Стратегия противодействия агрессору

Україна потребує якнайшвидшого укладання угоди з NATO щодо проведення спільних навчань на території України.

Відповідну петицію зареєстровано на сайті петицій Білого Дому.

Очевидно, це буде довгий шлях бюрократичних формальностей, але його треба пройти швидко. Очевидно, буде шалений спротив Росії. Але і це треба здолати.

З Путіним треба бути максимально жорстким. Не закликаю до війни. Але протидія Путіну має бути принаймні симетрична тим діям, які чинить він. Це змусить його замислитись і хоча б не відчувати зневагу до суперника, себто до нас.

А щоб викликати його "повагу", потрібно діяти більш жорстоко, ніж діє Путін. Лише так можна його поставити на місце. Лише таку мову він розуміє.

Путін і Янукович – дуже схожі персоналії, хоч виглядають по-різному і мають різні долі. Але у трьох своїх головних рисах вони подібні. Це принципові для них риси, які є основою їхнього психотипу і водночас – головними "інструментами" взаємодії зі світом.

По-перше, відсутність традиційної моралі. І навітьне стільки моралі, як того, що у російській мові називається словом "нравственность", а українською інколи перекладається як "доброзвичайність".

По-друге, психологія хижака. Основний мотив поведінки і взаємовідносин із оточуючим світом – показати силу, придушити, стати "королем гори". Будь-які переговори чи компроміси ці персоналії можуть сприймати лише тоді, коли вони вигідні для їхньої гри.

Наприклад, коли потрібно зірвати міжнародну операцію із повалення диктаторського режиму десь на Близькому Сході, чи коли розмови про порозуміння починаються після того, як попередні методи – розстріли і катування – не подіяли.

А допоки ще є вірні військові і ресурси – душити, розводити, опускати.

А на телекамери ніжним і вкрадливим голоском, із моналізівською посмішкою розповідати, що ніяких протиправних дій немає, що ми "взагалі друзі і партнери", і тут ми переходимо до...

По-третє, брехня. Це інструмент, чи то здатність, спосіб взаємодії зі світом, спосіб жити, яким досконало володіють як Янукович, так і Путін. В принципі, брехня є породженням двох перших пунктів – вона є звичним щоденним інструментом хитрого хижака без моралі.

У кожного з брехунів була і своя альма-матер. У Януковича – босяцька "школа" і тюремні університети. Путін є спадкоємцем радянської системи, в основі якої стояла грандіозна брехня, а все інакомисляче глушилося, ліквідовувалося, вилучалося.

Зараз суспільство стало більш відкритим до інформації, і з усіх сторін просотується Інтернет. Проте, і з цим левіафаном Путін теж веде спаринг, винаймаючи тисячі тролів, чи закриваючи популярний блог Навального із формулюванням "за екстремізм".

Власне, до чого ці паралелі?

Для того, щоб показати, що ми вже маємо досвід успішної боротьби з "Путіним" в Україні. І секрет перемоги над ним єдиний – непоступливість злу.

Автор – не спеціаліст з психології, але мені видається, що схожим чином відбувається сутичка між людиною і вовком. Ви або здолаєте вовка і він побіжить зі скавулінням, або ж переможе вовк, і тоді лише йому вирішувати, на чому зупинитись – відгризти вам руку чи зжерти цілком.

Спробуйте бути поступливим з вовком – побачите, що з цього вийде.

То що варто робити?

Перше – спільні навчання України і NATO на території України.

США і ЄС мають застосувати максимально жорсткі санкції до Росії – заморожування активів широкого кола осіб, наближених до Путіна, відмова від російських товарів і, наскільки це можливо, – енергоносіїв.

Обов’язково – заборона в’їзду на територію США і ЄС окремим особам, порушення питання про виключення Росії не лише з G-8, а і з Ради Безпеки ООН.

У цій ситуації шкода звичайних російських громадян, але вони самі собі зможуть допомогти і прискорити визволення, зрозумівши, що проблема – це не "зовнішній ворог", а той, хто ними керує.

І ще важливий момент. Про ядерну загрозу. Тут логіка проста: якщо Путін готовий розпочати ядерну війну, то він – не сповна розуму. А щодо такої людини не може бути жодних застережень: такий тип може розпочати ядерну війну вже сьогодні без будь-якого формального приводу. Або завтра, коли на нього "натиснуть".

Я все ж вірю в те, що Путін божевільний, а всі розмови і натяки про ядерну загрозу, що лунають, у тому числі з вуст путінських телеведучих, – то поєднання залякування, шантажу і брехні.

Не можна виправдовувати бездіяльність і поступливість злу загрозами, що існують у реальності чи у головах. Загрози нікуди не дінуться. Зло буде вважати нас "лохами" і розширювати сфери прикладання своєї сили.

Віктор Гречин, науковий співробітник, Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, для УП