Протывсихи - за изменения

152 просмотра
Понедельник, 27 января 2014, 15:19
Светлана Залищук
ЦентрUA

Противсіхи – за зміни

Парадоксально, але саме противсіхи, яких так недолюблює опозиція, стали основою Майдану.

Чи то виборці у 2004 році переслухали Вакарчуківське "вимагай більшого", чи то щеплення помаранчевою революцією виявилося надто ефективним, щоб суспільний організм протистояв вірусу засліплення "месією"... Але факт залишається фактом – саме противсіхи розпочали євромайдан 21 листопада, саме вони здебільшого приходять на віче, щоб підтримати євромайдан, і в разі потреби "заганьбти" популізм, який часто лунає зі сцени.

Противсіхи визначилися ще у 2010, що лише нові обличчя не міняють ситуацію, потрібні нові правила. Вони вимагали більшого, ніж опозиція хотіла запропонувати. Частина виборців дозріла до усвідомлення, що миритися з "ми такі як ми є, але все одно кращі, ніж вони" не хоче й не буде. Саме це усвідомлення переродилося в рух за європейську країну.

Більше того – зараз вже очевидно, що майдан з великим відсотком противсіхів перейняв лідерство у сцени. Між сценою та площею були складні стосунки від початку, ще тоді, коли вони стояли в різних місцях: одні на Майдані Незалежності, інші – на Європейській площі. Насправді обидві сторони хотіли бути родиною, але площа готова була віддатися за умови надійного шлюбного контракту, і не хотіла бути зґвалтованою сценою. А сцена схоже й досі не зрозуміла, що Майдан – не жінка, і любить не вухами.

Майдан – це відроджена еліта нації, яку Україна системно знищували протягом 20 століття.

Майдан – це проявлене громадянське суспільство, яке досі існувало в поодиноких громадських організаціях та інтелектуальних гуртках.

Майдан – це та європейська громада в мініатюрі, яку ми хочемо відбудувати по всій Україні.

Майдан – це позитивна мутація нашого громадянського гену. Тому майдан "вимагає більшого".

Проблема лідерства – це одна з ключових проблем євромайдану. Лідер, який потрібен на Грушевського, лідер, який потрібен на Майдані, і лідер, який має прийти на Банкову для швидких та якісних змін, - це три різні лідери. Але країні сьогодні потрібен "три в одному".

Бо саме він зможе загасити коктейлі молотова і вгамувати гарячі голови, а також переконати їх, що Україні потрібен компроміс, а не помста. Бо йому доведеться зрештою стати авторитетом для антимайдану, в стані якого перебуває частина країни.

І насамкінець йому також доведеться взяти на себе тягар всіх болісних реформ. Адже варто лише згадати, що зняти Україну з російської газової голки стане серйозною економічною ломкою, з невідворотнім підвищенням цін на газ для населення, а не підвищенням пенсій та зарплат, як цього можуть очікувати частина протестуючих.

Справжній лідер має зрозуміти й змиритися, що прихід до влади буде неминуче означати подальшу втрату рейтингу, бо змушений буде пропонувати суспільству не те, чого воно хоче, а те, чого воно потребує.

Звісно ж, виклики стоять не лише перед лідерами опозиції, але й перед майданом. Сьогодні наші нарікання на опозицію результату не дадуть. Обидві сторони знають, що якщо не відбудеться щирого єднання виборців, які хочуть змін, і політиків, які ці зміни пропонують, то програємо не лише ми, але й наші діти, які не заслужили на президента Януковича ще на один термін.

Але саме сьогодні відкриваються нові можливості, в умовах, коли країна переживає перезавантаження нової операційної системи - попередня з 2004 року вже не працювала належним чином. По-перше, це нова структуризація соціуму. Ще учора не можна було уявити, що футбольні фанати й, наприклад, інтелектуали в різний спосіб об’єднаються у боротьбі проти тітушок. Це означає, що цінності вищого рівня починають превалювати над нашими консюмеристсько-хата-з-крайними звичками.

Незважаючи на жорстке протистояння на вулиці, а може, саме через нього, сьогодні необхідно засіяти в голови людей нові смисли й запропонувати нові правила гри. Всі вже зрозуміли, проти чого вони. Власне Янукович - єдиний президент, який так чітко дав зрозуміти Україні, чого вона не хоче у 2004 році, і чого вона хоче у 2013 – європейської країни. Тепер стоїть не менш важливе завдання пояснити, що таке європейська країна.

Якщо вдасться, а точніше, коли вдасться прийти до влади, опозиція повинна мати готовий пакет реформ, який можна буде розгорнути у найближчих півроку. Так спрацювала польська "Солідарність". За перших 90 днів новий уряд ухвалив 19 законів, які отримали назву "польські закони", а за півроку була проведена ключова для країни реформа місцевого самоврядування.

