Коррупция как ржавчина...

Що найбільш заважало, стояло на перешкоді державі Україна й сущим у ній українцям, стати однією з найбільш прогресуючих держав Європи й світу, за 23 роки відновленої державності?

Кожен на це питання відповість по-різному, бо скільки людей, стільки й думок. Але чи не є однією з головних помилок те, що ми частенько намагаємося знайти причини "поразництва" в наслідках того, що відбулося – не бачачи впритул причин.

Чи була серйозна спроба за підтримки громадянства повністю замінити стару систему до останнього часу? – Ні! І тільки його величність Майдан цю спробу робив, намагаючись завалити стіну "вчорашнього" світу й почати не реконструкцію, а побудову ледь не з "чистого аркуша", нового.

У першу чергу, це стосується питання кадрової політики в державі – від найвищого рівня до найвіддаленішого українського хутора. Адже в цій надважливій проблематиці є аксіоматична основа – кадри, які дійсно вирішують ледь не все.

Найбільш кричущим фактом є те, що кадрова політика в Україні опісля першої хвилі Революції анітрохи не змінилася.

Отже, власне, нічого не змінилося.

Змінилася, зрозуміло, риторика, але одних і тих же самих людей – людей навіть не вчорашнього, а позавчорашнього дня. Вони готові виголошувати, пропагувати будь-які ідеї, проекти, плани. Вони звиклі. Гадаю, їм навіть не дуже важливо, під яким прапором сидіти в зручному кріслі – аби з підігрівом, аби при такій рідній Владі.

Корупцією пронизана вся велика наша країна, по вертикалі – зверху до низу. Купівля посад, хабарництво – велике, середнє, дрібне, але хабарництво...

Невже головним і найчастіше почутим та вживаним словом-питанням, стало "Скільки"? Чи ми, українська спільнота, несемо провину в тому "що маємо те, що маємо"?

Так, бо не потрібно давати хабарі й відтак – брати.

Але риба, все-таки, гниє з голови. Без всеохоплюючої, відкритої, прозорої люстрації, змін не буде. Можемо ж ми, українська спільнота, привести до влади нових, патріотичних, чесних державників? Можемо! Давайте зробимо саме так!

А поки що – корупція як іржа, роз'їдає "тіло" держави. Фактів, прикладів, безліч.

Корупція, від латинської corrumpere – псувати. От усе в нас і пронизане непоясненною зіпсованістю.

Дуже-дуже давно у велику добу Київської Русі апостол Андрій казав, що на цій землі засіяє благодать Божа. Так буде! Бо із цих, прапраукраїнських земель рушили в широкий світ арії, несучи світло високого Духа. На наших теренах заіскрилася на увесь світ Трипільська культура, та й Кам'яна Могила – також на цій землі.

Джерела, радше потічки-струмені розіллються по всіх усюдах саме з України. Отоді й прийде загибель і корупції, як складовій, з того чорного списку чорної доби.

Але починати потрібно кожному із себе. Бо недарма було сказано: "Хто, якщо не Я…"

P.S. Почав читати чудовезну збірку поезій "Місце Сили", щирого і глибоко – духовного Павла Щириці… Куплет в тему:

"Місце Сили – там, де зникає сум,

Місце Сили – там, де зростає віра,

Місце Сили – це коли Духу струм

Хтось запускає прямо тобі під шкіру."

Андрій Буткевич, спеціально для УП