Как восстановить справедливость? Шаг первый - реанимация прокуратуры

Ми недооцінюємо роль прокуратури в нашій країні. А дарма, бо для багатьох вона відіграє – буквально – доленосну роль. Адже прокуратура – це один з органів держави із чи не найширшим колом повноважень:

– вони мають повний контроль над усіма кримінальними переслідуваннями в державі через новостворений електронний Єдиний реєстр досудових розслідувань: право розпочинати та припиняти будь-яке кримінальне провадження, яке знаходиться в їхньому розпорядженні або в розпорядженні іншого правоохоронного органу: міліції, податкової міліції, СБУ;

– вони самостійно вирішують про початок кримінального переслідування, і таким чином вирішують, що в остаточному варіанті попадає на стіл до судді;

– в Україні один із найбільших відсотків обвинувальних вироків у світі – неухильно більше 99%; у середньому в країнах Заходу – 85-90%. Це свідчить, що прокуратура має вплив на суддів, що неформально підтверджують самі судді;

– їх також називають четвертою гілкою влади. І так є de facto, однак бути не повинно.

З радянських часів дуже мало що помінялося.

На сьогодні ми маємо 1) гіганта із широкими повноваженнями, 2) централізованою та близькою до воєнної структурою, 3) відсутність свободи в прийнятті рішень середньою ланкою, 4) вкрай низькими зарплатами та роздутим штатом співробітників у порівнянні з європейськими країнами.

Оголила всі ці проблеми революція, коли прокуратура була використана як інструмент репресій та залякувань проти громадян та їх прав.

Основним бар'єром для фундаментального реформування прокуратури й приведення її в сучасний вигляд протягом 22-х років була відсутність волі всередині відомства та зацікавленість вищої політичної верхівки мати "слухняний" правоохоронний орган із широкими повноваженнями.

Найбільший спротив завжди викликали:

– Ініціатива усунення загального нагляду та повноважень поза межами кримінального судочинства: наприклад, право вступати в судові спори із приводу великих земельних ділянок або підприємств. Тут українській прокуратурі навіть довелося підтримувати Росію в 2011-12 роках у Раді Європи в просуванні Рекомендації щодо ролі прокурора поза межами кримінального судочинства, щоб хоч якось виправдати збереження цієї типово радянської функції;

– Ідея щодо спеціалізації: спеціалізація на корупційну тематику розслідувань, фінансові злочини й таке інше. Очевидно, тут найбільшу пересторогу викликало те, що прокурори дивитимуться в "непотрібному" напрямку;

– Ініціатива зменшення кількості кадрів та підвищення їх якості: велика кількість працівників із низькими зарплатами полегшує управління та залежність кадрів від верхньої ланки, але в той же час залишається дуже вибухонебезпечною "сумішшю".

Отже, прокуратура, як головний орган по здійсненню кримінального переслідування, має бути реформованою.

Ключові напрямки реформи прокуратури

1. Збільшення прямого впливу громадян на прокуратуру.

По-перше, для такого "зближення з народом" прокуратура повинна публічно й регулярно звітувати про виконану роботу та витрачений бюджет прокуратури, а саме – розкриті великі кримінальні схеми, злочинні організації та корупцію у верхівках. Це підвищить рівень до віри до цієї інституції.

Усе решта, у тому числі й статистика, на складання якої прокурори, за моїми підрахунками, витрачають щонайменше 1/3 свого часу, нікого не цікавлять і про рівень "успішної боротьби зі злочинністю", як помилково вважають деякі прокурори, не говорять.

По-друге, у кримінальному процесі має діяти стримування – наприклад, Велике журі присяжних. У тих же США після кожного арешту прокурори на протязі максимум 10 днів повинні представити справу Великому журі. Це – суттєвий фільтр від сфабрикованих і замовних справ.

По-третє, обрання генерального прокурора шляхом прямих всеукраїнських виборів. Такий крок вимагатиме змін до Конституції.

По-четверте, впровадження системи реєстрації злочинів он лайн. Починати можна з деяких видів злочинів, однак це дозволить зменшити суб'єктивний фактор при прийнятті заяв та автоматизує систему реєстрації злочинів.

2. Запровадження предметної спеціалізації в прокуратурі.

За таким принципом побудовані прокуратури всіх західних країн.

Ідеться про відділи боротьби з корупцією, арештом та відмиванням коштів, фінансових злочинів, мафії/організованої злочинності, наркотиків, убивств і інше – залежно від потреб регіону або міста.

Прокурори повинні вести справу від початку до кінця та про-активно працювати зі слідчим для пошуку злочинців.

3. Зміщення акценту на пошук та конфіскацію злочинних активів майна.

Більшість злочинів у сучасному світі вчиняються заради великих прибутків, коштів, майна. Однак в Україні пошук та арешт вкрадених коштів майже ніколи не є пріоритетом.

В європейських державах функціонують підрозділи прокуратури, які займаються лише пошуком і замороженням активів, оскільки це важлива кропітка й складна робота. Закон "Антимафія" – арешт активів, законність походження якого особа довести не може, наприклад, надто дорогий авто, яхта тощо – було прийнято навіть у Албанії.

4. Оптимізація персоналу.

А) Зменшення кількості прокурорів за рахунок ліквідації напрямку загального нагляду та напрямку слідства – це близько 3,5 тисяч співробітників. Сьогодні в Україні одна з найбільшої кількості прокурорів з одними з найнижчих зарплат, за даними Ради Європи.

Б) Перепрофілювання ряду діючих прокурорів на напрямки, що їх зазначено в пунктах 2 та 3.

5. Відкритий конкурс на посади в прокуратури.

У цьому конкурсі повинні мати можливість взяти участь усі без винятку юристи, і лише після зарахування проходити практичні тренінги. Тут повинно бути місце для перевірки кандидатів на детекторі брехні.

6. Етика прокурорів.

Дуже важливо існування дієвого етичного кодексу поведінки прокурора – заборона висловлювати думку щодо конкретних справ або вини підозрюваних публічно, заборона отримувати подарунки понад певний ліміт, заборона вищестоящих прокурорів впливати в прийнятті рішень у справах нижчестоящими й так далі – а також його втілення через систему дисциплінарних проступків.

7. Антикорупційний орган усередині відомства.

Основою для його роботи має стати правило "віслбловер": заохочення до конфіденційного повідомлення про факти корупції всередині відомства.

Для розслідування таких інцидентів у прокуратурі має існувати спеціалізований підрозділ, який матиме доступ до робочих комп'ютерів, офісів усіх співробітників прокуратури, та рапортуватиме безпосередньо Генеральному прокурору.

8. Незалежність прокурора та забезпечення справедливості та неупередженості в притягненні особи до кримінальної відповідальності.

Основний акцент у подальших тренінгах усіх прокурорів повинен бути в напрямку "справедливості кримінальних переслідувань", як це є у всіх західних країнах. Допомогти в цьому мають присяжні Великого журі. У США вони перед складенням обвинувального акту прокурором проти конкретної особи подають його на розгляд Великому журі присяжних. Це працюватиме як стримування для прокурорів від сфабрикованих або замовних справ.

Назар Федорчук, к.ю.н., спеціально для УП