Партия невыполненных обещаний: как регионалы выполняли предвыборную программу

Партія регіонів переживає чи не найсумніші в своїй історії часи. Колись всесильна, а сьогодні – це партія, що практично позбавлена можливостей виконувати свої обіцянки.

Революція, втеча лідерів, захоплення Криму, події на сході України та провал на президентських виборах зменшили  чисельність депутатської фракції з 207 до 77 депутатів і погіршили партійну дисципліну.

Протягом останніх місяців в сесійному залі присутні менше половини депутатів фракції. Представництво членів партії у вертикалях влади впало від переважного до рідкісного.

Сьогодні на балансі Партії регіонів – ухилення від відповідальності, інертність, ставка на вузькогрупові інтереси та прагнення реваншу, що притягне її на дно непрохідного 5% бар’єру на дочасних виборах до парламенту.

До цього, Партія регіонів, перебуваючи на владному Олімпі заповнювала медіа простір новинами про покращення у всіх сферах життя. І, здавалося, жодні події не зможуть зупинити впевнений поступ до повної монополізації влади, "приручення" опозиції та, в недалекому майбутньому, повторного вибору Януковича президентом.

Та вже сьогодні, зваживши шанси на потрапляння в Раду, Партія регіонів вперше прийняла рішення ігнорувати виборчі перегони. Проте десятки колишніх регіоналів прямують у Раду в списках "Сильної України", "Опозиційного блоку" та у мажоритарних округах.

Усі вони мають вигідну для виборів опозиційну позицію. Одночасно, розпорошена партія все ще має міцні позиції у неформальних пластах української політики.

Зокрема, у впливі на судову владу. Навколо партії все ще концентрувалися грандіозні фінансові ресурси. Намітилися шляхи інтеграції в післяреволюційні міжелітні домовленості. ПР навіть вдалося уникнути теми люстрації за ознакою належності до неї…

Проте наскільки добре ця представники партії виконували обіцянки, будучи іще владою? І чи змінилася їх активність з переходом у опозицію?

Слід віддати належне: законодавчі ініціативи за 2 роки здебільшого не вступають в протиріччя з виборчою програмою партії. Але й бажання виконувати обіцяне у ПР, схоже, було не надто велике.

За період січень-серпень 2013 року депутатами Партії регіонів було внесено 260 законопроектів, за аналогічний період 2014 – лише 146. При цьому тільки 50 так чи інакше стосується передвиборчих обіцянок.

Тільки 16 з 56 поданих у програмі обіцянок отримали підтримку у вигляді зареєстрованих законопроектів.

Фундація "Відкрите суспільство" дослідила всю законотворчу роботу Партії регіонів поточного скликання та для зручності розподілила обіцянки партії за кількома категоріями:

- гроші – бюджет, фінанси, промисловість, підприємництво;

- людина – соціальні, гуманітарні, культурні, екологічні питання;

- держава – питання державного будівництва, системи права тощо;

- світ – ініціативи щодо зовнішньої політики України.

Гроші: 17 пунктів обіцянок

Не виконано 12, частково виконано 5, виконано 0.

В умовах різкого падіння ВВП України та загального економічного спаду, виконання ряду обіцянок видається неможливим.

Чи були б обіцянки економічного сектору реалізовані або ж доведені до кінця за інших умов – відкрите питання. Проте деякі невеликі здобутки були нівельовані саме важкою економічною ситуацією.

Обіцяне та впроваджене з 1 січня 2014 року зниження податку на прибуток підприємства до 16% було скасоване законом про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні. Партія регіонів віддала за цей закон тільки один свій голос.

Позицію депутатів від Партії регіонів важко назвати послідовною. Будучи партією влади, регіонали нечасто пропонували реформаторські закони.

Сьогодні, вже з лав опозиції, вони нарешті наважились запропонувати низку новацій щодо полегшення ведення бізнесу.

Це законопроекти №3867 про спрощення процедури затвердження документації із землеустрою при зміні цільового призначення земельних ділянок приватної власності, №4237а – зняття регуляторних бар'єрів для розвитку державно-приватного партнерства в Україні. І №4743 щодо спрощення процедур ліцензування.

Ці проекти справді були покликані зменшити кількість регуляторних бар’єрів для бізнесу.

Зменшенню фіскального тиску повинні сприяти скасування авансових внесків з податку на прибуток – законопроект №4374, нарахування пені за несвоєчасне повернення помилково або надміру сплачених податків – законопроект №4011а та удосконалення автоматичного відшкодування податку на додану вартість – законопроект №4034а.

З 4-ох законопроектів, покликаних зменшити енергозалежність країни – №4117а, №4136, 4527а, 4528а – два були відхилені, інші – опрацьовуються в комітетах.

Законопроектом №4144а пропонується передати повноваження з визначення розміру річної орендної плати для земель несільськогосподарського призначення місцевим органам влади. Натомість законопроект 2063 щодо надання пільг для ІТ галузі поданий на розгляд ще в 2013 році було відкликано.

Загалом, щодо 12-ти із 17-ти обіцянок не виявлено жодної законодавчої ініціативи. При цьому тільки 2 з 14 законопроектів – №4900 щодо завершення фінансування будівництва метрополітену в Дніпропетровську та №4938 щодо упередження негативного впливу на стабільність банківської системи – проголосовані та підписані президентом.

