Москва рассматривает альтернативные варианты?

48 просмотров
Понедельник, 02 сентября 2013, 14:36
Александр СолонькоОлександр Солонько
PR-специалист, политический аналитик

Чим далі, тим більш вірогідним стає варіант, за якого Москві не вдасться зірвати підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом восени цього року, не зважаючи на системні заходи по дискредитації України на міжнародному рівні та економічний тиск.

Заради справедливості варто сказати, що режим Януковича не приклав відповідних зусиль для протидії економічній блокаді та інформаційній війні. Офіційний Київ зайняв позицію лежачого, якого все одне продовжили дуже сильно й боляче бити. Тому його заслуги тому, що вірогідність зівання підписання угоди зводиться до мінімуму, нема.

Схоже, "команда професіоналів" зовсім не знає навіть найновітнішої історії й не розуміє, що Росія – не той суб'єкт, з яким можна мирно вирішувати проблеми на свою користь, навіть якщо правда не на боці Кремля.

Біснування та пінопускання із приводу євроінтеграції з боку суб'єктів владних повноважень РФ та дипломатів тієї ж приналежності тривають і наростають.

Так, остання заява, автором якої став постійний представник Росії при ЄС Володимир Чижов, прогнозовано вписується в загальну доктрину, розроблену в Кремлі та активно втілювану в життя. Хтозна, чи пан Чижов вирішив зімпровізувати, чи в Москві захотіли приправити чергову нісенітницю гумором... Хай там як, а заява про те, що Україна вступить до ЄС не раніше ніж через тисячу років, виглядає не інакше як глузуванням. При чому із самих себе.

На що точно знадобиться не менше як тисячу років – так це на те, щоб вилікувати імперські пухлини, які тиснуть на мозок і змушують уявляти себе вершителем долі народів. Та й то, само по собі це не зникне, а лише після довгих та виснажливих процедур із повернення до реальності.

Рятівним колом для України в ситуації, коли Москва всіма силами добиває Київ "стратегічним партнерством" та "взаємною підтримкою", стала реакція представників європейської спільноти, міждержавних інституцій Європейського Союзу та політиків держав ЄС.

Одним із перших забив на сполох міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт: "Росія починає тиху торговельну війну з Україною, щоб блокувати її зближення з ЄС? Це може бути дуже серйозно".

Серед останніх заяв – заяви голова комітету в закордонних справах Європарламенту Елмара Брока й глави фракції Європейської народної партії в Парламентській асамблеї EuroNECT Яцека Царіуш-Вольського, які закликали Євросоюз стати на бік України.

Так, Брок заявив: "Росія використовує свої можливості всупереч міжнародному праву, яке визначає суверенне право кожної країни ухвалювати свої рішення. І це лише питання Києва – чи підписувати Угоду про асоціацію з ЄС, – а не Москви чи Брюсселя. Тому така поведінка Росії є неприйнятною".

Європейські політики вважають, що Росія за допомогою торгової війни хоче змінити вектор зовнішньої політики України й направити його в бік Митного союзу. Тому Євросоюзу необхідно продемонструвати здатність захищати інтереси потенційних союзників.

Автор уже наголошував на тому, що офіційному Києву необхідно залучати всі ресурси, у тому числі й дипломатичні – для того, щоб протидіяти тиску. Проте ніяких активних заходів, у тому числі з боку МЗС – ми не побачили.

У свою чергу, Європа, не чекаючи звернень із Києва, почала вживати певних заходів, віддаючи пріоритет цьому питанню. Проте навіть тепер режим Януковича не поспішає цим користуватися в інтересах держави та заохочувати Захід до більш активних дій на захист України.

Чому?

У мережу просочилася інформація про те, що Янукович призначив "зв'язковим" із Кремлем саме Медведчука. Якщо це правда, то він не сліпо вірить у "щось", чи чекає "чогось" – а веде гру задля досягнення цілком конкретних цілей.

Угода про зону вільної торгівлі з ЄС є досить сильним важелем тиску на Москву, де вже натякнули, що Митний Союз без України буде, як мінімум, неповноцінним. А Янукович, якщо вивчити його недалеке політичне минуле, явно не тягне на роль лобіста європейської інтеграції України.

Таким чином, варто задати питання: чи не змінить він свою позицію, скажімо, отримавши суттєве зниження ціни на газ та інші поступки, які допоможуть йому легітимізувати та виправдати своє бездарне паразитування на тілі української держави? Чи не штовхне він у такому випадку Україну до МС?

Якщо такі варіанти розглядаються, то варто нагадати, що із Кремлем по-чесному будувати відносини неможливо: не та ментальність, відсутність почуття відповідальності, обов'язку. Тому такі знижки, навіть якщо відповідні договори буде підписано на термін, який, за словами російського дипломата, потрібний для вступу України в ЄС, Москва дуже скоро в односторонньому порядку його перегляне й, безумовно, не на користь Києва.

Але в заяві постійного представника Росії при ЄС, пролунали цікаві й дуже важливі тези:

"Якщо Україна підпише в листопаді у Вільнюсі на саміті країн Східного партнерства ЄС угоду про асоціацію з Євросоюзом, то ще не факт, що її ратифікують усі 28 країн ЄС... Не виключено також, що угода буде підписуватися не повністю – може бути підписана тільки політична частина, а розділ про створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі залишений на майбутнє".

Це може означати, що на випадок, якщо підписання угоди зірвати не вдасться, то Москва добиватиметься, щоб ефект від цього був неповним, половинчастим. Це послугує гарним приводом для нових інформаційних атак, і буде подано як зовнішньополітичний провал Києва. Крім того, з'явиться можливість робити заяви про "кидок" із боку Брюсселя.

Уже можна уявити приблизний зміст заяв Медведчука із цього приводу. А інформаційна кампанія буде дуже потужною та матиме серйозний деморалізуючий вплив на українців.

У кількох країнах членах ЄС неодмінно знайдеться свій Крістіан Вігенін, який під будь-яким "фашистським" приводом, підніме крик і спробує завадити ратифікації угоди. А виключення перед підписанням бодай одного, навіть не зовсім важливого пункту може бути подано з точки зору половинчастості та провалу вже на самому початку.

Хоча, безумовно, Путіна цікавить саме економічний блок. Саме це питання є найбільш принциповим – так легше тиснути на Януковича, адже з його рук буде вибито карти, якщо не повністю, то частково.

У цьому випадку на Заході стануть більш обережними зі своїми заявами й діями; ставка Януковича на шантаж євроінтеграцією провалиться, і в нього майже не залишиться дієвих способів захистити підприємства та галузі, що становлять його безпосередній інтерес, його особистої свити та інших адептів режиму, які отримують прибутки завдяки сформованому в Україні на даний час суспільному ладу.

І доля Пінчука або Порошенка на фоні того, що може статися з бізнесом, пов'язаним із Сім'єю, здаватиметься дуже щасливою.

Тоді, щоб уникнути особистої фінансової катастрофи, президентові доведеться таки принести Україну в жертву. І він це зробить – задля задоволення власних інтересів та власного порятунку.

Отже, у Москві вже, схоже, розуміють, що угоду буде підписано. Тому продовжується пошук альтернативних половинчастих рішень, які можна буде подати як власну перемогу, провал Києва та нечесність Європи, не сприйняття нею України тощо.

Геополітична гра продовжується.

І Кремль ще має багато важелів, якими намагатиметься утримати Київ у своїх лабетах і затягнути його назад у квазісовок.

Олександр Солонько, спеціально для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)