Председатели парламентских комитетов - кандидаты на увольнение

Однією з підстав відкликання голів комітетів із посад є незадовільна робота – 2-ий підпункт 3 пункту третьої статті закону про комітети Верховної Ради.

Я вважаю, що робота щонайменше 6 голів парламентських комітетів є незадовільною. Чому? Бо ці пани та пані не надають мені й будь якому громадянину України доступу до повної інформації про роботу їхніх комітетів.

Поясню.

В інформаційну еру я маю отримувати необхідну мені інформацію про роботу державних органів за два кліка. Звичайно, краще за один, але давайте поки що вимагати два.

От закортіло мені дізнатися, які пропозиції щодо зміни стипендіальної системи в українських вишах висувалися на засіданні парламентського комітету з питань науки та освіти. Цю інформацію я маю отримати, не виходячи з дому, не встаючи з-за столу, і за одну хвилину. Двома кліками.

Отримав? Молодець, Лілія Гриневич.

Не отримав? Що це вона від мене приховує? За що я їй гроші плачу?!

У цьому конкретному випадку зі стипендією Гриневич виявилася "молодець". Не 2 кліка, але в цілому кілька хвилин на пошук інформації – дуже пристойний результат.

Після ознайомлення зі стенограмою засідання освітнього комітету, я вирішив проаналізувати: а як справи в інших комітетах?

І ось результати: 6 з 27 комітетів взагалі не мають офіційних сайтів.

Є такий жарт: якщо гугл про тебе нічого не знає, то тебе не існує. Так от, цих 6 комітетів не існує.

Сидячи вдома за комп'ютером, ви не зможете дізнатися? принаймні за кілька хвилин: скільки разів із початку роботи нової Ради засідав цей комітет, які пропозиції лунали та які рішення ухвалювали на цих засіданнях, чиї ідеї були вам ближчі. Та й взагалі ви не дізнаєтеся, чи бере участь ваш депутат у засіданнях цього комітету.

То, чи потрібні нам такі наймані працівники, які приховують від нас цю інформацію?

Ось ці комітети, голови комітетів та фракції, до яких входять ці голови комітетів.

Друга група голів комітетів – це такі "кандидати на звільнення". Ніби комітети й мають офіційні сайти, але заповнення…

До цієї групи входить голова комітету в справах ветеранів та інвалідів Олександра Третьякова, БПП. Сайт комітету є, але там жодного протоколу чи стенограми засідань. Лише згадка, що відбулося одне засідання. І все.

Та що там казати – так виглядає стартова сторінка офіційного сайту комітету Третьякова:

Схожа ситуація й з аграрним комітетом, голова – Тарас Кутовий із БПП. Ані протоколів, ані інформаційних повідомлень про жодне засідання. Щоправда, є стенограми трьох засідань. Ну й, порожня стартова сторінка.

Але найцікавішим у цій другій групі голів комітетів виглядає Олександр Данченко, Самопоміч. Він очолює комітет інформатизації та зв'язку. Ось тут би показати приклад іншим – сучасні розробки та тенденції для офіційного сайту комітету. Аж ні. Усе по-старому. На стартовій сторінці відвідувачів зустрічає голова комітету попереднього скликання. Інформація про роботу комітету в новій Раді відсутня.

Залишилася третя група комітетів. Їх 18. Сайти мають, але наповнюють їх по-різному.

Ці сайти я дослідив на предмет наявності пакету документів: анонс порядку денного засідань, протоколи засідань та стенограми засідань. Поясню, чому саме ці документи є важливими.

Анонс порядку денного засідання. Маючи цю інформацію напередодні засідання, експерти та громадські активісти можуть підготуватися й, відповідно, впливати на ухвалення рішень депутатів на комітеті.

Протокол засідання. Ця інформація дозволяє мати уявлення про присутність на засіданнях депутатів та експертів, а також про ухвалені рішення.

Стенограма засідання. Це дослівна розшифровка всіх виступів на засіданнях комітетів. Тобто, маючи доступ до цього документа, людина може знати, хто із присутніх виступав за чи проти під час обговорення питань порядку денного, і як це обґрунтовував.

