ЧП: неопределенное состояние

– Не введуть вони ніякого надзвичайного стану, армія ніколи не піде проти народу! – категорично говорить знайомий військовий автору цих рядків.

– Добре, а якщо вас змусять, пригрозять звільненнями, можливо й тортурами – ти не будеш виконувати наказів? – нав'язливо перепитуємо.

– Не буду! Я присягав українському народу, присягав своїм батькам, друзям, тобі, – холоднокровно відповідає він.

Попри весь цинізм, який накопичувався останніми тижнями й внутрішні сумніви, цьому хлопцеві таки хочеться вірити.

*   *   *

Новою страшилкою стали повідомлення про можливість введення надзвичайного стану в Україні.

Між людьми немає паніки, але як мінімум – це нова тема для розмов і дискусій мільйонів українців.

Варто подякувати Луганській облраді та Кримському парламенту, котрі закликають Віктора Януковича про таку дію.

Не можна обійти в подяці міністра юстиції Олену Лукаш, котра погрожує надзвичайним станом, якщо протестувальники не звільнять Мін'юст.

Попри це, президент в нещодавній телефонній розмові запевнив президента Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу, що вводити надзввичайний стан у країні ніхто не збирається.

Про неможливість прийняття НС в один голос нещодавно заявляли й регіонали. Зокрема, Ганна Герман запевнила, що на зустрічі президента з Партією регіонів 25 січня в АП цієї теми не піднімали. "Зараз мова йде про напрацювання поправок до тих законів, які були прийняті 16 січня і які викликають певні дискусії ", – заявила Герман.

Запровадження надзвичайного стану в Україні – тема дуже суперечлива, котра не піддається критиці.

Та, врешті, владі стає все складніше боротися із протестами, які вийшли за межі Києва й Західної України.

Піднімаються такі порівняно спокійні міста, як Дніпропетровськ та Запоріжжя. І, вочевидь, це ще далеко не кінець.

Компромісу президента з опозицією наразі не досягнуто й на горизонті нічого хорошого не спостерігається. Мало того, що пропозиції Віктора Януковича нагадують кісточку для розколу трьох лідерів опозиції, вони ще й губляться в часі, адже запізнюються на декілька тижнів і зараз не відповідають вимогам людей.

Як не крути, та попри всю абсурдність запровадження НС, хтозна чим усе закінчиться й до чого може дійти.

Автор цих рядків проаналізував закон Україні про правовий режим надзвичайного стану і його пристосування до нинішніх умов.

У разі чого?

Згідно з документом, НС може бути введеним у разі:

– виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права й свободи, 4-та стаття, 4-й пункт;

На жаль, закон не передбачає, з якого боку насаджується це насильство, і хто обмежує права й свободи.

– спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства, 4-та стаття, 5-й пункт;

– необхідності відновлення конституційного правопорядку й діяльності органів державної влади 4-та стаття, 7-й пункт;

Ці два пункти не варто коментувати.

Окрім цього, за великим бажанням, до нинішньої ситуації можна приписати також другий пункт 4-ї статті: здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об'єктів життєзабезпечення.

Іншими словами, у влади всі козирі в руках. Кожен із перерахованих пунктів, байдуже на об'єктивність, буде для них виправданням. Хто повірить цим виправданням – уже окреме питання.

Ухвалення

Надзвичайний стан можна вводити як по всій Україні, так і в окремих її місцевостях за указом президента. Далі справа доходить до ВР, яка повинна його затвердити впродовж двох днів.

Як зазначається в законі, у разі вищезгаданих підстав, тобто передбачених пунктами 2-7 статті 4 – президент України повинен звернутися до людей зі зверненням через ЗМІ, або в інший спосіб із вимогою припинити протиправні дії впродовж встановленого часу й попередити про НС.

Тут чітко вказано, що робить це президент. Не РНБО, не Мін'юст, не кабмін – про це повинен повідомляти Янукович.

І, звичайно, повинно бути попередження. Тільки після цього, якщо ситуація залишається кризовою, вводиться НС.

