Как провести люстрацию судей

Після повалення злочинного режиму Віктора Януковича постало питання очищення країни від представників дикторської влади.

Але як це зробити, поки що немає одностайної думки. Громадські активісти та правники висловлюють різні точки зору.

Одні виступають за негайну люстрацію старих кадрів, а інші закликають діяти виважено, не порушуючи закон. Особливо, якщо йдеться про звільнення з посад суддів.

Складність процедури

Відповідно до закону "Про судоустрій і статус суддів", служителі Феміди мають спеціальний статус, а гарантії їхньої незалежності передбачені Конституцією в статтях 124-130, та міжнародними документами.

Існує складний порядок обрання та звільнення їх із посади. Забезпечують цей процес суддівські органи – Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), Вища рада юстиції (ВРЮ), парламент та президент.

"Просто так звільнити суддів за загальним порядком неможливо, –упевнений експерт Центр політико-правових реформ Олександр Банчук. – Адже тут важливо зробити все законним шляхом, залучивши до цього процесу ВККС та ВРЮ із оновленим після проведення люстрації складом".

Щоправда, такий метод очищення судових лав від людей, які віддано прислуговували режимові Януковича, потребує чимало часу.

Наприклад, для обрання нових представників ВККС слід провести позачергові з’їзди суддів, представників юридичних вишів та наукових установ, які делегують 8 з 11 кандидатів до цих органів.

Інших членів призначають міністр юстиції, Омбудсман та голова Державної судової адміністрації України.

Те саме стосується і формування нового складу ВРЮ, до якого входять три кандидати, обрані не лише на зазначених заходах, а й на з’їзді адвокатів України.

Стільки ж членів призначає парламент та президент. Та ще двоє представників обираються Всеукраїнською конференцією працівників прокуратури.

Автоматично до ВРЮ входять голова Верховного Суду України, міністр юстиції та генеральний прокурор. Усього – 20 членів.

В цілому ця процедура може розтягтися за часом від трьох місяців до півроку.

Чи згодне стільки чекати громадянське суспільство, яке потребує негайного очищення судової системи від тих, хто ще вчора виносив рішення про арешти сотень закатованих правоохоронцями мітингувальників євро- та автомайдану?

Очевидно, що ні. Але цього вимагає процедура звільнення суддів.

Виконавці політичних замовлень

Щоб хоч якось її прискорити, правозахисники пропонують спершу звільнити з адміністративних посад голів судів та їхніх заступників, що досить швидко можна зробити у Верховній Раді.

"Саме через них виконувалися політичні замовлення", – переконаний голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

І він має рацію, оскільки на чільні посади у судах останнім часом призначали людей, відданих політиці юриста режиму Андрія Портнова, який, попри свою втечу з України, досі є членом Вищої ради юстиції.

Цей орган відіграє ключову роль у процесі адміністративних призначень голів судів та їх заступників.

"Інших суддів потрібно притягувати до відповідальності за конкретні дії щодо виконання політичних замовлень.

Якщо звільняти їх одних махом на підставі спеціального люстраційного закону, який не буде відповідати Конституції і європейським стандартам, усі вони виявляться "жертвами" і за якийсь час Європейський суд з прав людини стане на їхній бік", – наголосив експерт ЦППР Олександр Банчук.

Закордонний досвід

Сигналом для таких пересторог може стати рішення ЄСПЛ у справі звільненого попередньою владою судді Верховного Суду України Олександра Волкова, якого, до речі, позбавили мантії із дотриманням усієї процедури, – рішеннями ВККС, ВРЮ та парламенту.

Проте, тут не обійшлося без порушень закону. Адже фактично його звільнили за надуманими звинуваченнями через небажання прислуговувати режиму Януковича.

Тому ЄСПЛ задовольнив вимоги заявника Олександра Волкова та зобов’язав Україну не лише поновити його на посаді, а й виплатити йому чималу суму компенсації.

"З огляду на цей прецедент не виключено, що звільнені під час люстрації судді теж будуть звертатися із позовом до ЄСПЛ. У разі задоволення їхніх вимог, Україна може втратити на виплаті компенсацій мільйони доларів бюджетних коштів", – зазначає співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

Цікаво, що в Грузії, де не так давно відбулася демократична революція, люстрація суддів проходила досить жорстко.

За словами Давида Саакашвілі, брата тодішнього грузинського президента Михайла Саакашвілі, який очолював грузинську Вищу школу суддів, була проведена повномасштабна чистка старих суддівських кадрів.

"На місця колишніх хабарників прийшли молоді юристи, які отримали достойну фахову освіту та пройшли спеціалізоване навчання", – продовжує він.

Чи можна подібне здійснити в Україні? Важко сказати, адже, на відміну від Грузії, де всього працює 280 служителів Феміди, у нас дуже великий суддівський штат – близько 8 тисяч осіб.

І одразу прибрати їх усіх без нанесення шкоди роботі судової системи фактично неможливо. Тому правозахисники пропонують поступово проводити очищення судів від недобросовісних кадрів.

Такий величезний об’єм роботи не вдасться провести зусиллями лише одного Люстраційного комітету, який досі працює на громадських засадах…

Леся Шутко, Центр інформації про права людини, для УП