Референдум о вступлении в НАТО - это наш ответ и Путину, и Европе, и украинской власти

Правильне рішення, прийняте із запізненням, є помилкою. Лі Якокка, екс-президент компанії "Форд"

З 28 країн-членів НАТО, лише в трьох країнах – Іспанія, Словенія, Словаччина – проводився референдум щодо вступу цих країн до Альянсу. Індикатором народної підтримки процесу вступу до НАТО були соціологічні опитування.

Проте ніякої заборони на всенародне загальне опитування про вступ до НАТО немає. Це лише спосіб сформувати громадську думку в контексті набуття членства в НАТО.

Позитивна відповідь на питання референдуму в день виборів 26 жовтня надасть додаткових аргументів Україні щодо приєднання до найефективнішої системи в міжнародному безпековому просторі.

Вторгнення Росії в Україну, яка підписала Угоду про асоціацію з Євросоюзом, є опосередкованим вторгненням і в ЄС. адже Україна позиціонує себе як частина об'єднаної Європи, яка сповідує європейські цінності й інтегрується до ЄС.

Російська агресія й окупація частини нашої території – виклик глобальному миропорядку в ХХІ столітті, брутальне порушення основоположних принципів міжнародного права, цілей і принципів Статуту ООН і міжнародних зобов'язань Росії.

Сьогодні нам пропонують формулу – отримати від НАТО все, крім самого членства. Проте, як ми бачимо, НАТО нам нічого, окрім членства, запропонувати не може. Адже лише саме членство в НАТО дає переваги колективної безпеки. НАТО не буде надавати захист країні, яка не входить до її структури, незалежно від рівня співробітництва.

Тому, підтримати пропозицію "Батьківщини" і надати народу можливість висловитись – це обов'язок влади, яку привів Майдан. Більше того, влада повинна не перешкоджати Референдуму щодо НАТО, але й провести інформаційну кампанію для отримання позитивної відповіді.

Якщо влада сама не може визначитись, що вона хоче, і коливається під тиском багатьох справді непростих факторів, у тому числі й нічних дзвінків від Путіна, то суспільство має право сказати своє слово, коли постала реальна загроза суверенітету й територіальній цілісності держави .

Українці сьогодні самі дійшли до висновку про необхідність членства в Альянсі, і із цим необхідно рахуватись.

Можна закинути, що ми маємо різну ситуацію по регіонах, що частина громадян під окупацією не зможе взяти участь у виборах та в голосуванні по питанню референдуму.

Проте вибори в багатомандатному загальнонаціональному виборчому окрузі ми ж визнаємо, якщо в ньому взяла участь половина громадян України із правом голосу. І ці результати будуть легітимними. Тим паче, ми зобов'язані прийняти результати референдуму, який є прямою формою демократії.

Щодо різності кількості голосів по областях, то вони різняться із приводу будь-якого питання, яке б ми не поставили. Ця різниця буде й по населеним пунктах, і по окремих вулицях, ба навіть будинках. Перефразовуючи класика, "я вам не скажу за всю Одесу", але впевнений, що Дерибасівська проголосує за НАТО.

Проте нам важливий загальноукраїнський результат, це для нас найважливіше.

Референдум про вступ до НАТО – це можливість продемонструвати російсько-терористичним бандам наш протест. Це спосіб показати, що ми проти політики Кремля.

Сьогодні згідно з багатьма соціологічними опитуваннями, підтримка суспільством членства України в НАТО сягає 54% – за вступ України до Альянсу.

Уперше переважає кількість прихильників членства України в НАТО над противниками. Ця ситуація склалась й без проведення інформаційної кампанії, яку часто згадують і яку мала б проводити влада й громадянське суспільство. Такий результат став наслідком агресії та інформаційної кампанії, яку проводить Кремль проти нас – кампанії цинічної, підлої й підступної, кампанії крові й убивств.

Сьогодні, у час протистояння, результат референдуму буде позитивним, і я абсолютно переконаний в успішності референдуму.

Проте якщо із цим зволікати, ми дезорієнтуємо власний народ, а внаслідок затягування війни – можливі залаштункові перемовини й домовленості з Путіним щодо нашого не-вступу до НАТО, на що перелякана й розгублена влада може піти.

