Заставим "беркутушок" открыть личики!

У Середньовіччі, в яке діюча в Україні влада все більше і більше затягує нашу країну, надзвичайно популярним було використання найманців для захисту як від зовнішніх ворогів, так і від власного народу.

Їх використання було надзвичайно комфортним для влади – заплатив і всі питання знімаються. Єдиною проблемою було те, що ворог міг виявитися більш щедрим.

А от щодо придушення народного опору – тут застережень жодних. Ще й сам народ сплачував за службу найманців чи то власною працею, заробіток якої тодішні керівники клали собі до кишені, чи через податки та різні оброки.

З того часу суттєво нічого не змінилося, правда? Просто місце найманців зайняли…правоохоронці Міністерства внутрішніх справ, які б мали захищати безпеку громадян…

Втім, сучасні "середньовічні володарі" України насправді пішли ще далі – від свого народу захищаються не лише найманцями з спецпідрозділів та ДАІ за наші гроші. А й призовниками внутрішніх військ.

Цим знедоленим навіть вчасно їжу підвозити не треба і на морозі можна лишати скільки хочеш. А головне – їх утримання державі, знову ж таки нам з вами як платникам податків, обходиться у смішні суми.

Тому призовників завжди кидають гарматним м’ясом у найконфліктніші місця та підставляють під власні провокації, як це було на Банковій 1 грудня. Ще б пак – що дешеве, те не цінується.

Натомість найманці діють як класичні карателі: під покровом ночі, у масках, часто взагалі без пізнавальних знаків – чорні загони Межигір’я.

Дивно, що така ситуація можлива у країні, Конституцію якої навіть після її вихолощення у 2004 та зґвалтування у 2010 році хвалили як дуже демократичну. Тому логічним є припущення, що ці всі дії відбуваються у позаконституційному полі, а точніше сказати – є злочином.

І дійсно, положення частини 4 статті 17 Конституції чітко встановлює, що збройні сили країни та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян.

Статус внутрішніх військ: входять до системи МВС і використовуються для охорони та оборони важливих державних об'єктів, перелік яких встановлює Кабмін, а також беруть участь в охороні громадського порядку та в боротьбі зі злочинністю.

Так само незаконним є використання найманців, спецпідрозділів МВС, проти учасників мирних заходів.

Фото Дмитра Ларіна

Нагадаю, що відповідно до діючих положень закону "Про міліцію", МВС може створювати спеціальні підрозділи міліції для відповідних цілей, як то боротьба з тероризмом, організованою злочинністю, тощо.

При цьому використання спецпідрозділів міліції при проведенні мирних зібрань здійснюється всупереч їх функціональним призначенням.

Марно сподіватися, що за існуючої середньовічної влади наші суди вдасться переконати у вищенаведеному, але папір не горить і слушний час ще прийде. І єдине, що може врятувати занадто затятих найманців та їх командирів – їх анонімність.

Не будуйте ілюзій – гвинтиків у цій системі немає, кожен приймає рішення сам – відповідно до статті 25 закону "Про міліцію", працівник міліції у межах повноважень, наданих цим законом та іншими законодавчими актами, САМОСТІЙНО ПРИЙМАЄ РІШЕННЯ і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

Тому, а не тільки з питань безпеки, спецнайманці, чи як їх називає народ "беркутушки" приховуються як тільки можуть – шоломи, балаклави та навіть заліплюють погони.

З цим треба щось робити. Саме тому учасники мирної акції протесту 11 січня від Святошинським РУВС вимагали, щоб спецнайманці зняли шоломи і маски.

Саме тому однією з ключових вимог опозиції для розблокування роботи Верховної Ради є прийняття законопроекту про ідентифікацію працівників міліції при охороні ними громадського порядку під час масових заходів.

Хочу нагадати, що таких ініціатив вже було багато, а зараз є дві ключові – законопроекти № 3048 від 5 серпня 2013 року представників всіх опозиційних фракцій – Лесі Оробець, Геннадія Москаля, Андрія Парубія від "Батьківщини, Ростислава Павленка, Віктора Чумака від УДАРу та Михайла Головка від "Свободи". Та № 3110 від 21 серпня 2013 авторства Олександра Бригінця з "Батьківщини".

Що саме пропонують ці законопроекти?

Законопроект Бригінця "Про внесення доповнень до закону України "Про міліцію" (щодо запровадження спеціальних ідентифікуючих особу міліціонерів маркувань при використанні ними шоломів та інших засобів особистого захисту)" передбачає обов’язкове введення унікальних, закріплених за кожним співробітником міліції маркувань у вигляді латинських літер та цифр на шоломах та ззовні на спинах спецодягу.

