133 демона коррупции

Ми звикли використовувати слово "корупція" лише в одному значенні – підкупу, використанні своєї посади для збагачення або отримання інших благ.

Між тим, обсяг цього явища значно ширший – варто звернутися до етимології слова. Corrumpere, corruptio – це псування взагалі, і вужче: наявність конфлікту між суспільним інтересом та інтересами бюрократичного апарату.

Боротися з корупцією – це не тільки ловити хабарників через мічені купюри, це ще й створення системи, в якій буде неможливо брати хабарі.

Така система має бути прозора, ефективна та логічна. Громадянин має робити тільки ті дії та платити лише ті гроші, які потрібні для отримання реальних послуг.

Вигадування послуг, ускладнення бюрократичних процедур – це набагато гірша корупція, ніж банальний хабар даішнику на дорозі.

В другому випадку мова іде про неформальний штраф. В першому – про створення передумов такої неформальності.

В Україні створено дивний механізм контролю за людьми, які ідуть на держслужбу. Варто зазначити, що основна задача цього механізму – не так завадити поганим людям стати чиновниками, як створити додаткові перешкоди хорошим людям з вулиці, а також "змастити" величезний бюрократичний апарат.

Причому змастити не так хабарями, як непотрібною роботою – адже не секрет, що роздута українська бюрократія для самоствердження потребує постійного підживлення.

Взяти довідку в одної служби, затвердити її в іншому управлінні, віднести в третій департамент на сьомому поверсі, засвідчити нотаріально отриманий реєстраційний номер, і принести його в десятий відділ. Десь в цьому процесі обов’язково прийдеться заплатити – тому ж таки нотаріусу.

Хочете стати держслужбовцем – готуйтеся підписати безліч форм та декларацій за суворо встановленою формою. Від руки написана автобіографія в довільний формі – аж ніяк не в довільний, а відповідно чітких рекомендацій.

Готуйтеся багато разів фотографуватися, підписувати безліч згод на обробки персональних даних, на ознайомлення з правилами. І головне – готуйтеся до проходження медичної комісії для отримання медичної довідки 133-о – "для допуску до держтаємниці", хоча в 95% випадків претендент до кінця життя не дізнається щонайменшої державної таємниці.

Проходити медичний догляд необхідно відповідно до наказу №578 від 30.07.2012, підписаного Раїсою Богатирьовою, і направленого на виконання законів по боротьбі з корупцією.

У відповідних законах вказано лише необхідність певного медичного обстеження, тож цей наказ – єдиний документ, який регулює потвору 133-о.

Коротко висновки про виконання цього наказу та результат для держави.

Перше. В наказі, попри його "антикорупційність" закладено корупційну складову – зокрема, претендент на державну посаду має отримати два сертифікати – від психіатра і від нарколога.

Розроблено список організацій, які можуть видавати такі сертифікати, і в будь-якій поліклініці міста Києва вам назвуть дві адреси – на Ентузіастів і на Васильківській – де можна ці сертифікати отримати.

Насправді, видати їх можуть в десятках медичних закладів, однак називають саме ці...

Наприклад, на Васильківській знаходиться ТОВ "Консиліум Плюс", яке за 200 гривень видає два цих сертифікати. Цьому передує п’ятихвилинна розмова з лікарем, на кшталт "в дитинстві не хворіли? Головою не ударялися?".

Жодним чином не можна ставити під сумнів професіоналізм лікаря, однак сама процедура, її швидкість, і головне – обов’язкова оплатність – викликає величезні сумніви щодо ефективності такого бар’єру.

Друге. Наказ перешкоджає не так корупції, як професійній діяльності претендента. Замість того, щоб займатися справами, доведеться витратити не менше трьох днів на проходження абсолютно беззмістовної перевірки.

Перший день – отримати формуляр і перелік всіх лікарів. Якщо пощастить – в цей день зробите рентген – далеко не в усіх поліклініках він працює, доведеться побігати, і пройдете пару лікарів – хірург, офтальмолог.

Наступний день зранку – аналіз крові. І залишок лікарів – отоларинголог, невропатолог і так далі. І третій день – з результатами лабораторних аналізів можна отримати "висновок" комісії – "придатний".

Третє. Здавалося б – чому ж так складно за пару годин пройти медичну комісію? Відповідь криється в системі державної охорони здоров’я. Отримати довідку можна лише в державних закладах, а в них спеціалісти працюють за специфічною "шахматкою".

Хірург – з 10.00 до 14.00, а офтальмолог – з 14.00 до 18.00. Плюс черги. Плюс хірург "має бути на місці, значить десь вийшов, почекайте". Пройти медкомісію за один день нереально, щонайменше – два дні, за умови везіння та блату.

Четверте. Тисячі лікарів, замість того, щоб працювати із хворими, займаються повною, абсурдною та ідіотською роботою. Зокрема, відписують на формулярах, що претендент може бути державним службовцем.

При цьому цікаво, що критеріїв "негодності" у хірурга чи офтальмолога немає, це суперечить Конституції та іншим законам, – тобто вся ця бюрократична процедура існує винятково для виправдання "апарату" і заробляння пари сотень гривень через сумнівні структури.

П’яте. Звичайно ж, існує немала кількість "вікон", адже не будуть кандидати на міністрів чи заступників міністрів витрачати два-три дні на бігання по поліклініках. Вартість "безплатної" і швидкої довідки – 150 гривень. Нібито дрібниця, однак платити її приходиться просто так, без логічних причин і пояснень.

Ситуація із довідкою 133-о – це лише один з тисяч прикладів неефективного бюрократичного апарату України.

Мільйони податків, тисячі годин витрачаються на утримання структур, які займаються непотрібною роботою.

Проходження цієї медичної комісії жодним чином не впливає на можливість обіймати державну посаду. Серйозні проблеми – психічного характеру – вона не виявляє, але натомість примушує людину обходити спеціалістів, висновок яких ніяк не впливає на подальшу роботу.

Питання професійної придатності до державної служби повинно містити лише одну позицію – реальне психіатричне обстеження. Бажано ще звичайно, інтелектуальний рівень перевіряти, але це вже захмарна вимога.

Таке обстеження необхідно максимально автоматизувати, перевівши у формат тестів. І тоді справді отримаємо бар’єр для шизофреніків, клінічних ідіотів тощо.Будь-які інші обстеження не можуть запобігти корупції, навпаки – вони стають лише причиною для корупції.

І цікаво, що конкретно цей приклад можна вирішити дуже легко – новий міністр охорони здоров’я має відмінити наказ Богатирьової.

Замість нього можна ввести в дію новий, написаний спеціалістами, який міститиме прозорі і адекватні вимоги до стану здоров’я претендента. Для цього непотрібні тижні і місяці роботи, достатньо пари днів. І одним корупційним наказом стане менше.

Артем Біденко, для УП