Загадки от "Украинского выбора"

Чи не наприкінці літа ескалатори київського метро "прикрасили" численні лайтбокси: "Асоціація з ЄС – "Український вибір" попереджає!"

Зображено на них було щось, дуже подібне до дорожнього знаку 1.39 "Інша небезпека (аварійно небезпечна ділянка)". 

Сприймалися ці лайтбокси спокійно: кількість реклами, зокрема й малозрозумілої, у метро зашкалює настільки, що створює інформаційний гамір і не більше.

Наприкінці літа київське метро "прикрасили" численні лайтбокси: "Асоціація з ЄС – "Український вибір" попереджає!". Фото glavkom.ua

Але приблизно місяць тому з'явилися нові лайтбокси "Українського вибору".

Їх було три різновиди.

Цього разу "Український вибір" попереджав не взагалі, а цілком конкретно:

– "Асоціація з ЄС – втрата робочих місць", зображено було якийсь аркуш із сірим текстом та червоною печаткою: "Звільнено";

– "Асоціація з ЄС – це одностатеві шлюби", із зображенням трьох однокольорових пар, двох блакитних та однієї рожевої;

– "Асоціація з ЄС – це зростання цін", зображення: перекреслена цифра "19,99 грн" та неперекреслена "19,99 євро".

Лайтбокси ці з'явилися в геть незбагненних кількостях. Тож тільки й залишалося, що гадати: про що "Український вибір" попереджатиме надалі? "Асоціація з ЄС – це багаття інквізиції"? "Асоціація з ЄС – пожирання православних немовлят"?

А що: за правдивістю та аргументованістю три згаданих "попередження" були такого самого штибу – чистої води залякуваннями, адресованими не надто вдумливому й не надто освіченому обивателеві.

Мабуть, саме за таких "Український вибір" вважає всіх українців.

Отут і виникли два запитання, які поки що так і залишаються без відповідей, і щодо яких лише й можна, що робити припущення з більшою чи меншою мірою ймовірності.

Зрозуміло: відповідальність за зміст рекламних повідомлень несе рекламодавець. Політичної реклами це стосується тією самою мірою. Тільки от надто вже неочевидними є три перелічені "попередження".

Втрата робочих місць і зростання цін унаслідок асоціації України з Євросоюзом не є доведеними. Ба більше: станеться це чи ні, залежить передусім від українського державного керівництва та від його політики.

Натомість загроза одностатевих шлюбів є чистісінькою вигадкою. Передусім, подібних вимог Україні ніхто не ставив, про такі вимоги не сповіщали ЗМІ й не заявляли політики.

Головне ж, що далеко не в усіх країнах-членах ЄС одностатеві шлюби існують. У Болгарії, Греції, Естонії, Італії, Кіпрі, Латвії, Литві, Мальті, Польщі, Румунії, Словаччині одностатеві шлюби не визнаються, а укласти їх неможливо.

У деяких країнах Євросоюзу існують одностатеві так звані "шлюбоподібні партнерства", але, усе ж, не шлюби. Країн, які визнають за одностатевими парами право на укладання шлюбу, менше половини з-поміж усіх членів ЄС.

І якщо повноправним членам Євросоюзу "брюссельський ЦК" не спускає рознарядку щодо кількості одностатевих шлюбів, які неодмінно треба укласти, то, може, Україну, яка прагне стати лише асоційованим членом, і зовсім пронесе?

Тож от вам загадка перша:

Як у даному разі виглядає Київський метрополітен, розміщуючи на своїх рекламоносіях завідомо – підкреслю: завідомо – брехливу інформацію? Гроші не пахнуть?

Можливо, і так. Тільки в такому разі "пахнути" починає репутація метрополітену. То, чи не стає він співучасником обдурювання своїх пасажирів? І, чи не лягає на нього частина відповідальності?

Загадка друга.

Чи не чинні політики – і від влади, і від опозиції – привчили нас до того, що в політичній агітації можна гнати будь-яку пургу, не обтяжуючи себе найменшим аргументуванням виголошуваних тез?

Якби недобросовісна політична агітація не була в Україні звичним правилом, усі "попередження" медведчуківців виглядали б і зовсім уже блідими й безпорадними, їхня неправдивість упадала би в око.

І ще: чому жодного разу не доводилося чути, щоб представники опозиції в численних ток-шоу, інтерв'ю тощо спростовували нагнітання пристрастей навколо нібито невідворотної загрози одностатевих шлюбів? З фактами в руках спростовували, а не загальними фразами?

І загадка третя.

Асоціацію України з ЄС не буде підтверджувати референдум. Ставлення до неї громадян може виявитися лише на президентських виборах. То ж для чого все це нагнітання пристрастей?

Пригадаймо, якої репутації зажив колись Віктор Медведчук, – репутації "кризового менеджера", що не гребує засобами. Пригадаймо його дії на посаді глави адміністрації президента. То невже тепер він вирішив просто красиво потринькати гроші – і, судячи з усього, величезні гроші?

Чи ця агітаційна кампанія є підготовкою до чогось – до якихось заходів, які й справді могли б зірвати асоціювання з ЄС? Тим паче, що поруч із "попередженнями" зберігаються й традиційні лайтбокси "Українського вибору" – про те, що "влада належить тобі, а не політикам"?

...А з агітацією "Вибору"надалі стався сюрприз: нових "попереджень" поки що так і не з'явилося, натомість кількість старих раптом різко знизилася: не на кожному ескалаторі вони залишилися, а там, де залишилися, – по одному-два.

Тож загадка четверта:

Чому активність "Українського вибору" так різко пішла на спад? Фінансування припинилося?

А чи, може, Медведчук тепер напевне знає, що асоціацію буде провалено й без його зусиль?

Борис Бахтєєв, спеціально для УП