Судьи, которые судили майдановцев, идут на повышение

Пророк Еклезіаст писав: бачив я місце суду під сонцем, а там одне беззаконня. Це про Україну. На жаль... Тепер по порядку.

У Комітеті з питань правової політики і правосуддя відбуваються відверті "чудеса". Схоже, повертається ківаловщина. Це спроба стовпів минулого режиму у суддівському світі Сергія Ківалова і Андрія Портнова, який вже відкрито грозиться повернутись в Україну, протягнути під шумок своїх суддів і віддячити їм у такий спосіб за відданість.

Отже, що відбувається.

Секретаріат Комітету вносить на його найближче засідання матеріали щодо обрання кандидатів на посаду судді безстроково та підвищення декотрих суддів. В матеріалах 295 суддів. Народним депутатам, які працюють у профільному комітеті, перелік розіслали 5 лютого. А розгляд має відбутись 11-го.

Питання: чи можуть депутати, у яких, якщо нормально працюють, багато інших справ, за 6 днів вивчити ретельно інформацію про майже 300 суддів?

Це навмисно тому і робиться, щоб депутати не встигли розібратися, за яких негідників їм пропонують проголосувати. Природа появи цих матеріалів в Комітеті досі не зрозуміла. Але джерела стверджують, що це робота співавтора заборону про заборону української мови Ківалова і його союзника в цій справі Портнова, який сидячи у Москві, воліє повернути втрачений вплив принаймні частково.

Ці 300 суддів – ніби 300 спартанців, які до останнього готові боротися за прокремлівський злочинний режим.

У списку є судді, які в кінці 2013 – на початку 2014 років приймали протиправні рішення про заборону мирних зборів громадян. Замість того, щоб їх посадити, пропонується підвищувати статус гвинтиків режиму Януковича, які засуджували Майдан.

Чітко відстежується схема тодішнього заступника глави АП Януковича Портнова, при якій молодим обраним в межах п'ятирічного терміну суддям надавались гарантії щодо обрання на безстроковий термін в обмін на протиправні рішення щодо заборони мирних зборів.

Багато з тих суддів було рекомендовано Вищою Кваліфікаційною Комісією Суддів (ВККС) до обрання на безстроковий термін в період першої декади 2014 року – саме під час трагічних подій на Грушевського, Інститутській, Майдані. Тобто ці молоді "спеціалісти" фактично будували свою суддівську кар’єру на крові загиблих Героїв Небесної Сотні, поранених і переслідуванні активістах.

Одна з суддей, які репресували майданівців, Тетяна Сапальова, що зараз є суддєю Вінницького апеляційного адміністративного суду, навіть пропонується на підвищення до судді Вищого адміністративного суду України.

Є ще суддя Печерського районного суду Києва Віктор Кицюк, який брав участь у політичній розправі над Юлією Тимошенко, беручи участь у допиті свідків по справі Щербаня.

У списку є судді, які, м'яко кажучи, мають рівень життя вище середнього, судячи з поданих ними декларацій. Такі, у котрих по 5 машин, по 2.000 метрів житла, з мільоними прибутками та вкладами тощо. Це за суддівську зарплату?

Також в списку є судді, щодо яких є незавершені дісциплинарні провадження в ВККС, тому до їх розгляду не можна подавати кандидитури цих суддів на призначення безстроково. По цих суддях відкрили провадження наприкінці березня 2014 року, як раз перед тим, як 8 квітня 2014 року було прийнято закон України "Про відновлення довіри до судової влади України", яким, серед іншого, було розпущено ВККСУ. Таким чином, дисциплінарні справи по цих суддях досі не розглянуто.

По переважній більшості суддів зі списку немає данних щодо їх доходів, тобто вони ще не подавали свої декларації взагалі, а відповідно не проходили фінансової перевірки.

Враховуючи стиль життя переважної більшості представників української феміди, навіщо зараз ставити питання про призначення цих суддей безстроково, а потім перевіряти їх декларації і ставити запитання пост-фактум? Знаючи ситуацію та соціальне напруження довколо цього питання – так робити безвідповідально по відношенню до громадськості.

Закликаю і членів Комітету, і інших колег-депутатів не допустити це свавілля судівської мафії в Україні. Інакше – як будемо дивитись людям в очі?

Андрій Лозовий, народний депутат, секретар Комітету з питань правої політики і правосуддя, спеціально для УП