Феномен Арсения Яценюка

За всю політичну кар'єру Арсенія Яценюка називали по різному, проте це не зашкодило йому залишитися найбільш "живучим" топ-політиком України: протягом 8 років – наймолодший голова ВР, лідер опозиції, тепер прем'єр-міністр України.

У чому феномен Арсенія Петровича?

Парадокс полягає в тому, що за його правління в уряді Україна: втратила АР Крим; усі VIP-злочинці безперешкодно втекли зі своїми статками; диверсійні групи активізували свою діяльність; і на Донбасі почалася війна. Але це не зашкодило його політичній силі на виборах до Верховної Ради отримати найкращий результат!

Хтось скажете, що йому довіряють, хтось, що це – результат успішних виборчих технологій. Але, факт залишається фактом, Яценюк зміг за лічені дні створити нову партію й перемогти на парламентських виборах, при цьому висмоктуючи останні кошти на АТО в простих українців.

Арсеній Петрович гарний оратор, він говорить те, що хочуть чути українці. Хоча робить усе з точністю до навпаки. За приклад можна взяти ідею щодо створення Антикорупційного бюро. Яценюк тисячі разів заявляв, що його уряд боротиметься з корупцією, а насправді, навіть не передбачив фінансування такого Бюро у первинному проекті бюджету на 2015 рік. Гроші з'явилися лише після доопрацювання.

Або згадаємо славнозвісну "Стіну". Проект виявився передвиборчою технологією, на який уряд виділив мільйони бюджетних коштів, але вже після виборів про "Стіну" усі забули. Тепер Арсеній Петрович хоче будувати "Європейський Вал", але вже за європейські гроші.

Топ-темою останніх тижнів є Бюджет 2015. Проект то вносять, то відкликають, але до останнього не поспішали оприлюднювати для публічного обговорення. При цьому, Арсеній Петрович на словах усіма руками за прозорість у роботі кабміну! Якась фантасмагорія із цим бюджетом, адже навіть міністр фінансів, доповідаючи у ВР, не змогла дати відповіді на болюче запитання, який курс гривні закладається в бюджет на наступний рік. Але прем'єр з легкістю назвав цифру "17", яка здивувала не тільки громадян та депутатів, а навіть профільного міністра.

За такі дії, іншого політика вже б "порвали" і відправили слідом за Януковичем, але не Яценюка. Політичній тусовці він вигідний, бо приносить "дармові" гроші – міжнародні кредити й міжнародну фінансову допомогу.

Яценюк став заручником міжнародних фінансових донорів, які виділили величезні кошти під нього. Він навчився говорити те, що хочуть почути кредитори, при тому їхньою мовою. Він вигідний "досвідченим" політикам, які привикли заробляти на інтересах України.

Яценюк залучає зарубіжні кредити, а "друзі прем'єра", без будь-яких зусиль, їх "освоюють". І поки міжнародні кредитори не припинять виділяти кошти "під" Яценюка, він буде потрібним старій українській політичні еліті. Вони будуть його "покусувати", але терпіти, бо він гарант залучення для них дармових грошей.

Проте, можна передбачити, що як тільки надходження міжнародної допомоги й кредитів зупиниться, пан Яценюк перестане бути прем'єром, і затверджений План дій уряду йому не допоможе. Його "підуть" його ж соратники, які вже мають досвід позбуватися неугодного "лідера". І навіть АТО не допоможе залишитись на посаді.

А останні новини зі світових столиць мають стурбувати Арсенія Петровича.

Україна вже втрачає частину фінансування ЄС через невиконані зобов'язання по реформуванню. Американська компанія "Шеврон" через невиконання договору Урядом відмовляється від розробки сланцевого родовища. А комісар ЄС із питань розширення й політики сусідства Іоганнес Ган заявив, що виділення фінансової допомоги Києву можливе тільки за результатами оцінки якості реформ.

Наш прем'єр-міністр навчився гарно випрошувати гроші й гарно говорити те, що хоче чути співрозмовник. Але, на жаль, не навчився виконувати обіцянки й витрачати державні кошти раціонально. Чого лише варті тринькання мільярдів у банківську систему, які не можуть зупинити обвал гривні, проте збагачують власників банків.

Арсеній Яценюк усе частіше мені нагадує Юлію Тимошенко 2005-2009 років. Він не тільки використав у 2014 році її передвиборчий "прийом" 2009 року – вибори прем'єра. Він її наслідує. Упевненість, радикальна риторика, акторська майстерність, авантюрність, хитрість і політичний шантаж.

Але, як показує практика, так довго бути не може.

Довіра напрацьовується важко й довго, а втрачається – миттєво.

...Якось у 2009 році один український тижневик назвав свою статтю так: "Проект "Арсеній" виглядає інвестиційно привабливим, однак поки що не приносить інвесторам реальних дивідендів". Нині він навчився приносити дивіденди, та поки не державі Україна!

На завершення, хочу запевнити, що ця стаття – не намагання дискредитував Арсенія Петровича. Це спроба переорієнтувати прем'єра на позитивні зміни.

Адже продовження нинішньої його політики призведе не тільки до руйнування "проекту "Арсеній", але й ще більшого загострення суспільно-політичної ситуації в Україні.

Ігор Курус, спеціально для УП