Евромайдан-2014

"Та у нас головиха у Лютежі обнагліла вкінець. Була за Ющенка, тепер в Регіонах. Дом собі такий построїла... Дочці порше купила, сама на каділаку їздить...  Ніхто її не вижене".

(З розмови з людиною на Майдані).

Перший етап нашої революції завершився.

Влада не пішла на жодні поступки: винних у побитті не заарештовано, Раду не розпущено, Кабмін не відставлено, президент не пішов з посади. Чия у цьому вина, нехай розбираються історики - нам треба йти далі.

Влада Януковича тримається на двох китах.

Перший - це державна машина, що опирається на закон як джерело: посада Президента, контроль над Верховною Радою, судами (у тому числі Верховним і Конституційним), ОДА і РДА, МВС, Генпрокуратура і СБУ.

Другий - це груба фізична сила, основою якої є гроші і страх: це Партія регіонів як клан і бандити-"тітушки", готові на все.

Як протидіяти цим двом джерелам сили Януковича? Як бути ефективними не тільки сьогодні, але й цілий наступний рік?

Сам Майдан

Україна потребує Майдану. Євромайдан є символом сили суспільства, місцем творення нової країни, майбутнім судом для Януковича.

Євромайдан - це територія, вільна від влади Хама, це - фортеця волі. Це - місце юридичного, медицинського, публічного самозахисту.

Будуть ті, кого режим захоче ув"язнити чи вигнати з України - вони завжди повинні мати тут безпечний намет.

Євромайдан - це університет волі. Сюди повинні приїжджати люди зі всієї України, щоб навчитися найкращих методів боротьби і саморганізації, скоординувати дії, поділитися своїм досвідом.

Тут - місце духу, освячене кров"ю студентів, журналістів, арештованих. Тут - лабораторія ідей для майбутньої України.

Євромайдан - це місце пам"яті. Місце, де ми маємо свідчити, щоб провести люстрацію - очистити Україну від нахабних чиновників, суддів, прокурорів, міліціонерів, податківців.

Тут ми маємо зібрати доказовий масив для того, щоб заборонити Партію регіонів як злочинну організацію - розібратися з бізнесом Сім"ї, намалювати "племінне дерево" донецьких чиновників у владі, назвати кожного поіменно.

Команда Євромайдану повинна з холодною головою вирішити його організаційні питання.

Як зробити Євромайдан ефективно діючою господарською одиницею, з прозорим обліком пожертв та витрат? Яким має бути його периметр для найкращого захисту? Як скоординуватися з Євромайданами по всій країні і всьому світі? Як зробити так, щоб Майдан простояв за потреби ще цілий рік?

Яким має бути його самоуправління Євромайдану, як зняти конфлікти? Два крила - політичне і громадське - повинні знайти свій modus vivendi. Потрібний спільний періодичний круглий стіл, де обидві частини протесту розроблятимуть план і узгоджуватимуть дії у Києві і по всій Україні.

Київ: вільна столиця

Київ є містом, яке підтримує Євромайдан - але чи ефективно використовується ця підтримка? Чи відчувається вона вже за кількасот метрів? Тут - величезний простір для дій.

Місто Київ не має влади. Опозиція має висунути єдиного кандидата на міського голову, погодивши його з громадськістю, а ще краще - підтримавши громадського кандидата. Визначити його треба на київських праймеріз.

Якщо ЦВК проігнорує волю громади, треба провести громадські вибори і голови, і Київради, відповідно до закону. Це — модель зміни влади в країні.

Київ є містом, у якому платиться найбільше податків - районні столичні ДПА збирають грошей на рівні деяких обласних. Те саме стосується і репресивних інституцій, котрі координуються саме тут.

Тому треба продовжувати практику як структурних, так і персональних пікетів. Чим гуртожиток "Беркуту" гірший за фазенду Медведчука?

Київ - це не тільки сам Майдан. Борщагівка, Святошин, Березняки, Поділ, Оболонь, Дарниця, Русанівка, Осокорки мають отримати власні міні-Майдани, місця збору громади, дискусії та інформування, тиску на місцеву владу. Передмістя - Бровари, Бориспіль, Обухів, Боярка, Вишневе, Буча, Ірпінь, Вишгород - чекають на дію.

Звільнення України

України критично потрібна дія на місцях. Сила влади - не у Києві, а в містечках і селах, де бідність і безнадія вкупі з грубим насильством є її опорою.

Начальник районної міліції, районнний прокурор і голова районного суду вершать долі простих смертних не гірше за панів, котрі забивали кріпаків до смерті.

Посада голови РДА, разом з ними, мають стати "електричним стільцем": представляти таку владу має бути соромно, незручно і шкідливо не тільки для карми.

Кожен представник місцевої влади має зрозуміти: він - під пильним оком громади, він має понести відповідальність.

Саме на місці треба збирати інформацію про незаконно засуджених і побитих людей, незаконно розпродану землю, украдені і порізані підприємства - з конкретними прізвищами відповідальних за це.

Окрема тема - фальсифікатори виборів у дільничних та окружних виборчих комісіях.

Місцеві активісти зазвичай - беззахисні: легше місяць стояти на Майдані, аніж провести один 30-хвилинний пікет у Краматорську, Коломиї, Баришівці, Іллічівську, Мукачеві.

Тому самооборона має дуже велику перспективу саме на місцях - в селах, містечках, містах. Вони мають захистити місцевий бізнес від хабаровимагачів і від "добровільних пожертв" на Партію регіонів, яка планує за ці гроші купити наступні вибори.

Рух "Вільні люди" 29 грудня 2013 року закрив центральний офіс Партії регіонів на вулиці Липській на замок.

Ця партія повинна на місцях відчути, що час банального грабунку - минув.

Економічний та публічний тиск на депутатів Львівської міської ради дав свій результат: фракцію ПР розпущено. Цей позитивний досвід треба повторити в районних та міських радах по всій Україні.

Насамкінець

Попереду - тяжка і тривала боротьба. Будуть і побиття, і кримінальні справи на "терористів", і підкинуті бомби, патрони і наркотики, і провокатори зі свастиками, і "тушки" з "тітушками".

Влада робитиме все, щоб поділити нас і нацькувати один на одного, щоб розчарувати, залякати, зрештою - змусити засудити Євромайдан і відмовитися від нього.

Бандера і Ленін з Сталіном, мова і голодомор, Велика Вітчизняна, геї і лесбіянки, аборти і легалайз - все це буде використано проти нас.

Не забуваймо про Кремль, котрий грає на розкол України.

Від ефективності нашого протесту залежить те, чи ввійдуть на нашу землю "миротворці", а чи ми доб"ємося зміни влади в законний спосіб, а бандити постануть перед судом.

І одного Януковича для цього буде не досить - відповісти мають десятки тисяч паразитів.

Можливо, боротьба не закінчиться у березні 2015-го. Можливо, ця влада впаде швидше. Але не чекамо чудес - а готуймо зміну правил гри. Щоб хамократія не повторилася ніколи.

Остап Кривдик, політолог, активіст, для УП