Проходят ли в Украине этнические чистки

Останнім часом в лексикон українських політиків увійшов термін "етнічні чистки".

Зокрема лідер парламентської фракції ВО "Свобода" Олег Тягнибок, перебуваючи у Дніпропетровській області, заявив, що "путінські терористи" на Донбасі не просто переслідують патріотів, а вбивають і калічать людей, які розмовляють українською мовою, носять українські символіку, виступають за єдину Україну.

Лише цими днями терористами викрадено Ярослава Маланчука, взято у заручники Артема Попіка, покалічено і викрадено Олексія Демка. У полоні знаходиться родина Юрія Бенедюка. Усі ці люди – українські патріоти, які мають відвагу на Донбасі говорити про це вголос.

Загалом від рук терористів уже загинули десятки людей, сотні зазнали переслідувань, а тисячі стали біженцями. Зокрема, тільки Львівська область прийняла понад 2000 втікачів, які змушені рятуватися від переслідувань виключно через те, що їх переслідують за національною ознакою.

Отже, питання про етнічні чистки в Україні актуальне і далеко не риторичне.

У довідниках про етнічні чистки під поняттям "етнічні чистки" розуміють політику, скеровану на витіснення представників окресленої національної групи із певних територій.

Суттєвим елементом етнічних чисток є різноманітні форми насилля: моральне та фізичне знущання, зумисне нищення майна, грабунки, убивства та інші форми насилля та примусу.

Українці, зрештою як вся світова спільнота, вперше заговорили про етнічні чистки, коли у 1991 році почала розвалюватися Югославія.

Один з найжахливіших злочинів було здійснено під час Боснійської війни, коли 13-22 липня 1995 року боснійські серби ліквідували близько восьми тисяч боснійських мусульман чоловічої статі віком від 12 до 77 років.

Спецоперація була здійснена біля міста Сребрениця сербськими військовими підрозділами Республіки Сербської та воєнізованого формування "Скорпіони". Так тоді серби "відреагували" на бажання боснійців жити у своїй державі та зберегти власну релігійну й національну ідентичність.

Пізніше Гаазький трибунал звинуватив сербських генералів у воєнних злочинах: різанина, або етнічні чистки у Сербії, були кваліфіковані як геноцид.

Переконаний , що не можна проводити пряму паралель між подіями у Боснії і тим, що сьогодні відбувається на території Луганської і Донецької областей. Хоч треба визнати, що як тоді у Боснії, так і сьогодні в Україні фактично відбувається битва за державність двох європейських народів.

Паралелі недоцільні з кількох причин.

По-перше, етнічні чистки у Боснії стали можливими завдяки прямій інвазії Сербії, тоді коли на Донбасі відбувається спецоперація російських спецслужб.

По-друге, незважаючи, що у Луганській і Донецькій областях сильні сепаратистські настрої, однак вони фактично локалізовані саме цими областями, а тому російські терористи практично не мають шансів розгорнути свою екстремістську діяльність на інших українських територіях.

По-третє, войовничий екстаз проросійських сепаратистів і українських зрадників, а також російських терористів не має достатньо сильної ідеологічної основи.

Ідея "народної республіки" чи навіть приєднання до РФ усе ж не має тої сили, на яку опирається більшість українського народу, а саме патріотизм і націоналізм.

У Боснійській ж війні зіткнулися дві сильні ідеї: сербський православний шовінізм і боснійський мусульманський фундаменталізм.

Можливо, застереження Олега Тягнибока безпідставні?

На жаль, так сказати не можна. Попри відсутність прямих паралелей, існують очевидні – не прямі.

Російські терористи як і воєнізовані формування сербів діють рішуче, жорстоко, без будь-яких натяків на милосердя. Вони із самого початку своєї підривної діяльності обрали не оборонну, а наступальну тактику.

Як на території колишньої Югославії так і на Донбасі діють, як правило, військові професіонали. Їх справедливо називають "бандитськими формуваннями", але це дуже професійні бандитські формування.

Отже, у разі припинення АТО, на чому наполягають комуністи і Партія регіонів, масштаби жертв у боку проукраїнського населення будуть значними.

Не знаю, чи їх кваліфікуватимуть як етнічні чистки, але про кожного українця, замордованого бандитами, ми пам’ятатимемо. А тому вже сьогодні необхідно готувати всі необхідні документи для передачі їх Гаазькому суду, який, нагадаю, у свій час засудив сербських генералів звинувачених у етнічних чистках до 19, 40 та 43 років.

Богдан Червак, голова ОУН, для УП