Порядок на дорогах ценой прав человека?

Уряд декларує намір перетворити МВС на відомство європейського зразка й навіть презентував 4 квітня ряд законопроектів. Наприклад, законопроект №2562 передбачає вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Однак у цьому законопроекті заховані такі репресивні механізми, які навіть не снилися Януковичу й Ко.

Фіксовані штрафи – менше корупції

Безумовний позитив законопроекту №2562 – це зменшення безпосередніх контактів водіїв транспортних засобів із правоохоронцями й, як наслідок, – корупції. Оскільки патрульна служба не стоятиме на місці й не зупинятиме для перевірки автомобілі, ризик вимагання хабарів стане мінімальним.

Фіксування порушень правил дорожнього руху, відповідно до згаданого законопроекту, здійснюватиметься виключно за допомогою засобів фото- та відеозйомки.

Важливим також є фіксований розмір штрафів для водіїв, передбачений Кодексом про адміністративні правопорушення (КУАП), адже законопроектом пропонується скасування існуючої штрафної "маржі" – від певного мінімуму до максимуму неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Натомість, пропонується конкретне визначення суми штрафів за порушення правил дорожнього руху.

І що важливо, запроваджується їхній мінімум. Якщо раніше, наприклад, він коливався від 20 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, НМДГ, то законопроектом передбачається встановити 20 НМДГ, якщо від 30 до 40 НМДГ – то 30 і так далі. Тобто, таке визначення розмірів штрафу також мінімізує прояви корупції.

Але на цьому позитиви урядової законодавчої ініціативи завершуються.

Скасування презумпції невинуватості

Кодекс про адміністративні правопорушення доповнюється новою статтею 9¹, у якій ідеться про те, що на законодавство про адміністративне правопорушення не поширюється презумпція невинуватості. У такому випадку, особа повинна буде самостійно доказувати, що вона не вчиняла правопорушення – тобто, доводити свою невинуватість.

Однак КУАП містить величезну кількість інших адміністративних правопорушень, зокрема, дрібну крадіжку, дрібне хуліганство, розпиття спиртних напоїв у громадських місцях тощо. Також передбачена відповідальність за порушення порядку проведення мирних зібрань, опір працівнику правоохоронного органу тощо.

У разі ухвалення цього законопроекту дія нової статті 9¹ КУАП розповсюджуватиметься на всі зазначені діяння.

Януковичу і його підлеглим навіть не снилися такі можливості щодо переслідування опозиції та громадських активістів. З таким законом, владі достатньо будь-яку особу затримати, і нехай вона надалі сама доводить, що не вчиняла інкриміноване діяння – "доводить, що не верблюд".

Внаслідок цих змін, будь-який Майдан закінчиться, навіть не розпочавшись.

Дуже сподіваюсь, що це помилковий недогляд уряду, а не його свідома позиція.

В іншому випадку виникає логічне запитання – чи заслужило українське суспільство подібне обмеження своїх свобод за рік після Революції гідності?

Значна частина із цих адмінпорушень у розумінні Європейського суду із прав людини відноситься до справ кримінального обвинувачення. Таким чином, відмова від презумпції невинуватості в цих справах вважатиметься прямим порушенням пункту 2 6-ї статті Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод – право на доступ до суду. А це матиме наслідком програш Україною справ у Європейському суді й необхідність виплати компенсацій заявникам за рахунок коштів державного бюджету.

Перш ніж запроваджувати ці новації, необхідно провести глибоку реформу нашого законодавства про адміністративні правопорушення, ухваленого ще 1984 року. Суть реформи полягає в перетворенні найтяжчих адміністративних правопорушень у кримінальні проступки.

Такі зміни дозволять залишити в сфері адміністративної відповідальності лише нетяжкі діяння, які мають наслідком застосування лише штрафів.

Порушення ряду інших прав і свобод

Згідно із законопроектом №2562, вирішення більшості справ про порушення правил дорожнього руху передаються від судів до поліцейських. У випадку із прийняттям рішень про накладення штрафів це прийнятно й навіть прогресивно.

Однак недопустимо надавати поліції – органу виконавчої влади – виключно судові повноваження щодо розгляду справ, де наслідком буде:

– по-перше, адміністративний арешт і громадські роботи – порушення особистої свободи, гарантованої статтею 29 Конституції;

– по-друге, оплатне вилучення транспортного засобу – порушення права власності, гарантованого статтею 41 Конституції;

– і по-третє, позбавлення прав на керування транспортним засобом на строк до 10 років – порушення права на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції.

Окрім цього, уряд запропонував суттєво збільшити тривалість адміністративного затримання – з 3-х до 24 годин – у справах, де можливе наступне застосування арешту. Тепер, фактично, цей вид затримання за своєю тривалістю не буде відрізнятися від кримінального.

Але є одна суттєва відмінність: під час кримінального процесуального затримання держава забезпечує участь захисника в обов'язковому порядку через систему безоплатної правової допомоги, а під час адміністративного затримання – участь захисника не обов'язкова.

А це прямий шлях до маніпуляцій і порушення прав затриманих. 

Загроза безпеці на дорогах

Ще однією новацією законопроекту є запровадження нового виду стягнення – штрафних балів.

Кожного календарного року водії матимуть ліміт в 150 балів, які будуть ними витрачатися внаслідок вчинення порушень. Стягнення грошових штрафів стане можливим лише після вичерпання всієї суми встановлених балів.

Чи можна вважати ефективним стягненням списування "віртуальних" балів? Навряд чи. Цей вид стягнення не виконуватиме свого завдання – він не є справжнім покаранням, і не зможе стати засобом запобігання вчинення нових порушень. А це приведе до невиконання встановлених завдань КУАП – зменшення кількості порушень не відбудеться, а навіть навпаки. 

Не секрет, у кожному суспільстві є певна частка людей, які не можуть жити без ризику й шукають різні способи підвищення адреналіну. Цей законопроект ніби провокує таких осіб протягом року 7-8 разів свідомо вчинити порушення, причому безкарно. А страждатимуть від цього законослухняні водії, інші учасники дорожнього руху, і платитимуть за це своїм здоров'ям або життям.

Проблеми для адміністративного судочинства

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства, якими передбачити часткове скасування існуючого принципу вини органу держави в справах про оскарження застосування штрафів за порушення правил дорожнього руху.

Із запровадження системи адміністративної юстиції, саме представник держави, а не особа-скаржник, був змушений доводити законність застосованого штрафу шляхом надання суду вичерпних доказів – фото- чи відеозйомки порушення, правдивості зібраної інформації та даних протоколу.

Усупереч цьому принципу, тепер саме на особу буде покладатися обов'язок доведення в адміністративному суді факту викрадення його автомобіля чи його номерного знаку, зафіксованого на фото чи відео.

Незрозумілість ситуації полягає в тому, що в адміністративних справах власників-юридичних осіб транспортних засобів ця новація не діятиме.

Ця категорія справ стане чи не найбільшою в адміністративному судочинств. Тому із прийняттям таких змін до КАСУ законодавець фактично позбавить велику кількість українців нормального судового захисту від органів влади.

Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ, спеціально для УП