Псевдореформа МВД: документ, который превратит милицию в монстра

Уряд на своєму виїзному засіданні 4 квітня схвалив низку законопроектів. На переконання прем'єра Арсенія Яценюка, вони повинні перетворити українське МВС у відомство європейського зразка.

Одним із цих документів є проект закону про органи внутрішніх справ №2561. Він передбачає подальше "цементування" системи органів внутрішніх справ, яку складатимуть МВС, поліція, прикордонна служба, міграційна служба, служба надзвичайних ситуацій, Національна гвардія, центр надання послуг.

Цей невеликий документ, який складається всього з 23-ох статей, у випадку його ухвалення, перетворить МВС на монстра.

І ось чому.

1. Невідповідність європейській традиції

У жодній європейській країні немає подібного закону про органи внутрішніх справ. Профільного закону про поліцію, як правило, достатньо. Такі закони тільки додумалися ухвалити в Білорусі, Казахстані й Киргизстані.

Навіть у Росії іще не дійшли до такого витвору законодавчого мистецтва. А наш уряд пропонує інтеграцію до Європейського Союзу шляхом впровадження стандартів… Митного союзу?

Чому таких законів немає в країнах Європи?

Тому що там уряд за потреби може змінювати підпорядкування певних органів. Саме тому, у дев'яти європейських державах поліція входить у сферу не МВС, а Міністерства юстиції – наприклад, в Ірландії, Нідерландах, Данії, Швеції, Норвегії, Швейцарії.

Тому сенс ухвалення таких законів в умовах динамічного розвитку суспільства відсутній.

2. Порушення конституційного принципу розподілу влади

Відповідно до другої частини 6-ї статті Конституції, "органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України".

Наприклад, парламент у жодному випадку не має права визнавати певну особу винуватою у вчиненні злочину, тому що це повноваження суду. Так само парламент не має права законом визначати підпорядкування органів виконавчої влади певному міністерству, оскільки це виключна прерогатива виконавчої влади й кабміну як найвищого органу в цій системі.

А законопроект напряму порушує зазначену засаду.

Також стаття 1 проекту пропонує органам внутрішніх справ захищати права й свободи особи, хоча це є повноваженням судів, що їх встановлено 55-ю статтею Конституції.

3. Порушення таємниці особистого й сімейного життя

32-га стаття Конституції: "Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України".

Уряд без будь-якого громадського обговорення хоче проштовхнути в цьому законі – 17-та стаття – можливість для МВС вести 40 баз даних з інформацією про осіб, а також повноваження щодо безперешкодного доступу до всіх існуючих державних реєстрів.

Після цього МВС стане оруеллівським "великим братом", який слідкує за кожним із нас.

Європейська практика свідчить про необхідність розосередження цих реєстрів, тобто ведення цих інформаційних ресурсів різними органами влади.

4. Порушення умов Коаліційної угоди

Розділ VІІ угоди передбачає конкретні кроки з реформи публічної адміністрації. Однак цей законопроект не пропонує змін, а закріплює радянську модель управління органами внутрішніх справ.

Так, у Європі міністерства не мають регіональних/територіальних підрозділів. Вони не потрібні для інституції, головним призначенням якої повинно бути формування державної політики в певній сфері. Натомість українське МВС бажає й надалі залишати такі підрозділи у своєму складі – 8-ма стаття законопроекту.

Також у коаліційній угоді передбачено передання повноважень щодо регулювання внутрішньої міграції й реєстрації місця проживання Міністерству юстиції. Але в проекті цього не врахували й залишають без змін повноваження міграційної служби в складі МВС.

5. Політизація, мілітаризація, централізація та інші гріхи проекту 2561

Проект залишає за міністром, як політичним суб'єктом, можливість безпосереднього керівництва всіма органами виконавчої влади – 11-та стаття законопроекту. Від такого керівництва до політично мотивованого кримінального переслідування, за яке критикувалося колишня влада з боку Європейського Союзу, – один крок.

Ми й далі матимемо в апаратах органів виконавчої влади службовців в уніформі – 12-та стаття проекту. Хоча для того, щоби виконувати аналітичну роботу, жодна уніформа не потрібна. Форма переважно потрібна для військових, де накази не обговорюються, а лише виконуються.

А на регіональному рівні керівник поліції, мілітаризована структура, матиме можливість керувати цивільними центрами послуг і міграційною службою – стаття 20. Так ми ніколи не отримаємо цивільну систему органів внутрішніх справ, де головним є закон, а не наказ керівника.

Однак найбільш цікавою виглядає ініціатива уряду сконцентрувати всі питання щодо ресурсного, науково-технічного, інформаційного й медичного забезпечення в одних руках МВС – статті 15-17, 19 проекту.

Також у цьому законопроекті уряд забув про необхідність оптимізації наразі роздутих державних структур. Так, передбачено створення нової інституції – Головного центру надання сервісних послуг, 4-та стаття. А в сфері відання МВС і далі працюватимуть без змін навчальні заклади, науково-дослідні установи, заклади охорони здоров'я, підприємства, установи та організації, об'єкти соціальної інфраструктури, службовий житловий фонд тощо.

*   *   *

Після прочитання цього законопроекту складається враження, що його автори останні 25 років перебували в летаргічному сні, а в 2015 році вирішили написати закон про органи внутрішніх справ. Однак вони "не знають" про факт ухвалення Конституції в 1996 році, про довгий шлях адмінреформи в Україні, про спроби демілітаризації багатьох органів, про існування, зрештою, європейських стандартів у сфері публічної адміністрації й поліцейської діяльності.

І через це незнання вони нас повертають до радянської дійсності.

Перед ухваленням будь-якого нового закону можна зробити такий логічний хід – уявити наслідки неприйняття цього рішення.

Так ось – жодної проблеми не буде: МВС працюватиме на підставі закону про центральні органи виконавчої влади, а поліція, прикордонна служба, служба надзвичайних ситуацій і Національна гвардія – на підставі згаданого закону та своїх галузевих законів.

Але у випадку ухвалення цього закону ми отримаємо надміру централізованого, воєнізованого, роздутого МВС-монстра, який не відповідає європейським традиціям і порушує права людини, гарантовані Конституцією.

Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ, головний експерт групи з реформи органів правопорядку Реанімаційного Пакету Реформ, спеціально для УП