Что делать с Майданом?

Це питання виникає у всіх, хто з різних причин буває зараз на головній площі країни – Майдані Незалежності.

В суспільстві сформувались дві абсолютно логічні, хоча й суперечливі, позиції. Перша: Майдан мусить розійтись, оскільки свою історичну місію виконав, злочинний режим Януковича повалив. Друга: якщо Майдан розійдеться, нікому буде контролювати та ворушити владу.

І можна було б ще довго дискутувати на цю тему, якби не війна. Війна внесла свої корективи у розвиток подій, змістила пріоритети та поставила перед нами інші завдання та виклики.

Що відбувається зараз з Майданом?

Однозначним позитивом, про який не всі знають, є утворення силами волонтерів Майдану більше десятка громадських організацій та ініціативних груп. Вони всі працюють, кожен у своєму напрямку, але фізично не знаходяться щодня на Майдані Незалежності. Тому складається хибне враження, що всі розійшлись і ніхто не тримає владу у тонусі.

Найбільш впізнаваних та спритних майданівців вже забрали під своє крило потужні політичні партії або інвестори, які готові вкладати гроші в нові політичні проекти та обличчя.

Справжні та мужні чоловіки-активісти Майдану вже давно на війні захищають Україну.

...А на Майдані залишились люди у камуфляжі, які не увійшли до вищевказаних категорій осіб.

Мені відомі факти вимагання данини людьми зі зброєю, які представляються "майданівцями". Крім того, я була двічі свідком, як на публічних заходах люди у камуфляжі виявили бажання виступити перед аудиторією від імені "Майдану". Один раз вони представились як "сотники", іншого разу експерти слухали роздуми про життя "командира народного ополчення Грушевської".

Людині у камуфляжі чомусь вірять, навіть коли вона не може документально довести свій статус. Знаючи багатьох майданівців особисто, можу впевнено сказати, що хтось давно дискредитує героїв Майдану, і "майданівцями" вже стали називати себе шахраї, дрібні злодюжки та інші маргінали.

Так, бренд "Майдан" приносить дохід злодіям та окремим політикам. Адже деяким політикам-бізнесменам вигідно підтримувати жевріючий "Майдан", як дієвий аргумент для розмов у вищих кабінетах. Хоча будемо відвертими, цей аргумент слабшає день від дня.

Тож, що робити з Майданом?

По-перше, прибрати всі намети. Свідомі молоді чоловіки з цих наметів мусять або йти у добровольці, або чекати на повістку і допомагати армії в тилу, бо тут теж чимало роботи.

По-друге, з представників усіх сил, рухів, організацій, ініціатив Майдану створити та залишити фізично на Майдані Незалежності "Координаційний центр". У цьому центрі мусить бути зібрана база контактів всіх бажаючих волонтерів, фахівців та небайдужих громадян, які готові за потреби прийти до тієї ж Верховної Ради, кабміну аби контролювати чи спонукати владу до дій. Сюди б могли приходити люди і пропонувати свою конкретну допомогу армії та країні.

Спроба створити координаційний орган з усіх організацій Майдану вже була, але вона розбилася об персональні амбіції ватажків. Відчувши запах народної підтримки та ймовірної влади, деякі лідери майданівських рухів зробили фальстарт та розкололи під себе перспективні громадські об'єднання.

Тому, обов'язковою умовою збереження об'єднаних сил Майдану, є табу на політичні амбіції. Громадська діяльність не повинна ставати стартовим майданчиком політичної кар'єри – бо, як показує досвід, громадськість починає працювати не на свої інтереси, а на піар конкретної особи.

Потрібно зберегти багатотисячну армію активістів та волонтерів, скоординувати їх діяльність на їхнє ж благо і благо всієї держави, але не перетворювати на політичний проект окремих людей чи політичних партій.

Хто повинен змінювати Майдан?

Всі чекають, що влада буде прибирати намети та розганяти людей, які в них живуть. Але жоден чиновник не хоче брати на себе такий моральний тягар – і правильно робить: надто свіжі та страшні спогади у чиновників відносно Майдану.

В нас народилось громадянське суспільство. Тож воно і мусить прийняти рішення про зміну форми народного протесту на більш ефективну та повідомити про це всіх мешканців наметів на Майдані. Це можна зробити під час недільного Віче.

Всім, хто продовжує підтримувати наметовий спосіб мирного протесту, хочу зауважити, що він на даному історичному етапі застарів та вичерпав себе. Треба рухатись далі, і нема коли зволікати.

Потрібно швидко змінювати мирний наметовий протест на об'єднання та координацію дій всіх сил Майдану в умовах воєнного часу.

Це останній шанс зберегти унікальний громадський рух, що народився, та спрямувати його у суспільно-корисне русло.

Анна Маляр, спеціально для УП