Процедура

Пропозиції щодо введення надзвичайного стану подає Рада національної безпеки й оборони України.

Президент видає указ, у якому обґрунтовує необхідність такої дії, визначає межі території дії надзвичайного стану, зазначає строк, вказує надзвичайні заходи, надає відповідні повноваження органам державної влади, військовому командуванню, а також органам місцевого самоврядування.

Усе це затверджує парламент і негайно оголошує через ЗМІ.

З огляду на голосування 16 січня, депутати можуть затверджувати НС ледь не через електронну скриньку, аби пан Олійник був у залі для правильного підрахунку 235 голосів.

Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більш як 30 діб і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях. У крайньому випадку – 90 днів у деяких регіонах.

Чим він небезпечний?

Для більшості НС асоціюється з комендантською годиною. Та це лише краплина в морі.

Режим НС надає органам влади, військовим і правоохоронцям необмежені права. Для громадян усе навпаки – суцільне обмеження прав і свобод. Введення НС означає створення оперативних штабів із числа представників влади, МВС, СБУ та армії, які повинні видавати директиви.

В інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням або кримінальним правопорушенням можуть запроваджуватися такі заходи, 16-та стаття:

1) встановлення особливого режиму в'їзду й виїзду, обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;

2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;

3) посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

4) заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;

5) заборона страйків;

6) примусове відчуження або вилучення майна в юридичних і фізичних осіб.

Це ще не все. Усю картину чудово доповнює стаття 18, себто додаткові заходи.

1) запровадження комендантської години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби);

За яким принципом ці перепустки видаються, деталей немає.

2) перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках – проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу й вантажів, службових приміщень та житла громадян;

Пункт страшний тим, що дозволяє шмагати всіх без вибору. Шмагати жорстоко й безжалісно.

3) заборона призовникам і військовозобов'язаним змінювати місце проживання без відома відповідного військового комісаріату;

4) обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі;

5) тимчасове вилучення в громадян зареєстрованої вогнепальної й холодної зброї та боєприпасів, а в підприємств, установ і організацій – також навчальної військової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин;

6) заборона виготовлення й розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку;

Тобто, вільні й правдиві медіа просто замовчать – і невідомо, чи зможуть потім заговорити.

7) регулювання роботи цивільних теле- та радіоцентрів, заборона роботи аматорських радіопередавальних засобів та радіовипромінювальних пристроїв особистого й колективного користування;

Ніхто не зніме на телефон чи планшет, як битимуть людей… Ніхто.

8) особливі правила користування зв'язком та передачі інформації через комп'ютерні мережі;

Нарешті з'явиться змога контролювати "екстремістський" інтернет. Контроль віртуального обміну інформації – це мрія кожного диктаторського й напівдиктаторського режиму.

Ступінь обмежень не визначена. Влада може просто заборонити доступ до інтернету й мобільного зв'язку.

Застереження

Існує ще 24-та стаття закону про НС, яку в разі прийняття, легко загубити.

"Введення надзвичайного стану не може бути підставою для застосування тортур, жорстокого чи принижуючого людську гідність поводження або покарання, для будь-яких обмежень права на життя, на свободу думки, совісті, релігії в розумінні цих прав і свобод, прийнятому в Міжнародному пакті про громадянські й політичні права й законах України ".

І найважливіше: "Будь-які спроби використати введення надзвичайного стану для захоплення влади або зловживання нею тягнуть за собою відповідальність згідно із законом".

*   *   *

Фактично надзвичайний стан є таким собі оголошенням війни проти власних громадян.

Слово "війна" включає в себе "жертви" і "вбиті". Це один із найнебезпечніших сценаріїв, які підштовхують до громадянської війни й розколу держави.

Певна річ, це найлегший варіант виходу із кризи. Водночас, це падіння до ями, з якої ні Лукаш, ні Клюєв, ні Янукович ніколи вже не вилізуть.

Разом із тим, воно не вирішує жодної проблеми. І із часом протести доведеться придушувати знову.

Звичайно, якщо вони придушать їх першими...

Роман Кравець, спеціально для УП