О чем сказал президент Порошенко и о чем промолчал. Анализ выступления

Нарешті президент Порошенко поспілкувався з народом. У цій довгоочікуваній промові він сказав 2685 слів за 27 хвилин.

Що саме він сказав? Давайте спробуємо визначити це за допомогою контент-аналізу, одним із базових інструментів у психології.

Згідно із цим методом, люди найчастіше згадують теми, які їх хвилюють. У двох словах, якщо хтось переживає про своє здоров'я, він чи вона багато говоритиме про це прямо й побічно. Тож, дивлячись на частоту використання тих чи інших слів, можна зробити висновок про пріоритети тієї чи іншої людини.

Використовуючи цей підхід, спробуємо зрозуміти, про що думає пан Порошенко.

Щоб адаптувати текст до нашого програмного забезпечення – "реформи" і "реформу" це два різних слова українською мовою, але одне "reform" англійською – ми переклали промову президента за допомогою "Гугл транслейт" і порахували частоту слів.

На малюнку 1 показано важливість ключових слів у промові: більший розмір означає більшу вживаність слова.

Частота слів у промові Порошенка

Для покращення аналізу, зробимо ще кілька додаткових кроків.

По-перше, деякі слова часто вживані тому, що вони просто поєднують між собою різні частини мови. Такі слова не мають глибинного змісту, тому ми виключили "та", "між", "рік" й такі інші. По друге, різні слова можуть відноситися до однієї теми й бути об'єднанні в групу. Наприклад, можна об'єднати слова "війна, мир, солдати, армія" у множину "війна", а слова "уряд, міністр" – у групу "уряд". Хоча така фільтрація має суб'єктивний характер, це не впливає на основні висновки.

На малюнку 2 промова президента після цих двох фільтрів.

Частота слів у промові Порошенка після редагування

На перший погляд, здається, що президент сказав те, що люди хочуть почути.

Необхідно проводити "реформи" – 48 разів – у "країні" – 25 разів, – яка називається "Україна" – 35 разів, – щоб бути ближче до "Європи" – 31 раз, – проте зараз "війна" – 29 разів.

Реформи мають здійснювати "парламент" – 13 разів, – "президент" – 11 разів – та "уряд" – 9 разів, – щоб зробити "суспільство", – 15 разів – "людей" – 12 разів – і "соціальні" прошарки щасливими.

Серед інших галузей для покращення: "бізнес" – 12 разів, – "економіка" – 10 разів, – "закон" – 9 разів. "Корупція" також на чолі списку й згадується 6 разів.

Узагальнюючи, можна сказати, що пріоритети Порошенка збігаються з інтересами громадськості. Це, безперечно, чудовий знак.

Однак пан президент не навів жодних подробиць про те, що і як він збирається реформувати. Він навіть не намітив бодай загальних принципів, на які спиратимуться реформи; відсутні будь-які дати й строки – крім 2020 року, коли все "буде добре", – щоб люди могли контролювати ці процеси.

Очевидно, що в такій відносно короткій промові важко вмістити деталі. Проте їхня відсутність може свідчити про відсутність відповідальності.

Іншими словами, якщо політик обіцяє "Х" до певної дати, то громаді стає легше контролювати досягнення цього "Х" й робить політика більш підзвітним.

Якщо ж не має чітко встановленої мети й термінів її досягнення, тоді шлях до цілі і її досягнення в кращому випадку, займатиме дуже багато часу й не буде жодного відповідального за це.

Для кращого розуміння наведемо 2 приклади.

Президент США Обама пообіцяв вивести американські війська з Іраку – конкретна ціль – до 2014 року – чітка дата – і виконав це.

Інший, не такий добрий приклад, його обіцянка закрити в'язницю в Гуантанамо – конкретна ціль – впродовж першого року свого президентства – конкретна дата.

За невиконання цієї обіцянки він отримав багато критики. Якщо б він не вказував, що й коли збирається робити, це було б неможливо. Але він не може так зробити в країні, де політики беруть на себе відповідальність.

У будь-якому випадку, обіцянки Обами значно конкретніші ніж у Порошенка.

Сподіваємось, Петро Олексійович матиме більш часті виступи, наповнені деталями й термінами. Це допоможе не тільки громадськості розуміти, що з країною й куди вона рухається – але й дисциплінуватиме владу у виконанні власних обіцянок.

В іншому випадку такі вправи в підлещуванні громадськості зведуться до пустих слоганів і пропаганди.

VoxUkraine, спеціально для УП

Редакційна колегія VoxUkraine: Олена Білан – головний економіст Dragon Capital, Юрій Городніченко – професор з економіки Каліфорнійського університету, Тимофій Милованов – професор з економіки Пітсбурзького університету, Дмитро Сологуб – начальник відділу аналізу і досліджень Райффайзен Банк Аваль, Володимир Білоткач – старший викладач економіки в бізнес-школі при Ньюкаслському університеті, Вероніка Мовчан – науковий директор ІЕДПК, Олександр Талавера – доцент Школи менеджменту при Шеффілдському університеті, Олександр Жолудь – економіст Міжнародного центру перспективних досліджень