ВР: вода камень сточит

Початок роботи Верховної Ради VIII скликання увійде в історію сучасної України як день замаху на демократію в постмайданівському парламенті.

Втім, сутичка в сесійній залі за участі депутатів учасників Майдану і "старих" політиків, є сигналом того, що у парламенті є "нові" обранці, які готові боротися проти парламентських звичаїв.

А є "нові" депутати, які змирилися з цими звичаями! І, що найважливіше, у ВР немає опозиції!

Так, є фракція "Опозиційний блок". Але це не опозиція! Це група людей, які ненавидять Україну, вірою і правдою служили режиму Януковича, а тепер наділи на себе опозиційну сорочку, щоб врятуватися самим і захистити свій бізнес.

І скоро може статися так, що члени "Опозиційного блоку", як колись комуністи, будуть ревно обслуговувати забаганки гаранта.

Під куполом ВР опозиція почала зароджуватися серед "нових" народних депутатів, які не згодні з парламентськими звичаями, що призвели до олігархізації України, а потім і до узурпації влади.

Принципова позиція окремих "нових" обранців щодо кнопкодавства ВР і неголосування 11 грудня за відверто слабку Програму дій уряду – це усе ознаки зародження демократичної опозиції.

І чим скоріше ці депутати "знайдуть" одне одного і об’єднаються, тим краще і для них і для України.

Нова влада за кілька тижнів уже показала свою сутність. І коли у парламенті не буде істинної проукраїнської опозиції, яка ефективно протидіятиме спробам узурпації влади, то матимемо біду.

Люди знову розчаруються і вийдуть на вулиці, але тепер уже зі зброєю. Чи не такого сценарію бажає Путін?

"Нові" депутати мають терміново створити парламентське об’єднання і отримати незалежне від старих парламентських функціонерів якісне експертне і правове забезпечення.

Мають заручитися підтримкою громадськості. Допоки "старі" політики ділять портфелі і сперечаються, хто стане "рукою Чечетова", "нові", об’єднавшись довкола ідей Майдану щодо зміни системи влади, мають виробити стратегію і тактику парламентської боротьби.

Вони не повинні допустити, щоб їх розсварили і поділили, так як рік тому поділили на своїх і чужих громадських активістів на Майдані.

Вони не повинні допустити, щоб після усього, що відбулося, в українському парламенті реальну опозицію створила проросійські політики, бо тоді знову матимемо нав’язану нам Кремлем боротьбу двох Україн.

Тоді, замість парламентської дискусії, щодо побудови сильної суверенної і справедливої України з відповідальною владою, матимемо знайому дискусію про мови, релігії, федералізм, НАТО, ЄС і "тайожний" союз.

І все це відбуватиметься на тлі збагачення кількох олігархів і економічного занепаду, диверсій і хаосу, зневіри і агресії людей та розчарування зарубіжних партнерів.

Будь-яка дестабілізація ситуації в Україні грає на руку Путіну, тому "нові" депутати мають зробити все, щоб енергія людей не була спрямована на повалення влади і знищення країни. Україна третього Майдану не переживе.

"Нові" депутати не мають права дати "старим" політикам перетворити Україну на failed state, а тому мусять створити ефективний механізм контролю та протидії владі зберегти стару, зрозумілу і звичну прогнилу корупційну систему влади.

А це можливо зробити перебуваючи в опозиції до влади при наявності чіткого плану, відкритості прийняття рішень, ефективних і адресних дій по зміні її системи!

Проте поки що "стара" гвардія перемагає. Вдумайтесь самі, за 3 тижні існування нового парламенту розглянуто лише одну законодавчу ініціативу із декількох сотень зареєстрованих!

Звичайно ж, крім розподілу міністерських крісел і крісел у комітетах ВР.

А сам графік роботи парламенту нагадує кращі часи Януковича-Рибака: вночі внесли проект закону, зранку прийняли і розбіглися!

І навіть такі важливі законопроекти як проект про забезпечення і гарантування національної безпеки, щодо засад зовнішньої політики та пріоритетів національних інтересів України в умовах війни чекають поки народні депутати почнуть працювати.

А може чекають поки уряд все ж порадує депутатів і громадськість своїм проектом бюджету-2015?

Успішна політична та державницька діяльність неможлива без масової та самовідданої громадської праці, тому "нові" депутати мають дати людям реальний інструмент впливу на владу.

За двадцять три роки незалежності України самоорганізація і відповідальність українців виросла і сьогодні є багато "правильних" громадських ініціатив, які дадуть право громадянам очистити владу і замінити прогнилу систему.

Ігор Курус, спеціально для УП