Соционические портреты главных претендентов на пост президента

В очікуванні виборів президента ми всі задаємося питанням: що буде далі, куди поведе Україну новий очільник держави? Усе це не в останню чергу залежить від його вроджених і набутих вихованням життєвих цінностей.

А виявити їх нам допоможе новітня наука соціоніка, яка вивчає основні і незмінні риси характеру людини.

За своїми життєвими цінностями люди відносяться до однієї із чотирьох квадр. До чого підсвідомо та свідомо прагнуть представники цих груп?

Представники Першої квадри прагнуть до Свободи від утисків держави. Вони вважають:"Всі люди повинні бути рівними у своїх статках і можливостях, щоб не було багатих і бідних".

Відомими представниками цієї Першої квадри Революції є: Томенко, Луценко, Богомолець, Роман Безсмертний та Савік Шустер. Людей цієї групи найбільше в Іспанії, Греції, Італії та Ізраїлі.

Друга квадра Воїнів прагне до боротьби й перемоги та вважає: "Всі люди повинні бути більш сильними, бойовими й пробивними, щоб воювати й перемагати", – Тимошенко, Тігіпко, Кличко, Яценюк, Тягнибок.

Представників цієї групи найбільше в Польщі, Німеччині, Англії, Японії та Китаї.

Третя квадра Ефективної праці понад усе прагне до заможності. Вони вважають: "Люди повинні мати рівні можливості для конкурентної боротьби, щоб стати ще більш багатими та успішними, а для цього слід більш ефективно працювати".

Усім відомі такі представники Третьої групи: Оксана Білозір, колишній ректор Києво-Могилянської академії Брюховецький, Коломойський, Давид Жванія, Арсен Аваков, Кваснєвський.

Тарас Шевченко, Ніна Матвієнко, Іван Плющ, Віра Лук'янченко, відноситься до ще не згаданої Четвертої групи Миротворців.

Цікаво, що в цілому світі існує єдина країна, де переважають саме Миротворці. Це – Україна! Для нашого менталітету є вірною така думка, що всі люди повинні бути більш гуманними, жити зі всіма в мирі й злагоді, ні з ким не воювати.

Юлія Тимошенко

1. Основні риси характеру Юлії Володимирівни проявлялись вже в дитинстві; саме в дитинстві ці риси ще не замасковані вихованням. За матеріалами загально відкритих джерел, у цьому віці вона надавала перевагу хлоп'ячим іграм і більше дружила саме із хлопцями. Адже ті по достоїнству шанували її бойові риси характеру: безстрашність, жорсткість і навіть агресивність; уміння тримати удар і не боятися болю.

Ви думаєте, що з віком основні риси характеру людина в стані змінити? Соціоніка – наука про вроджені риси – однозначно каже, що з віком характер людина не в стані змінити.

Пригадуєте передвиборчу кампанію 2010 року? Образи відважної байкерки, "тигрЮлі", жінки-лицаря в обладунках з мечем у руках на чолі воїнської раті. В її лексиці постійно звучать слова: "війна", "перемога", "сила", "мужність", "доб'юся", "ліквідую", "зруйную", "переможу"… "Переможу": "свинячий грип", "корупцію"; "ліквідую олігархію", "зруйную змову", "покладу край пануванню…", тому що "Тільки Тимошенко має волю, силу, енергію та рішучість дати відсіч…"

Вона згадує: "Я в жизни радикальный оптимист. Если надо, закручивала бы гайки очень жёстко"; "Я з дитинства живу, як спортсмен, не боячись перевантажень. Я мало чого в цьому житті боюся".

Ніколи не здається, вроджена войовничість: "Або вони, або я переможу!"; "Я готова воювати на рівних!"; "Порву всіх за Україну!"; "Мне приходится проламывать стены и вышибать двери".

Її вчителі називали її зухвалим дівчиськом: "Це була тендітна дівчинка з міцним чоловічим характером: розсудлива, практична, владна. Вона постійно була неформальним лідером". Бунтарка за незгідливість навіть була переведена з однієї дніпропетровської школи в іншу.

Отже, вольова, бойова та пробивна людина. Мовою соціоніки – вольовий сенсорик.

Сенсорики – це та половина людства, яка, на відміну від другої половини людства – інтуїтів-мрійників та романтиків, – вірять власному досвіду, реаліям, фактам, а не інтуїції, власному відчуттю.

