Обмелевший поток заказухи - надолго ли?

Інститут масової інформації зафіксував стрімке падіння рівня джинси вперше за останні роки: усього 1-2% від усіх розміщених за окремо взятий тиждень статей у загальнонаціональних виданнях України. Про це свідчить моніторинг ІМІ за березень 2013 року.

Експерти ІМІ аналізують шість загальноукраїнських друкованих видань: "Кореспондент", "Український тиждень", "Газету по-українськи" (ГПУ), щоденки "Сегодня", "Комсомольская правда в Украине" і "Факты".

Зауважу, що йдеться про пряму відверту джинсу, а не про завуальовані під різними допоміжними рубриками на кшталт "Официально", "Точка зрения" в "Сегодня" чи "Турбота" або "Порада" в ГПУ матеріали проплаченого штибу, котрі вважаються неналежно промаркованою рекламою.

На інформаційних сайтах рівень джинси дещо вищий: за тиждень у чотирьох інтернет-ЗМІ – Лига, Обозреватель, УНІАН і LB.ua – було виявлено 28 матеріалів з явними ознаками замовлення, 8 із них – комерційна джинса. Проте, оцінивши цілу стрічку новин, котра проходить через сайти вищезгаданих інтернет-ЗМІ, то це також дійсно небагато. Для прикладу, на сайті "Обоз" нечисленні симоненківські чи медведчуківські промо-матеріали, котрі раніше проглядалися ледве не щогодини, тепер губляться в інформаційному потоці.

Тепер задамо собі питання: джинсовики взяли паузу, перегруповуючи фінанси? Чи дійсно засумнівалися в ефективності замовних матеріалів?

Чому це зниження рівня джинси відбулося – чи політики почули волання експертних середовищ і стали на дорогу чесної боротьби, за винятком найчеснішого з найчесніших Симоненка і найблагороднішого з найблагородніших Медведчука? Чи це наші ЗМІ набралися духовних сил від Майдану й почали відмовляти в поширенні заказухи?

На думку виконавчого директора ІМІ Оксани Романюк, радіти зарано, це лишень "ситуативна люстрація, старі втекли, нові ще не набігли. Побачимо що буде з початком президентських перегонів", – написала вона в мережі "Фейсбук".

Про те, що президентська кампанія розпочалася з використання гірших її українських традицій, свідчить приклад з УНІАН, УНН, Ukranews і 112 телеканалом, котрі опублікували результати соцопитування про найбільш популярного кандидата у президенти: за його даними, Петро Порошенко має рейтинг 38,3%, Сергій Тігіпко – 17,9%, Юлія Тимошенко – 11,6%.

Як зазначено на сайтах, опитування провела всеукраїнська громадська організація "Передові Правові Ініціативи". Як повідомляє "Телекритика", соціолог Ірина Бекешкіна звинуватила ці сайти в поширенні неперевіреної інформації: на її думку, загальнонаціональне опитування з 4.500 респондентами не можна провести за два дні.

Проте перелік ЗМІ, які поширили ці дані, наштовхує на інше – що ця інформація поширювалася свідомо, і далеко не від любові до нікому невідомої соціологічної служби, окресленої Бекешкіною як чергові "Роги й копита". Втім, у словах соціолога відповідь також прочитується: "…нудить від нашого медійного простору. Я б хотіла, щоб вас лікували такі ж "лікарі", як ви, "чесні" медійники".

Не навіюють оптимізму ура-позитивні матеріали від представників нової влади.

От, приміром, публікація у "Фактах" від 21 березня: Владимир Бондаренко: "Центр города мы будем восстанавливать за счет инвесторов". Вчитаймося в стиль новини, з початку: "Как подтвердил глава столичной горгосадминистрации Владимир Бондаренко, в Киеве восстановят народовластие, которое было "демонтировано" в 2010—2011 годах во всей стране. Для столицы Украины это означает восстановление самоуправления, прежде всего — районных советов, и демократические выборы городского головы 25 мая 2014 года. К этому процессу уже ведется активная подготовка".

Як говорили в одній із моїх попередніх редакцій, тхне сальцем і цибулькою. А ще – коштами, закладеними при папєрєдніках "на співпрацю зі ЗМІ", які взялися використовувати "за призначенням".

Вочевидь, під підготовкою до "відновлення народовладдя" є висування Бондаренка на вибори мера Києва, яке таки сталося попри ще недавні обіцянки цього не робити, а також відверто популістські кроки, приміром пропозиція Бондаренка перейменувати вулицю Каштанову на Троєщині на вулицю В'ячеслава Веремія, застріленого тітушками кореспондента газети "Вести": "Розглядається можливість перейменування вулиці на житловому масиві Троєщина, де проживав один із загиблих героїв", – сказано на сайті КМДА.

Можливо, Володимир Бондаренко не підозрює про методи роботи своєї прес-служби? Можливо, він дійсно не хотів балотуватися в мери, а тепер під тиском якихось обставин вирішив, як оцінив цей крок сайт "Еспресо.ТВ", "кинути виклик Кличку"?

Поки очільник КМДА перейменовує вулиці та готується до виборів, його намагання зруйнувати корупційну схему відкатів за розміщення МАФів уже зустрілася із проплаченим медіа-опором.

3 квітня 2014 року на сайті "Газета.ua" був розміщений матеріал під заголовком "Глава КГГА Бондаренко уволит Вавриша, чтобы сохранить схему "взяточництва" мафов", без авторського підпису та з неназваними "експертами".

Чорна джинса – від згаданого в заголовку заступника директора департаменту міського будування та архітектури Андрія Вавриша, котрого називають одним із розробників даної схеми?

Для представників колишньої влади подібні методи боротьби цілком очікувані й зрозумілі. Однак ставка на джинсу в нових умовах неприпустима.

Папєрієдніков не врятувала ані джинса, ані популізм. І якщо цього не хочуть пам'ятати політики проєвропейських поглядів, то невдовзі коротку пам'ять їм можуть підрихтувати.

Роман Кабачій, спеціально для УП