Гострота проблеми зменшиться, підтримка суспільством може стати недостатньою. Виникне ситуація, коли будуть пропонувати: "Давайте про НАТО не будемо говорити, і тоді російські танки залишаться на зайнятих позиціях і не будуть рухатись вглиб країни".

Це – поразка.

Ми повинні бути цілеспрямованими щодо НАТО й нашого власного захисту. Наша відповідь буде й Путіну, і Європі, і українській владі.

Путіну цим результатом ми скажемо – руки геть від України! І він не зможе нам усім телефонувати ні вдень ні вночі, він не зможе шантажувати й викручувати руки. Путін може закидати владі щодо членства в НАТО – але не народу.

Європа отримає сигнал безпосередньо від суспільства, а не лише від високоповажних чиновників. Висловлювання українців за НАТО буде подачею заявки на членство до народів країн – членів НАТО. Таке рішення буде постійним нагадуванням і для Меркель, і для Обами, і для всіх західних лідерів, що потрібно на нього давати відповідь.

А наше право бути в системі колективної безпеки НАТО зазначено в установчих документах НАТО, де йдеться про те, що всі європейські країни мають право доєднатися до Альянсу. Тому жоден лідер, жоден політик країни Альянсу не повинен і не зможе ставити під сумнів бажання нашого народу. Зрозуміло, що саме члени Альянсу приймають політичне рішення про прийняття країни до НАТО. На саміті НАТО в Бухаресті у квітні 2008 року Альянс уже заявив, що "Україна… буде членом НАТО".

Україна стала на захист європейських цінностей, які є спільними із країнами-членами НАТО. Референдум – це сигнал українського суспільства до НАТО.

Українська влада за результатами референдуму отримає народні директиви зробити все, щоб виконати волю народу й добитись членства в Альянсі. Позитивна відповідь на референдумі про вступ до НАТО не лише посилить позицію влади в нашій державі, але й змусить її робити все можливе щодо інтеграції в НАТО.

Можливо, набуття членства відбудеться й не зразу, проте думка суспільства неодмінно прискорить цей процес. Ніхто не заперечує, що це може статися згодом, але очевидним є те, що рішення референдуму цей час скоротить та спонукатиме до створення нових доктрин та нових стратегій для реагування на нові загрози.

Іноді опоненти закидають відсутність відповідних реформ, необхідних для вступу в НАТО. Проте влада має відповідальність перед виборцями здійснювати ці реформи сьогодні, до референдуму й після нього. Ми всі з Майдану, і знаємо, що під тиском народу – це буде зроблено швидше.

Державні органи у свій час успішно звітували про виконання Державної програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України. А зараз чиновники стверджують, що громадяни України не поінформовані про НАТО, нічого не знають та не розуміють.

Український народ – розумний і знає, що є добром, а що є злом, за ким майбутнє, а що є минулим.

Очевидним є й те, що неможливо зробити всіх громадян фахівцями з питань національної безпеки та міжнародної політики.

Референдум буде успішним, якщо всі прихильники НАТО візьмуть участь у голосуванні. Диванна сотня повинна почати діяти – зокрема, проголосувати "за" на референдумі, а перед цим переконати своїх сусідів, родичів та друзів також зробити це.

Не саміт НАТО в Уельсі, присвячений Україні, а перемога на референдумі зробить 2014 рік – справжнім роком НАТО в Україні.

Не всі мають змогу стріляти кулями в сторону кремлівських окупантів. Наш голос на референдумі – це геополітичний постріл у бік агресорів та їх імперських планів, яким потрібно покласти край. Референдум – це асиметрична, "гібридна" відповідь на гібридну війну проти нас. Референдум – це позиція правди, за якою – сила!

Є рішення побудувати стіну на кордоні з Росією. Проте бетонний мур можна обійти, проламати важкою технікою. Натомість вибудувавши за допомогою референдуму стіну цивілізаційну, стіну цінностей, ми себе оточуємо морально-духовною оболонкою, яку не зможе перейти всіляка імперська нечиста сила.

Це буде непоборна стіна, що відмежовуватиме наше майбутнє від минулого.

Сергій Джердж, кандидат політичних наук, голова Громадської ліги Україна-НАТО, голова Української республіканської партії, спеціально для УП