Тимошенко не говорить як інтуїт: "Я передбачаю", "я відчуваю", "якби", "якщоби". Зате часто каже: "Давайте не фантазувати, не складати які-небудь прогнози на майбутнє. Краще з реальністю рахуватись", " Я ніколи не була ідеалісткою, я завжди займалась виключно прагматичними практичними справами".

Що ця інформація дає всім нам?

Як і всі вольові сенсорики, вона буде тиснути, заставляти, протистояти, не відступати та боротись. Діяти буде ситуативно, далеко не загадуючи на майбутнє.

2. Сама Юлія Тимошенко згадує: "Я завжди була достатньо раціональною людиною"; " У мене ніколи не буває істеричних настроїв"; " Я не належу до тих людей, які бурхливо виплескують свої емоції: на сім'ю, підлеглих чи оточуючих".

В її лексиконі відсутні етичні характеристики людей. Вона не каже: "Я переживаю, я хвилююсь". Їй не дуже обходить: образила вона людину, чи ні. Їй важливіше, як логіку, доказати своє, ніж зіпсувати відносини.

Отже, Леді Ю – логік.

Як і кожний логік, вона буде діяти "невзирая на лица", значно більше враховуючи логіку фактів, розрахунки, доцільність, а не настрої, почуття, симпатії, переживання та антипатії, що більше притаманно етикам. Вона буде й далі холоднокровно сприймати як свої перемоги, так і поразки.

3. З дитинства Юлія постійно на людях і із задоволенням багато говорить. До того ж, із власної ініціативи активно приймала участь у житті класу, була неформальним лідером. В її лексиконі превалюють слова: "ми", "всі разом", "люди", "вони".

Усі ці факти свідчать, що вона – екстраверт.

А що буде робити екстраверт у нашій політиці? – Буде завжди в центрі уваги, активно братиме участь у політичному житті нашої країни.

4. До всього зазначеного слід додати, що Юлія Тимошенко з ІІ квадри війни. Про це свідчить її чисто військовий лексикон, хоча вона й не служила в армії.

Висновок:

Кандидат у президенти Юлія Тимошенко – сенсорно-логічний екстраверт, Друга квадра Воїнів. Назва в соціоніці "Жуков", або "Командир". Як і кожен "Командир", вона завжди буде шукати й знаходити собі опонентів, фізичну небезпеку, недругів та ворогів, у боротьбі з якими в усіх людей цього соціотипу з'являється адреналін, блиск в очах, піднімається настрій і життєвий тонус.

У цю боротьбу вона буде постійно залучати всіх оточуючих, бо для неї життя – це постійна боротьба. Завжди підсвідомо буде прагнути, щоб її поважали та навіть побоювались.

Петро Порошенко

1. Порошенко Олексій Іванович, який належить до Четвертої квадри Миротворців, батько кандидата в президенти, зі слів його сина, "типовий хлібороб", мав і має значний вплив на світогляд і поведінку свого сина. Як це проявляється?

Перш за все, у прищеплюванні цінностей, що є характерними для 4-ї Квадри: "Любов до ближнього", "Головне, щоб оточуючі любили", "Дуже важливими є любов до дітей, розвиток їх талантів" та "Хліб – усьому голова!"

За спогадами сусідів сім'ї Порошенків, батьки малого Петра часто робили у дворі веселі застілля, були щедрими людьми. Сам Петро, за прикладом батьків, був також щедрим та подільчивим: завжди пригощав однокласників бутербродами та цукерками.

Згідно цінностей Четвертої квадри, Петрик постійно захищав слабших, бився із кривдниками дівчат. Проте забіякою не був, добре вчився, мав багато друзів серед однолітків і мав хороші стосунки з учителями. Любов до дітей у Петра Порошенка проявляється і тепер. Від батька успадкував також схильність до точних наук, математичних розрахунків.

Хороші стосунки Петра з батьком, його підтримка вплинули на його високу самооцінку, упевненість у собі та базову довіру до світу, привили життєві цінності, притаманні українському менталітету.

А до якої ж квадри відноситься сам Петро Порошенко?

Точно не до Першої, бо не критикує багатих за їх постійне прагнення збагатитися ще більше, як це притаманно представникам цієї квадри. І точно не до Другої, тому що навіть у побуті не використовує військовий лексикон, зі своїми дітьми не влаштовує військові ігри. У соціумі він переважно намагається згладити ситуацію, а не загострити її.