Так, міліціонерам під час виконання ними функцій забезпечення громадської безпеки законопроект забороняє використання спецзасобів особистого захисту, як от шоломи та спецодяг, на яких відсутні добре помітні люмінесцентні маркування.

А ще забороняється використовувати засоби, які закріплені за іншою особою, чи їх приховувати, або використовувати несправні спецзасоби.

Тобто, вся міліція має бути маркована, оскільки вона використовує спецзасоби.

Законопроект № 3048 запроваджує практику персональних нагрудних знаків (жетонів) із зазначенням прізвища, імені, по-батькові, спеціального звання працівника міліції та органу, в якому він працює.

Це забезпечить можливість ідентифікувати працівників органів внутрішніх справ та знизить кількість посадових злочинів шляхом сприяння ефективному їх розслідуванню завдяки спрощенню ідентифікації кожного – і з рядового, і з начальницького складу.

З метою дотримання обов’язковості носіння нагрудних знаків, пропонується встановити адміністративну відповідальність за відсутність нагрудного знаку на форменому одязі, його пошкодження, приховування чи перешкоджання ідентифікації особи в будь-який інший спосіб.

Таким чином, ці положення забезпечать відповідальність працівника міліції, яка не буде залежати від його керівництва.

Також ми пропонуємо встановити посилену адміністративну відповідальність за використання масок чи інших предметів, що приховують обличчя працівників органів внутрішніх справ під час проведення зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій та інших мирних зібрань.

Нагадаємо, що саме замасковані беркутушки виявляли максимальну жорстокість як при розгоні Євромайдану 30 листопада, під час подій на Банковій 1 грудня, так і під судом та Святошинським РУВС 11 січня.

При цьому, запропонована норма не перешкоджатиме використанню працівниками органів внутрішніх справ захисних шоломів із прозорим незатонованим забралом. Тобто захист та можливість ідентифікації, але не анонімність і безкарність.

Іншими положеннями законопроект позбавляє владу можливості використання спеціальних підрозділів міліції для обмеження чи припинення мирних зібрань, що суперечить їхньому функціональному призначенню, а також використання з цією метою внутрішніх військ, що порушує права та законні інтереси учасників мирних зібрань та суперечить Конституції.

Згадані законопроекти є взаємодоповнюючими, не альтернативними. Адже внесення знаків лише на форму та шоломи не знімає проблеми використання масок, а також дає можливість керівництву МВС маніпулювати персональною відповідальністю міліціонерів.

Так, відповідно до запропонованих у проекті закону № 3110 змін, саме Міністерство внутрішніх справ буде вести єдиний реєстр обліку відповідності індивідуальних маркувань спецзасобів конкретній особі та журнал використання таких засобів.

Встановлювати особу, яка, наприклад, одягнула "чужий" шолом буде МВС.

Хочу нагадати, що саме таким шляхом пішла Росія і результат такої "ідентифікації" був далеко не райдужним, бо не важко зрозуміти, як старанно буде встановлювати особу працівника міліції його ж таки відомство.

Та навіть за умов ідентифікації спецнайманця, навряд чи одягання "чужого" шолому потягне за собою кримінальну відповідальність, скоріш за все лише дисциплінарну.

В свою чергу, до дисциплінарної відповідальності працівників міліції притягує хто? Вірно, керівництво міліції. За таких обставин, навіть якщо і вдасться ідентифікувати працівника міліції, який порушив вищевказані норми закону, його відповідальність залежатиме від його ж таки керівника, який віддає йому накази.

Тому, як на мене, важливо не лише маркувати ймовірного виконавця злочинного наказу, але й не дати йому змоги приховати себе, а його керівництву спустити справу його злочину на пси.

Бо навіть більше – заборонити всім, хто лише подумає про перешкоджання громадянам проводити мирне зібрання, це робити. Міліція має охороняти мирні збори, а не розганяти їх силами беркутушок та внутрішніх військ.

Середньовіччя в усьому світі давно минуло, забравши з собою криваві методи боротьба за допомогою найманців. Мине воно і в Україні, якщо ми примусимо сучасних спецнайманців повернутися до виконання правоохоронних а не каральних функцій.

І першим кроком у цьому напрямку має стати ідентифікація порушників законодавства та Конституції та заборона використання спецнайманців та безправних строковиків на мирних акціях протесту.

Леся Оробець, для УП