Украинская власть: игра в поддавки

Не організовуючи ефективну протидію терористам, чинна влада підводить до необхідності перенесення президентських виборів. А країну – до краху.

Якщо чесно, то безвольну й бездарну позицію київської влади щодо організації протидії невеликій купці агресивних люмпенів нічим іншим як власним егоїстичним інтересом пояснити не можна.

Країна, котра пережила неймовірний революційний підйом, десятки тисяч патріотів якої готові були беззбройними йти на захист своєї свободи й гідності – ця країна через два місяці безвольно опустила руки й дозволяє глумитися над собою купці напівп'яних одурених людей. Нехай і керованих якимись фантастичними спецслужбами.

Хто повірить, що для організації протидії агресії й тероризму не знайшлося ані переконливих аргументів, ані розумних і досвідчених спеціалістів, ані відповідного технічного забезпечення?!

У вас немає досвідченого міністра внутрішніх справ – знайдіть і поставте досвідченого, який не листи у Фейсбук строчитиме, а займеться ділом! У країні десяток таких профі.

У вас немає надійної міліції – звільніть нинішню й замініть вірною та достойною. Для цього знадобиться не більше тижня. Дві третини населення навіть у найзбуреніших містах не підтримують агресорів і, судячи по стихійним виступам, ладні допомагати центральній і місцевій владі в наведенні порядку.

У вас немає керівників спецслужб, які донині спеціалізувалися лише на кришуванні бізнесу або його "доїнні" – пошукайте їх не за принципом особистої вірності чи партійної належності, а за професіональними якостями.

Це просто ганьба, коли ваших офіцерів елітарної спецслужби вже вкотре ловлять, мордують і вбивають цивільні й найшвидше не зовсім тверезі громадяни. А ви не в змозі виявити й познаходити в себе "кротів", що риють під вами й здають ваших бійців за п'ять копійок. Уже не кажучи про необхідність визволення своїх із полону, що є взагалі обов'язком честі.

У вас немає сучасних спецзасобів для успішного ведення контртерористичних операцій – не треба нас дурити! Для захоплення Будинку профспілок і протидії Майдану в Києві все знаходилося.

Усе це блеф, яким ніби прикривається власна навіть не безпорадність і недосвідченість – а елементарний корпоративний інтерес. У вас просто немає волі й бажання виконувати свій службовий обов'язок.

Натомість, прикриваючи свої справжні наміри, закликаєте до безперспективного ведення переговорів із відвертими злочинцями й терористами.

З ким розмовляти?! З тими, хто виловлює й б'є україномовних громадян? Чи з тими, хто мордує й убиває своїх земляків за те, що вони український прапор хочуть бачити на державній установі? Чи з тими, хто із власівськими стрічками волає до одуріння "Рассея! Рассея!!!" чи "Путін! Путін!"?

Чи може з тими, хто кричить, що хоче статусу російській мові, а сам розмовляє жахливим суржиком?

Чи поведете перемовини з тими, хто з вилупленими очима кляне Європу й Америку, а сам ніколи в житті не виїжджав далі обласного центру?

Чи з тими, хто досі горлає: "Янукович наш президент!"? І чути не хоче, що це саме Янукович обідрав його як липку й перетворив його існування в суцільний рабський жах? Та ще й переконав його, що в усьому винна українська мова й українська влада?

То з якої нагоди ви будете з людьми, котрі відверто стали терористами й ґвалтівниками, вести перемовини про подальший шлях розвитку країни? Вони хоч щось у цьому розуміють? І чи мають вони нині взагалі моральне право на будь-які переговори?

Хто з людей, котрі поважають себе, взагалі веде мову з терористами?

Реальна перспектива втратити владу після президентських виборів, котрі неухильно наближаються, паралізує ваш мозок і примушує шукати рятівний вихід. І ви готові здати якщо не всю, то принаймні частину країни, допустити криваве протистояння між її громадянами, аби лише зірвати президентські вибори й не допустити до влади свого конкурента. Який, власне, не є вашим ні ідейним, ні світоглядним і навіть не фракційним опонентом.

І не треба все валити на Росію. Забудьте нині про неї. Там своїх проблем удосталь. Повірте, значно краще жити при важкому народженні нації, ніж при легкому й бездумному її згасанні.

Чим менше ви будете нині писати листи Путіну й звертатися до вищого керівництва Росії із проханням розглянути ваші зойки й страждання, натомість займетеся серйозною підготовкою до відсічі зовнішньому агресору – тим вас більше поважатимуть і сприймуть за серйозних людей.

Але при умові, що ви перестанете імітувати, а таки проведете антитерористичну операцію по зачистці певної території від терористів, ні з ким не узгоджуючи ні її строки, ні персональний склад затверджений до ліквідації.

І тільки тоді у вашого кандидата з'явиться якщо не шанс на перемогу в президентських виборах, то принаймні шанс на перемогу в парламентських, котрі неухильно наближаються.

І вам навіть не дуже завадить той викид компромату про ПРіБЮТ – не найкращий ваш проект, котрий, щоправда, з'явився в надзвичайно важких умовах. Що якщо не виправдовує вас, то, принаймні, дещо пояснює.

Але підказана якимось лукавим розумом гра в піддавки з відвертим агресором при її продовженні поставить хрест на всій вашій політичній кар'єрі. І ускладнить і до того непросту ситуацію в країні.

Чи не здається вам, пани тимчасові керівники, що ви надто загралися в дурну й безперспективну гру?

Віктор Мороз, спеціально для УП