То, можливо, він із групи Миротворців, як і його тато? І гуманні прояви його характеру є вродженими, а не набутими через виховання?

Щоб зрозуміти це, проаналізуємо, до якої групи відносяться його близькі друзі. Усі вони належать до Третьої квадри Ефективної та продуктивної праці, а бізнес, ефективність діяльності та добробут – основна тема його розмов. Очевидно, ставши президентом, Порошенко буде й надалі працювати ефективно та інших буде спонукати до цього ж. А специфіка його виховання направить його здобутки для зростання добробуту громадян України.

2. То, може, він настільки добрий, що його "з'їсть" його найближче оточення, або він підпаде під вплив політики інших держав? Щоб це зрозуміти, визначимо соціотип Порошенка.

Згадаймо його дитинство – період, коли соціотип проявляється найбільш не завуальовано.

Малий Петро проявляв незалежний, бойовий характер, не боявся дати фізичну відсіч хуліганам. Це – тому, що він – вольовий сенсорик. Діти вольові сенсорики у відповідь на агресію, на удар обов'язково відповідають ударом, для протидії застосовують свою фізичну силу й залюбки займаються бойовими видами спорту. І Петро в юні роки вже був майстром спорту з боротьби.

У зрілі роки Порошенко також виявляє надзвичайну напористість і гарт бійця у різноманітних життєвих ситуаціях. Він жорсткий і вимогливий як зі своїми підлеглими, так і з конкурентами. У його лексиконі звичними є слова: "боротьба"; "вплив"; "перемога". Як сенсорик, він завжди аргументує фактами, постійно спрямований на користь та швидкий реальний результат.

У політиці він не потуратиме розхлябаності, буде всіх стимулювати та підганяти. Дасть рішучу відсіч внутрішній і зовнішній агресії, спробам нав'язати йому чужу волю. Буде твердим, настійливим і безстрашним у реалізації своїх задумів.

3. Учителі та сусіди згадують, що Петро змалечку був добрим і ласкавим. Етикам, у першу чергу, є більш важливим , щоб їх любили, щоб до них добре ставились. І цього ж вони дуже прагнуть від оточуючих. Порошенко завжди бажав сподобатися, хотів щоб його полюбили оточуючі. З дитинства використовував образу, емоції, багату міміку як метод впливу.

В гострих ситуаціях, коли яскраво проявляється соціотип людини, від нього можна почути етичні аргументи: "Та побійтеся Бога!"; "Вважаю некоректним"; "Він (вона) веде себе "нахабно", "цинічно", "брутально"; "виважена, толерантна вимога людей"; "моральна перемога"; "я дуже щасливий"; "мені робить честь".

Ми постійно спостерігаємо, що він, як і всі етики, легко, невимушено й різноманітно говорить про свої емоції, ставлення та переживання, на відміну від логіків. Як і всі етики – він спеціаліст у з етичних і моральних оцінок оточуючим.

У майбутньому, як вольовий етик, він буде діяти, "не проламуючи стіни та вибиваючи двері" – а обхідним маневром, індивідуальними домовленостями, використовуючи свою вроджену дипломатичність.

4. Змалку виявляв підвищену комунікабельність, мав багато друзів та приятелів, залюбки брав участь у командних іграх. І тепер йому дуже важлива думка оточуючих, він постійно опиняється в самій гущі подій, перебуває в центрі уваги, залюбки запрошує до себе в гості журналістів. У його лексиконі переважають слова екстраверта: "ми"; "вони"; "разом".

Усім відомі його енергійність, активність та ініціативність, а це – ознаки екстраверсії.

Висновок:

Петро Порошенко – сенсорно-етичний екстраверт, Третя квадра Ефективної праці. назва в соціоніці "Цезар", або "Дипломат".

Йому притаманна дуже висока мобільність, працездатність, а також лідерські якості. Як і кожен "Дипломат", буде виявляти велику гнучкість у боротьбі, у перемовинах як зі Сходом, так і Заходом, з відкритого протистояння він буде переключати всіх на взаємовигідну економічну співпрацю.

Вроджена висока амбітність "Цезаря" допоможуть Порошенку належним чином представити Україну у світі. Він зможе на рівних розмовляти з ведучими бізнесменами світу, приволікаючи в країну все нові й нові інвестиції. Порошенко, як вроджений новатор, буде висувати багато реформаторських ініціатив по вдосконаленню економіки та суспільного життя України.

Олексій Пивоваренко, Роксоляна Садова, спеціально для УП