Руку подадите?

"Ми не на базарі, щоб торгуватися", – начебто саме так два роки тому Ангела Меркель відреагувала на слова Віктора Януковича, що Тимошенко вийде на волю, якщо компенсує 1,5 мільярда гривень збитків від газових контрактів.

Минуло два роки і вся фабула навколо екс-міністра нагадує ніщо інше, як торги президента України з лідерами ЄС.

Чисто по-людськи шкода Віктора Федоровича. От поставили людину в рамки, змушений тепер вибирати: дружити або з тими, або з іншими. Однаково добре бути з усіма не вийде, доводиться відштовхувати і підповзати.

І постійно хтось приїжджає, хтось надокучає, повчає, вчить жити, пропонує щось "ліве", погрожує – втома та й годі. Не просто бути українським президентом.

Та проблема номер один – не вибір з ким дружити, а що робити з Тимошенко.

У просторі засобів масової інформації за останній місяць будь-які новини про Юлію Володимирівну та асоціацію з ЄС автоматично ставали й стають найважливішими. Все інше відійшло на другий план.

Щось схоже відбувалося два роки тому, коли Леді Ю засуджували до семи років позбавлення волі.

Як тоді, так і сьогодні в центрі уваги перебуває не менш важливий гравець цієї гри – український президент.

Якщо у 2011-му на Банковій не надто зважали на критику Заходу, то зараз там змушені підігрувати вимогам ЄС.

Формально у 2011-му Тимошенко виніс вирок Родіон Кірєєв, формально у 2013 її повинні випустити депутати, медики та суди. Янукович поставить тільки автограф на документах.

Зрозуміло, що такі рішення приймаються не в судах і не в мед установах. І навіть не в стінах Верховної ради, проте формальність потрібно витримати до кінця. Такі вже правила.

До питання Тимошенко представники Ради Європейського Союзу категоричні: без вирішення проблеми з екс-прем'єром ніякої асоціації ніхто не підпише.

За словами міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, Великобританія, Голландія та Швеція наразі не готові підписувати документ – допоки екс-прем’єр не покине колонію.

Як відомо, в Раді ЄС рішення приймаються тільки за умови згоди всіх членів органу.

Та, вочевидь, в оточенні влади все ще є місце для "віри без розуму".

Для чіткості, в останньому своєму інтерв'ю для одного з українських журналів голова ВР Володимир Рибак сказав, що підписання угоди можливе і без вирішення питання Тимошенко, "якщо (!) в Європі побачать, що процес підготовки до її лікування дійсно триває".

Певна річ, що Янукович і Ко тільки б мріяли про таку подачку, врешті, вони так і хочуть, але компромісу ніяк не знаходять. Владі потрібні найменші затрати, а тим паче втрати.

Тож, коротко про те, що маємо на сьогодні.

Законопроекти

У Верховній раді зареєстровано три законопроекти по звільненню Тимошенко.

Йдеться перш за все про законопроект № 2453а, автором якого є позафракційний депутат Сергій Міщенко та законопроект № 3461, автор – позафракційний депутат Анжеліка Лабунська.

Лабунська пропонує надати право приймати рішення про виїзд ув’язненої особи для лікування за кордон на основі довідки і заяви від медичної установи про те, що лікування в Україні не дає результатів.

"Приймаючи рішення про лікування за кордоном засудженого, суд зобов'язаний одночасно прийняти рішення про звільнення цієї особи від покарання за хворобою", – ідеться в пояснювальній записці проекту.

Законопроект Міщенка є схожим, однак передбачає, що час, який ув’язнена особа перебуває на лікуванні, не враховується в загальний термін відбування покарання.

24 жовтня Арсеній Яценюк анонсував третій проект, зареєстрований під №3479. Його авторами стали Віталій Кличко, Олег Тягнибок та Арсеній Яценюк.

"Ми – три опозиційні фракції – вносимо до парламенту закон про заборону вибіркового правосуддя та зняття перешкод до підписання угоди про асоціацію з ЄС", – заявив тоді лідер "Батьківщини".

Текст проекту звучить так: "Особи, щодо яких міжнародними судовими установами, юрисдикція яких визнається Україною, чи відповідними органами міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, встановлено факти застосування вибіркового правосуддя або порушення Україною статті 18 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, підлягають помилуванню згідно із Конституцією України або до них застосовується амністія".

