Стратегия для оптимистов

У мене є два товариша – оптиміст і песиміст. Обоє пройшли Майдан, є патріотами України, а от дійсність сприймають по-різному. Що для одного привид для песимізму: влада, чиновники, кроки Заходу, війна – то для іншого тільки оптимізм.

Здається, що більшість песимістів спирається на внутрішнє бажання виглядати сильними, передбачливими, поінформованими. Одним словом, не виглядати дурнем – як, на їхню думку, виглядають оптимісти.

Сам я безкінечний оптиміст. І коли справді буває сумно від якості нашої нинішньої влади, від неспроможності й небажання покарати злодіїв, від крадіжок і розкоші під час війни, я завжди собі кажу: "А що було рік тому? Щоб було б, якщо Янукович залишився при владі? Де б були українці десь в 2018 році, коли Росія абсолютно легітимно забрала б собі все?"

І я відповідаю собі: "Але ж це ми змогли. Це ж Україна врятувала Європу від розбещення російськими грішми й корупції, яка вже роз'їдала країни і європейських чиновників. Можливо, це ми, українці, – урятували світ від Третьої світової війни. Бо саме через події в Україні, Путін почав агресію раніше ніж планував і не встиг отримати західні воєнні технології".

Тому, розуміючи всі: ризики й усі небезпеки сьогодення, хочу запропонувати свій план оптимістичного розвитку України у вигляді основних стратегій і принципів, які суспільство повинно реалізувати зараз.

Наголошую, що, по-перше, треба чітко озвучити стратегічні цілі, а по-друге, стверджую, що всі ці плани підвладні суспільству.

Також хочу заперечити тим, хто каже, що головне знайти професіоналів і написати якісні закони. Ні. Головне – знайти волю для реалізації стратегічних принципів. Бо без цього будь-які закони не будуть виконуватися, або виконуватимуться всупереч принципам, заради яких вони створювалися.

Принцип 1. Мораль є головним принципом і змістом влади. Хто не сповідає цей принцип, той повинен піти із влади.

Поняття моралі відносяться до всього. До розкоші чиновників і їх сімей, на фоні бідування суспільства, до корупційних дій уже нинішньої влади, до намагання замовчати злочини минулої влади, до клановості у Верховній Раді, до зруйнування історичного й природного просторів під виглядом необхідності забудов.

Тільки осмислення положення, що мораль головніша за економіку й владу, дозволить збудувати успішну економіку й ефективну владу.

Принцип 2. Головним пріоритетом суспільства в економіці повинен стати розвиток малого й середнього підприємництва й вихід його на світові ринки.

Що таке мале й середнє підприємництво? Це найбільш активний, динамічний і моральний прошарок суспільства. Ці люди потребують підтримки держави у вигляді миттєвого створення й закриття бізнесу без будь-яких контактів із чиновниками, системної логістичної підтримки у вигляді стимулювання й допомоги виходу на зовнішні ринки, максимально лояльної фіскальної політики.

Чиновники весь час борються із зарплатами в конвертах і конвертаційними центрами. Але за всі роки незалежності, державні службовці на вищих рівнях тільки цим і займалися: створювали й кришували конвертаційні центри, обвалювали гривню під вибори й без них, пиляли держбюджет.

І це треба чітко сказати: головними крадіями бюджету були й, безперечно, дотепер є – чиновники в купі з олігархами.

А дайте малому і середньому бізнесу невеликі податки, щоб платити зарплату без конвертів стало вигідним, приберіть чиновників і органи від спілкування з бізнесом, зробіть прозорим розподіл бюджету – і малий і середній бізнес швидко наповнить бюджет.

Хто левову частку своїх доходів дає на війну й підтримку бійцям? Саме малий і середній бізнес. Тож суспільство готово платити податки, але за умов, що вони розумні й не розкрадаються.

Принцип 3. Усі – і старі, і нові держслужбовці, – хто засвітився в корупційних діях, повинні бути відсторонені від влади й засуджені, принаймні інформаційно.

По всіх цих діях треба провести слідство. І при належно доведених злочинах вони повинні бути засуджені відповідно до Карному кодексу.

Люстрація при всіх недоліках механізму – є принцип. Суспільство розуміє, що МВС, прокуратура, чиновники, суди – найбільш корумпований прошарок суспільства, організований, зв'язаний багаторічними злочинами, пов'язаний майже кров'ю.

Багато представників нинішньої влади теж пов'язані з корупційними діями. Їхнє завдання – затягнути, спустити в унітаз усі справи. А завдання суспільства – тиснути, не давати замовчувати, міняти, засуджувати.

Реалізація принципу невідворотності покарання більш дієво буде виховувати чиновників ніж високі зарплати.

Принцип 4. Зміна влади в Україні не гріх, а доброчинність.

Вибори президента, парламенту до деякої міри є стресовою ситуацією суспільства. Але в Україні це стало благом. Уже будь-яка влада на клітинному рівні починає усвідомлювати, що вона не вічна, а навпаки, дуже нетривала. І це треба кожного дня демонструвати владі.

За зміною влади йде не анархія (як хочуть наші сусіди), а очищення. Але з кожним разом це очищення наближає нас до моральності буття.

Принцип 5. Той, хто йде до влади, повинен усвідомлювати, що він іде служити суспільству, а не своїм інтересам.

До цього часу складається враження, що всі, хто йдуть до влади, у чиновництво, не розуміють дуже простої істини. Вони йдуть служити суспільству, вони найняті суспільством для певної роботи. А якщо вони хочуть заробляти великі гроші, то, будь ласка, ідіть до бізнесу. І багатійте без обмежень у силу хисту, вдачі, розуму.

Зараз це не так. Ідея служіння зараз другорядна. А на першому місці – гординя, бажання збагачуватись, жага влади як такої.

Панування ідеї служіння не прийде зразу. Суспільство пройде складний шлях. Повинно відбутися розмежування бізнесу й влади, реалізація принципу невідворотності покарання, люстрація, громадські засудження, позачергові вибори.

Але ідея служіння як найвища нагорода суспільства буде панувати на теренах України.

Принцип 6. Оптимізм, спілкування з однодумцями, позитивні проекти, служіння суспільству через волонтерство, громадські організації, акції – усе це повинно ніколи нас не покидати.

Закінчу тим, з чого починав – з питання до самих себе: "А щоб було з Україною, з кожним з нас, якби до цього часу при владі був клан Януковича, а Росія реалізовувала б свої ідеї – тепер ми усвідомлюємо хижацькі, імперські плани?"

Але ми перемогли.

Тому все буде добре.

Володимир Колінько, спеціально для УП