще на один річний бюджет вистачило б точно.

Чи поставив Петро Порошенко після цього питання щодо тотальної перевірки Генеральної прокуратури і її всіх без виключення працівників на моральну відповідність займаним посадам? Може він, принаймні, публічно зупинив генерального прокурора, коли той кинувся закривати грудьми своїх підлеглих, спійманих на гарячому?

Або коли стало відомо, що прибутки особистого бізнесу президента, який він так досі й не продав хоч і клятвено обіцяв це зробити – як і за два дні зупинити війну! – за останній рік зросли майже в шість разів, порівнюючи з минулим роком, то запитання самі собою напрошуються.

Як напрошуються запитання щодо профпридатності й моральної відповідності прем’єра і його команди, котрі вирішили гострі проблеми країни розв’язувати не за рахунок олігархів, котрі й привели зрештою цю країну до такого убогого стану, а за рахунок пенсіонерів.

Чому ж тоді дивуватися, коли 66% електорату негативно оцінюють діяльність керівника уряду і 55% президента? Навіщо Юлії Володимирівні щось вигадувати? Хлопці самі собі рубають сучок, на якому сидять. І роблять це дуже швидко.

Лідерці "Батьківщини" варто лише час від часу акцентувати увагу на вкрай невдалих рішеннях як уряду, так і президента.

Й мимохіть нагадувати, що саме за її урядування були суттєво підняті пенсії, саме за її урядування суттєво зросла зарплата державних службовців.

А в час жорстокої світової економічної кризи 2008-2009 років, від якої Україна постраждала чи не найбільше в світі, уряд Тимошенко, накопичивши в золотовалютних резервах чи не найбільший запас у 35 млрд. доларів, не взяв звідти ні копійки в лиху годину.

Отож, як не дивно це нині виглядає, а в Юлії Володимирівни є чим крити. Навіть сумно знаменита і недоладна "Юліна тисяча" може спрацювати. Бо вона давала щось народу, а її наступники тільки віднімають. Тому буквально за кілька місяців рейтинг Тимошенко зрівнявся з рейтингом президента країни, котра перебуває в стані війни.

Надзвичайно небезпечна ситуація, коли рейтинг президента перебуває в негативній динаміці в час, коли країна веде воєнні дії. Погранична ситуація. І довго так тривати не може. Або треба війну вигравати, або передавати комусь іншому кермо управління. Поки його силою не відняли.

Отже, у чинних керівників значно менше може бути пропагандистського матеріалу перед наступними виборами. Але все ж можна ще пошукати. Так, ні в одного, ні в другого, судячи з логіки їхніх дій, немає ніякої можливості за три місяці до місцевих виборів змінити ситуацію як в економіці, так і у воєнній операції.

Але, врешті, це будуть не парламентські, а всього лише вибори до місцевих рад. І не треба забувати, що за останні 5 місяців Уряд Арсенія Яценюка має профіцит у розмірі 20 мільярдів гривень.

А як порахували економісти, на мінімальне збільшення пенсій і зарплат у соціальній сфері потрібно всього лише 12 мільярдів.

І найменше зростання пенсій і зарплат, вкупі зі зменшенням кровопролиття на Сході й зміцненням військового керівництва армією й Генеральним штабом, демонстративним очищенням судівського корпусу, прокурорського, однієї з найпереконливіших урядових удач – реформи міліції і появи на вулицях країни симпатичних поліцейських, – все це може поліпшити рейтинги.

За кількох принципових умов. По-перше, наступний технічний дефолт, який уже здається неминучим, не завалить знову гривню. І по-друге, російсько-терористичні угрупування, котрі за інформацією президента все збільшують свої сили, не перейдуть у наступ і не створять ще кілька котлів.

Найгірше, коли відбудеться і перше, і друге одночасно.

Це негативний сценарій, але він цілком реальний. І в чинних керівників на цей поганий сценарій має бути план Б.

Досі такого плану ніколи не було. І українське керівництво ніколи не мало стратегічної ініціативи. Лише більш чи менш вдало реагувало на поставлені виклики.

Чи зможе Юлія Тимошенко, котра нині набуває зростаючої політичної ваги, з якою не можуть не рахуватися нинішні лідери країни, вплинути на ситуацію – важко сказати.

Так, вона має сильний характер і здатна протистояти навіть дуже авторитетним опонентам, чого, здається, не здатні зробити ні Арсеній Яценюк, ні Петро Порошенко.

Але вона ніколи не мала інноваційних ідей і теж схильна до популістських кроків. З її нечастих появ в інформаційному просторі зовсім незрозуміло чи зробила вона відповідні висновки зі своїх помилок. І це її найбільша репутаційна вада – невміння і не здатність публічно чесно аналізувати свою роботу й визнавати помилки.

Саме тому існує такий великий бар’єр для зростання довіри до неї. І цей бар’єр має під собою підстави. І поки вона його не подолає її повернення у велику політику завжди буде проблематичним. Тим більше, що там вона вже була й великих епохальних результатів не досягла.

Принаймні, спокою нашим досить сонним лідерам після набуття рейтингової ваги Тимошенко не дасть. В цьому можна не сумніватися. І вже тільки це принесе велику користь українській політиці.

Виктор Мороз, для УП