Очередной политический пат

Як Україні не хотілося б побачити Росію виключеною з членів ПАРЄ і як російська делегація не сподівалася на повне відновлення повноважень в Асамблеї, як завжди, істина буде посередині.

Зимова сесія ПАРЄ, що проходить цього року в Страсбурзі з 26 по 30 січня, встигла привернути увагу не тільки позаплановим розглядом ситуації довкола теракту в Парижі чи питанням щодо переселенців в Україні.

Вона стане показником того, наскільки Росія реально має намір повернутися до правил міжнародного права, хоча б у перспективі.

Одна з найбільших делегацій у ПАРЄ – 20 російських депутатів і сенаторів – прибуває до Франції в критичний момент, коли більшість Асамблеї налаштована однозначно не підтверджувати її повноваження взагалі.

Напередодні Нового року російську делегацію було посилено політичними важковаговиками – спікером Держдуми РФ Сергієм Наришкіним і віце-спікером, заступником секретаря Держради партії "Єдина Росія" Сергієм Железняком, відомим зверненнями до "героїчного народу Новоросії".

Залучення керівництва Думи було сприйняте в Страсбурзі як тиск на найстарішу міжнародну парламентську інституцію. І це очевидно – днями Наришкін виступив з ультимативними заявами про можливість призупинення діяльності Росії в ПАРЄ щонайменше на рік.

Спікер пообіцяв, в разі, якщо росіян повністю або частково позбавлять основних повноважень на 2015-й, переорієнтуватися з ПАРЄ на "більш практичну" ПА ОБСЄ. А також – всерйоз подумати про вихід Росії з Ради Європи.

Як відомо, в квітні 2014 року російська делегація вже вдавалася до подібного демаршу, демонстративно залишивши пленарну сесію. Причиною стало часткове обмеження її повноважень через анексію Криму – депутатів лишили права голосу в ПАРЄ, а також можливості брати участь у керівних органах.

Це означало, що статус Росії тимчасово змінили з активного членства на пасивне.

Сьогодні Асамблея має або підтвердити свою принциповість, або – пом'якшити позицію через шантаж Москви. Тобто, фактично визнати свою неправоту щодо засудження анексії і проковтнути ігнорування РФ вимог щодо відновлення контролю України над півостровом.

Тож, як розвиватимуться події у Страсбурзі цього тижня?

Ймовірний сценарій

26 січня, понеділок. Президент ПАРЄ Анн Брассер відкриє зимову пленарну сесію – одну з чотирьох на рік. Саме у перший день Асамблея має підтвердити повноваження делегацій 47 країн-членів.

Автоматично реабілітувати обмежених у правах, якщо проти не виступить певна кількість депутатів Асамблеї.

Згідно регламенту, проти має виступити щонайменше тридцяти депутатів від п'яти країн-членів – сесія повинна обговорити їхні аргументи.

Тим часом, делегати від Генеральних Штатів Нідерландів вже пообіцяли оскаржити амністію для росіян, підготувавши для цього від свого імені і колег проект відповідної резолюції.

27 січня, вівторок. Далі головуючий зобов'язаний відправити голландські застереження на розгляд одного з комітетів ПАРЄ.

Для України було б краще, якби проект потрапив до Моніторингового комітету – там українські позиції традиційно міцні.

Росіяни лобіюватимуть, щоб проект потрапив до Комітету з політичних питань або міграційного Комітету, де розстановка сил більше на їхню користь...

У вівторок перед відльотом зі Страсбурга до Москва Сергій Наришкін проведе прес-конференцію і знову публічно повторить погрози.

28 січня, середа. За кулісами розгорнеться справжня дипломатична бійка. Обраний комітет збере і узагальнить поправки до антиросійської резолюції.

Багато залежатиме від доповідача, що готуватиме остаточний проект резолюції. У його силах вмістити до тексту, скажімо, рекомендацію ратифікувати повноваження у повному обсязі – задля "збереження діалогу" чи через "непродуктивність санкцій". Диявол криється у деталях.

29 січня, четвер. Україна теж не стане мовчати – тепер її черга внести поправки. Як тільки текст буде завершено, його внесуть до зали.

Настане момент істини. Очікувано на підтримку росіян голосуватиме чимало депутатів ПАРЄ. Традиційно – більшість політичних фракцій соціалістів і "об'єднаних європейських лівих". Прогнозовано – представники Сербії, Угорщини, Азербайджану.

Поодинокі русофіли можуть знайтися навіть в українській делегації.

Солідарність з росіянами висловили б також вірмени. Хоча корективи внесе нещодавня трагедія з розстрілом вірменської родини російським військовим, що викликало ланцюг масових антиросійських виступів у Вірменії.

30 січня, п'ятниця. Однак, з великою часткою вірогідності, статус-кво в ПАРЄ буде збережений, санкції стосовно Росії не буде посилено.

І справа тут не в страху перед сміховинними погрозами Москви взагалі вийти з Ради Європи або, принаймні, забрати свій фінансовий внесок з бюджету Асамблеї – останнє юридично неможливо.

Очевидно, що ПАРЄ просто не хоче послаблювати саму себе через черговий водорозділ. Занадто багато в світі міжнародних переговорних майданчиків, занадто висока конкуренція серед них.

Сухий залишок. Усі формальності з боку Асамблеї, безумовно, будуть виконані. Президент ПАРЄ Анн Брассер письмово попросила Наришкіна звільнити з-під варти військову льотчицю і народного депутата України Надію Савченко.

І знову Росія зігнорувала прохання надати полоненій міжнародний імунітет...

Пленарна сесія проаналізує стан з українськими переселенцями і ухвалить аморфну резолюцію щодо 700 тисяч примусових мігрантів з Криму і Донбасу.

Але ніхто не поставить всерйоз питання про ефективність подібних міжнародних структур, оскільки бюрократія як явище залишається безсмертною.

Василь Зоря, для УП