Іншими словами, якщо людина має рішення Європейського суду, що її судили незаконно – вона отримує право або на помилування, або на амністію.

На даний час Партія регіонів згідна голосувати за проект Сергія Міщенка.

Часткове помилування

За словами представника Моніторингової місії Європарламенту Алєксандра Кваснєвського, часткове помилування було запропоноване у листі представників ЄП до Януковича. Ідеться про можливість зменшити строк ув’язнення Тимошенко з 7 років до 2, які вона вже перебуває в ув`язненні.

Такий варіант розгорнення подій розкритикувала міністр юстиції Олена Лукаш, мовляв, поняття "часткове помилування" відсутнє в українському законодавстві.

"Ні хвороба хребта, ні сильне чиєсь бажання, ні міжнародний тиск не є підставою для помилування", – сказала Лукаш.

Всі баталії, війни і "взяття трибун" перенесли на наступний пленарний тиждень ВР, тому подивитися ще буде на що. В будь-якому разі, останнє слово за ЄС.

Далі буде

Як написано вище, головне завдання влади випустити Тимошенко з мінімальними втратами і, водночас, цим "жестом доброї волі" не нашкодити собі. А не нашкодити собі буде вкрай непросто.

Очікується, що альтернативний шлях вирішення проблеми ще запропонують Кваснєвський і Кокс.

Українська сторона домагатиметься від Ради Європи прийняття статусу Леді Ю не як "полонена", а саме як "винна".

За такої логіки, після лікування вона повинна продовжити відбувати покарання.

Саме тому ПР готові підтримати проект Сергія Міщенка. Мовляв, грець з ним, нехай їде. Але (!) нехай їде на лікування, а не на прес-конференції в Бундестазі.

Тому влада активно шукає способи домовитися із Заходом про умови утримання екс-прем’єра у "Шаріте".

Для Януковича справа Тимошенко не є панікою, як про це люблять говорити, для нього це справа принципу. Вільна Тимошенко – чергова пастка на виборах 2015 року. А , врешті-решт, все зводиться до 2015 року.

"У мене звичка вигравати" – говорив гарант в інтерв’ю телеканалу "Інтер".

А так може ж вийти щось незвичне.

Утім, не варто забувати, що якщо Тимошенко дозволять лікуватися за кордоном, вона поїде саме до Німеччини, де канцлером є Ангела Меркель.

Якщо говорити про стосунки залізної фрау з українським президентом, варто повернутися у травень 2012-го на саміт НАТО в Чикаго.

Мало того, що Меркель відмовилася спілкуватися з Януковичем, вона навіть не подала йому руки.

Німецький лідер просто пройшла повз, кивнувши головою чи то Віктору Федоровичу, чи то чоловікові, що стояв поруч. Меркель одна з перших, хто назвав ув’язнення лідера опозиції політично-вмотивованим.

"Політики мають змагатися на виборах, а не в з’ясовувати свої стосунки за допомогою судової системи", – заявили у посольстві Німеччини.

Для залізної фрау вільна Тимошенко є неменшим принципом, аніж невільна для Януковича.

Однозначно, Меркель сприятиме поверненню Юлії Володимирівні у політичне життя України. В будь-якому разі, не перешкоджатиме.

Навіть якщо ВР підтримає законопроект Міщенка, в Німеччині Тимошенко користуватиметься тими ж правами, що й будь-який громадянин України на території тієї держави.

Німці не визнають засудження українського екс-прем’єра і визнавати його через Асоціацію не будуть.

Не дарма ж захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко заявив, що екс-прем’єр не відмовляється від президентських амбіцій.

Тимошенко далеко не свята жінка, її постать не варто ідеалізувати. Однак, серед європейців, в тому числі не політиків, вона сприймається справжнім проєвропейським лідером, мученицею режиму, такий собі український Нельсон Мандела.

На лікуванні у Німеччині вона цей образ тільки підживлюватиме. Тиснути на Януковича почнуть більше і частіше.

На Банковій проробляють найрізноманітніші плани унеможливлення такого сценарію. Очевидно, пошук триває.

Обирати доводиться між двома злами. Часу залишається все менше, рішення може прийняти одна людина, так само, як і здати назад.

Роман Кравець, спеціально для УП