Дивним чином, тієї повноти влади, яка була в руках регіоналів у часи Януковича, не вистачило для адекватної роботи зі своїми передвиборними обіцянками.

Людина: 29 пунктів обіцянок

Не виконано 21, частково виконано 8, виконано 0.

Законодавчу діяльність регіоналів у гуманітарній сфері була більш ніж суперечливою: з одного боку, бачимо 8 бодай частково виконаних обіцянок, з іншого – диктаторські закони 16 січня, які надавали владі найширші можливості для переслідування активістів.

Особливо цинічним цей закон виглядає на тлі передвиборної обіцянки щодо гарантування свобод громадян.

В ході аналізу, було виявлено 26 законопроектів, які стосувалися 7-ми з 29-ти обіцянок. Хоча такі обіцянки як зростання стипендій та зарплат, компенсація вкладів Ощадбанку, будівництво соціального житла та інші були ключовими для потенційного виборця, саме вони залишилися поза увагою депутатів.

Винятками є законопроекти №4257а щодо відновлення розміру державної допомоги при народженні дитини та №4282а щодо зменшення соціального внеску для підприємств за умови працевлаштування молодого спеціаліста чи особи, що виїхала з території проведення АТО.

Обіцянки покращення медичного обслуговування та забезпечення ліками "підкріплені" пропозицією збільшити видатки державного бюджету у сфері охорони здоров’я – це законопроекти №4919, №4623, полегшити імпорт медичних препаратів та обладнання – №4366а.

На забезпечення громадянських свобод частково спрямовані законопроекти №3868 – про порядок проведення публічних богослужінь, №4021 щодо недопущення покарань учасників революційних подій, №4028 та №4175 щодо зростання доступності послуг Інтернету.

Частково виконані обіцянки, переважно, є здобутками 2012-2013 років – це зростання допомоги при народжені дитини, відкриття перинитальних центрів, будівництво сміттєпереробних заводів, забезпечення права на рідну мову.

Інші ж – навчання безробітних актуальним професіям, забезпечення ліками хворих, забезпечення сільських районів пересувними амбулаторіями, завершення об’єкта "Укриття" – системно реалізовуються урядами країни впродовж двох десятків років.

Держава: 8 пунктів обіцянок

Не виконано 4, частково виконано 2, виконано 2.

З лютого поточного року Партія регіонів розпочала гру в опозицію. Деморалізована після зради свого "кумира", партія запропонувала проект закону про парламентську опозицію № 4494, що захищатиме права меншості у ВР і гарантуватиме їй ряд посад і контрольні повноваження.

Можна іронізувати над поспішністю подібної пропозиції після переходу ПР в опозицію, але так чи інакше Верховна рада повинна навчитися мирному і цивілізованому співіснуванню влади і меншості в парламенті.

У разі прийняття цього закону, "меншовики" зможуть претендувати на верховенство в 12 комітетах, серед яких – бюджетний, паливно-енергетичний та регламентний, а також висувати перших заступників у інші комітети.

Три ініціативи – №4145а, №4241а та №4775 – були спрямовані на виконання обіцянки щодо зростання доходів місцевого бюджету. Натомість законопроект №4769 дозволяє посадовцям місцевих органів влади мати представницький мандат, таким чином збільшуючи їх вплив на органи місцевого самоврядування.

Виконання обіцянки створити ефективну контрактну армію не входила до планів Партії регіонів. Так у бюджеті на 2014 рік було заплановано скорочення видатків на армію на 805,3 мільйони гривень.

Слід відмітити, що обіцянка скасування обов’язкового призову з 1 січня 2014 первинно була виконана. Указом №562 Янукович скасував обов’язковий призов з 1 січня 2014. А вже указом в.о. президента Турчинова призов був відновлений.

Світ: 6 пунктів обіцянок

Не виконано 2, частково виконано 2, виконано 2

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка є серед передвиборчих обіцянок партії, відбулася всупереч волі її попереднього керівництва.

Парадоксальним чином, цю обіцянку партії можна вважати реалізованою, адже підготовка до асоціації велась до листопада 2013 року.

Таким чином, 2 виконані обіцянки не будемо ставити в заслугу ПР. Аналогічно до здобутків партії важко віднести нарощення експорту з країнами ЄС та посилення партнерства з США.

Була віднайдена тільки одна законодавча ініціатива – №4127а – щодо наближення українського законодавства до норм ЄС.

В заліковому підсумку тільки 4 передвиборчі обіцянки Партії регіонів були виконані. При цьому переважно не за її участі, або не її стараннями. Частково виконано 17 з 56 пунктів передвиборчої програми партії.

І тільки одна з них – фінансування будівництва метрополітену у Дніпропетровську – після закінчення Революції. Інші обіцянки залишаються або здобутками попередніх років, або є результатами багаторічної державної політики.

Шанс на реформування країни відповідно до своєї програми був безуспішно провалений. Зосередивши у руках карт-бланш для впровадження змін, регіонали зробили вкрай мало кроків назустріч бодай тим ініціативам, які самі ж публічно пообіцяли впровадити.

Електоральна підтримка у 2-3%, яку ПР має на території України, – закономірний результат популістської партії, яка багато обіцяла і мало виконувала. І представникам нової більшості, яка утвориться в Раді після парламентських виборів, слід закарбувати це у пам’яті.

Леся Шевченко, для УП