У той час, як на сцені бракує спікерів, майдану не вистачає меседжів, а суспільство очікує на бачення розвитку держави, опозиція може одним кроком вирішити всі ці питання. Таким кроком може стати пропозиція творення реформ під лідерством громадянського суспільства.

Аналітичні центри та громадські організації у досить короткий термін можуть напрацювати пакет реформ модернізації України на базі тієї роботи, яку через незатребуваність складали 20 років у шухляди, і за що, власне, удостоїлися почесного звання "іноземних агентів". Експертам не треба платити – експертам потрібно бачити, що робота їхнього життя має шанс реалізуватися.

В опозиції є шанс нарешті залучити громадянське суспільство до вироблення рішень. Робочі групи можуть напрацьовувати реформи на очах всієї країни й у такий спосіб легітимізувати непрості майбутні закони, які доведеться втілювати. Експерти зі сцени майдану, на площах біля ОДА, на майданчиках районних центрів, де збираються люди можуть зачитувати нові проекти законів і основні тези реформ.

Проекти майбутніх законів можна й варто публікувати в усіх можливих ЗМІ для створення змістовної дискусії в країні, яку так довго й системно випікали "шустерівщиною" центральні канали.

Така комунікація може запустити справжню дискусію в суспільстві щодо змін. "Бандитам тюрми й банду геть" - це вже минулий революційний сезон. Нам варто виробити нові слогани, які будуть рухати євромайдан у майбутнє.

З чого можна почати.

1. Громадянська Конституційна Асамблея

Правники та конституціоналісти вже давно вагітні новим Основним законом. Тут непотрібно навіть операційного втручання політиків, важливо надати простору палату, наприклад, один з поверхів Українського дому, і прийняти пологи.

Народження має відбутися вчасно й головне маємо зафіксувати, що це наша дитина, а не позашлюбне дитя чи підкидиш, який буде вирішувати знов чиїсь політичні амбіції. Прогресивні процеси у цій сфері зародилися ще задовго до Конституційної Асамблеї Леоніда Кравчука в Громадській Асамблеї України. Ігор Коліушко з Центру політико-правових реформ вже давно б’є у дзвони й готовий братися до роботи.

2. Економіка

Основні донори євромайдану – малий та середній бізнес по всій країні чекає нормальних правил гри. Люди готові платити більше податків, але не в особисті кишені. Можна почати з розробки Реєстру власності та гарантій прав власності.

3. Енергетика

Це буде одна з найскладніших задач нової влади. Перезапускати енергетичну кровоносну систему буде важко через те, що лейкемія запустила свої метастази на суміжні органи економіки. Потрібна шокова терапія. Але тим не менше є кілька середовищ, які давно займаються цією проблематикою й мають про запас відповіді навіть на ще непоставлені публічно питання. Взяти хоча б Центр НОМОС та Dixi group.

4. Реформа освіти

І хоча вона не перша в списку, але перша серед пріоритетів. Ми вже 20 років як вийшли з Радянського Союзу, але Радянський Союз досі з нас не вийшов. Новий ринок потребує нових знань і вмінь. Надзавдання нової влади – запропонувати можливості реалізації людському капіталу.

5. Медіа реформи

Інститут масової інформації, Інститут медіа права, Інтерньюз-Україна, Національна спілка журналістів можуть взятися за напрацювання медійних реформ. Серед них – звісно, таке довгоочікуване суспільне мовлення, роздержавлення ЗМІ, й проведення реформи щодо прозорості власності ЗМІ. Нарешті дізнаємося, хто володіє газетою ВЕСТИ.

6. Сталий розвиток

Євромайдан – це унікальний час задуматися над проблемами, які вкрай рідко з’являлися на радарах українських кандидатів у президенти. Нагадаю вкотре, що ми як народ вимираємо. Але парадоксально, що здоров’я людей та здорове довкілля у соціологічних дослідженнях "що є найбільшою проблемою в країні" не потрапляють до топ-десяти.

Ініціатива щодо створення та повне сприяння цим та іншим робочим групам дозволить опозиції не лише напрацювати й легітимізувати порядок денний для країни, але й залучити найбільш свідомий електорат – противсіхів (пропоную їх все ж почати називати зереформісти) до спільної роботи. Значна частина ресурсів, яка зараз витрачається на критику, може піти в конструктивне русло.

P.S. Не втримаюся. Шановний Арсеніє Петровичу, перед тим, як ви, можливо, станете прем’єр-міністром, будь ласка, як лідер фракції переконайте своїх однопартійців у Верховній Раді опублікувати декларації. Адже близько 35% ваших штиків порушують закони України "Про доступ до публічної інформації" та "Про засади запобігання й протидії корупції" і псують картинку всій парламентській опозиції, яка з гордістю могла б заявити, що у 2013 році, окрім персонального голосування, всі депутати фракцій Удар, Свобода та Батьківщина започаткували нову традицію персональної фінансової прозорості в парламенті.

Спеціально для УП Світлана Заліщук, ЦентрUA

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)