Пояснення до таблиці:  стовпчик 1 – назва комітету;  стовпчик 2 – голова комітету (у регламентному досі не визначили голову);  стовпчик 3 – до якої фракції входить голова комітету;  стовпчик 4 – кількість засідань комітету з початку роботи нової Ради (цифри відображають ту кількість засідань, про які є хоч якісь згадки на офіційному сайті комітету);  стовпчик 5 – кількість анонсів засідань комітету з порядком денного, які були розміщені на офіційному сайті комітету;  стовпчик 6 – кількість протоколів засідань комітету, які розміщені на відповідному офіційному сайті;  стовпчик 7 – кількість стенограм засідань комітету, які розміщені на офіційному сайті.  Червоним виділені "нульові" показники, зеленим – "абсолютні показники".

Узагальнені результати наступні.

Анонс порядку денного

6 комітетів, або кожен третій із цієї групи комітетів – жодного разу не проанонсував порядок денного засідання.

9 комітетів, або половина із цієї групи, анонсували порядок денний усіх своїх засідань.

Знову ж таки, варто зауважити, що рахувалися анонси на офіційному сайті. Анонси на сторінці голови комітету у ФБ тут не враховані.

Протокол засідання

8 комітетів оприлюднили протоколи усіх засідань.

2 комітети не розмістили на своїх офіційних сайтах жодного протоколу. Але тут потрібно зауважити, що я не рахував інформацію про засідання – у випадку з регламентним комітетом; та інформацію про результати розгляду питань – у випадку бюджетного комітету. Бо ці "інформації" не є офіційними документами, хоч і готувалися на основі протоколів засідань. Насправді ці "інформації" можуть відрізнятися від офіційних протоколів або бути неповними.

Варто зазначити, що антикорупційний комітет Єгора Соболєва не отримав за цим показником абсолютний результат через відсутність одного протоколу. Протоколу засідання комітету 16 січня. Відбулося воно прямо в сесійній залі. Про це засідання згадується у статті на Економічній правді – але не на сайті комітету...

Стенограма засідання

Із цими документами ситуація найгірша. Половина з комітетів цієї групи не оприлюднила жодної стенограми своїх засідань. Загалом з 92 засідань цієї групи комітетів на офіційних сайтах відсутні стенограми 71 засідання.

Це означає, що на офіційних сайтах відсутні стенограми 77% засідань комітетів. З урахуванням відсутності будь-якої інформації по комітетам першої та другої групи, можна припустити, що комітети не оприлюднюють стенограми близько 90% своїх засідань.

І це вже питання до Голови Верховної Ради: що приховують від виборців організовані депутатські угруповання? І коли Рада запрацює по-новому?

Лише два комітети виклали на сайт стенограми всіх своїх засідань. Щоправда, у випадку з комітетом із питань культури й духовності, голова Микола Княжицький, НФ – мова йде лише про єдине засідання.

Цікавинка

Комітет на чолі із Сергієм Власенком спростив роботу для мене та виборців. На сайті є статистика відвідування депутатами засідань комітету.

З неї видно, що Іван Балога та Михайло Добкін жодного разу не з'явилися на засіданнях. Ці депутати порушили норми закону про комітети Верховної Ради. Відповідно до третього пункту 39-ї статті члени комітетів зобов'язані брати участь у роботі комітетів та бути присутніми на засіданнях комітетів, до складу яких вони входять.

Як змінити ситуацію

Парламентські комітети ще не перейшли в інформаційну еру. Використовувати можливості Інтернету не навчилися. Щоправда, і законодавство від них не вимагає максимальної прозорості та відкритості. Це їхнє право, а не обов'язок.

У 9-й статті закону про комітети Верховної Ради йдеться про висвітлення діяльності комітетів. Ось окремі норми:

– Комітети інформують громадськість про свою діяльність.

– Комітети мають право поширювати у встановленому порядку інформацію про свою діяльність через свої веб-сторінки.

Зрозуміло, що "мають право" потрібно змінювати на "зобов'язані". І відповідна ініціатива в парламенті існує.

14 депутатів, яких нещодавно модно було називати "новими обличчями", зареєстрували законопроект №1591 від 23 грудня 2014 року. Документом пропонується внести зміни саме до вище згаданої статті 9 закону про комітети Верховної Ради. У разі ухвалення, комітети будуть зобов'язані розміщувати на своїх офіційних сайтах:

– розклад засідань комітету;
– протокол засідання комітету;
– стенограму засідання (щоправда, лише в разі її виготовлення);
– аудіозапис засідання;
– прийнятий комітетом акт.

Ініціатива "нових облич" може ще довго чекати своєї черги на розгляд у сесійній залі. Якщо керівники фракції та Ради не захочуть жити по-новому, у новій інформаційній ері.

Олексій Братущак, спеціально для УП